Рішення № 56844090, 31.03.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2016 р.Справа № 917/2621/15

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бук-1" (вул. Пролетарська, буд. 27-Б, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" (АДРЕСА_1, 39600)

про стягнення 18 645,75 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача не зявився.

Розглядається позовна заява про стягнення 18645,75 грн., у тому числі 11577,54 грн. безпідставно сплачених коштів, 6518,16 грн. інфляційних, 550,05 грн. 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвали, надіслані на адресу відповідача: АДРЕСА_1, 39600, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" зареєстровано як юридична особа за адресою: АДРЕСА_1, 39600 (а.с.61). На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.03.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

В грудні 2012 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "БУК-1" (позивач) сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" (відповідача) грошові кошти за платіжним дорученням № 21 від 10.12.2012р. - 6000,00 грн., за платіжним дорученням № 23 від 14.12.2012р. - 2000,00 грн., за платіжним дорученням № 27 від 20.12.2012р. 1000,00 грн., за платіжним дорученням № 28 від 20.12.2012р. 1317,54 грн., за платіжним дорученням № 29 від 26.12.2012р. 1500,00 грн. (а.с.50-54). Зазначене також підтверджується виписками з банківського рахунку за період 01.12.2012р. по 01.01.2013р. (а.с.29-34).

Загальна сума перерахованих відповідачу коштів становить 11817,54 грн.

Як зазначено у вказаних платіжних дорученнях призначенням платежу була плата за інформаційне обслуговування згідно рахунку № б/н від 03.12.2012р.

Позивач у позові та додаткових поясненнях посилається на те, що вказані кошти були перераховані без достатніх на те правових підстав, оскільки угода на інформаційне обслуговування між сторонами не укладалася, послуги не надавалися, первісні бухгалтерські документи про надання послуг відсутні, вказаний рахунок відсутній.

В аудиторській довідці-повідомленні управлінському персоналу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бук-1" інформації щодо оцінки системи бухгалтерського обліку від 10.04.2014р., складеною Незалежною Кременчуцькою аудиторською фірмою «Кремінь-аудит», встановлено, що у бухгалтерському обліку позивача відображені господарські операції щодо перерахування в грудні 2012 року 11817,54 грн. авансових платежів на користь ТОВ "ОСОБА_1 Україна" за відсутності підтвердження первинних бухгалтерських документів. Частина цих коштів була повернута відповідачем. Залишок неповернутих коштів становить 11577,54 грн. (розділ 4 аудиторської довідки).

Відповідач доказів укладення договору на надання інформаційних послуг, доказів надання цих послуг позивачу, чи доказів наявності інших правових підстав для отримання спірних коштів суду не надав.

Зазначені обставини свідчать про те, що спірні кошти були сплачені позивачем відповідачу без достатніх на те правових підстав.

Позивач направив відповідачу вимогу від 28.03.2014р. № 41 про повернення 11577,54 грн. безпідставно отриманих коштів. Це підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.04.2014р. (а.с. 35, 36).

Відповідач вказані кошти позивачу не повернув.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за раху нок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За ч. 2. ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від то

го, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як свідчать матеріали справи та надані докази, відповідач отримав спірні кошти за відсутності правових підстав, і на вимогу позивача безпідставно отримані кошти відповідач не повернув.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Враховуючи відсутність між позивачем та відповідачем цивільно-правових відносин, а також, що спірні кошти були сплачені позивачем безпідставно, а у відповідача були відсутні підстави для набуття цих коштів, відповідач, відповідно до статті 1212 ЦК України зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти в сумі 11577,54 грн. як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Отже, позовні щодо стягнення 11577,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявив також вимоги про стягнення 550,05 грн. - 3% річних та 6518,16 грн. інфляційних, нарахованих за період 01.05.2014р.-01.12.2015р.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Отже вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобовязання.

Грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

Стягнення з відповідача суми безпідставно отриманих коштів не є наслідком порушення ним грошового зобовязання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобовязань, а з інших підстав повернення безпідставно отриманих коштів.

За своєю суттю обовязок щодо повернення грошових коштів, безпідставно отриманих, не можна розцінювати як грошове зобовязання в розумінні статті 625 ЦК України.

В п. 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» розяснено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

При вирішенні спору в цій частині судом також були враховані правові позиції Верховного Суду України, викладені в постановах від 15.04.2015р. № 3-39гс15 у справі № 910/2899/14, від 01.07.2015р. № 3-357гс15 у справі № 910/14120/14.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 550,05 грн. - 3% річних та 6518,16 грн. інфляційних задоволенню не підлягають.

Судові витрати у складі 1218,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем за платіжним дорученням № 1 від 24.11.2015р. (а.с.7), покладаються на відповідача відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" (АДРЕСА_1, 39600; ідентифікаційний код 37015839) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бук-1" (вул. Пролетарська, буд. 27-Б, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600; ідентифікаційний код 36179758) 11577грн. 54 коп. безпідставно отриманих коштів, 1218грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 31.03.2016р.

Суддя Безрук Т. М.