Ухвала суду № 56842913, 30.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 березня 2016 р. Справа № 815/31/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління МВС України в Одеській області (ліквідаційна комісія), Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Одеській області, УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Одеській області (ліквідаційна комісія), Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Одеській області (ліквідаційна комісія), Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Головного управління національної поліції в Одеській області, УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем нібито не усунуто у встановлений судом строк усіх недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалах про залишення позову без руху від 06 січня 2016 року та 29 січня 2016 року.

Проте, з зазначеним висновком суду першої інстанції погодитися не можна, з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З ухвали суду першої інстанції вбачається, що підставою для повернення позовної заяви ОСОБА_2 згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України являється не усунення недоліків, зазначених в ухвалах суду від 06 січня 2016 року та 29 січня 2016 року, у встановлений судом строк.

Так, в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2016 року зазначено, що позов не відповідає вимогам п.3,п.4 ч.1 ст. 106 КАС України, зокрема в позові заявлена вимога про стягнення солідарно в тому числі з УДАІ ГУМВС України в Одеській області заборгованості з грошового забезпечення , однак не зазначено УДАІ ГУМВС України в Одеській області як відповідача та його адресу; не викладено змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 02 лютого 2016 року на виконання ухвали суду про залишення позову без руху від 06 січня 2016 року подано клопотання про усунення недоліків у якій фактично виправлені недоліки.

Проте, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року продовжено строк для усунення недоліків, оскільки наданий позивачем уточнений адміністративний позов не підписаний позивачем.

Зазначену ухвалу суду апелянт отримав 02 лютого 2016 року та в строк визначений судом усунув недоліки .

Виходячи з вищезазначеного судова колегія дійшла висновку, що позивачем дотримано норми статті 106 КАС України та усунено недоліки позовної заяви, а суд першої інстанції безпідставно ухвалою повернув адміністративний позов, з порушенням норм процесуального права.

Крім того, за правилами частини 4 статті 111 КАС України суд вправі на стадії попереднього судового засідання уточнити позовні вимоги та з'ясувати склад осіб, які братимуть участь у справі.

Таким чином, колегія суддів вважає,що у суду першої інстанції, в даному випадку, не було ніяких законних підстав повертати даний позов позивачеві.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Однією з умов прийняття позову до провадження адміністративним судом є відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Дотримання належної форми позовної заяви та відповідність її змісту вимогам закону мають істотне значення для підготовки адміністративної справи до розгляду, однак суд не повинен формально ставитися до вирішення питання про наявність підстав для залишення позову без руху. Виявлені недоліки повинні бути такими, що дійсно перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, а висновки суду про наявність підстав для залишення позову без руху вмотивованими.

Разом з цим, колегія суддів зауважує , що частиною 2 статті 8 КАС України визначено обов'язок суду застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 18.11.2010 (справа Мушта проти України, набуло статусу остаточного 18.02.2011) звернув увагу на те, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Отже з цього можна зробити висновок, що право на доступ до правосуддя може бути обмеженим, зокрема, щодо умов прийнятності позовної заяви. Проте, суддя на підставі закону обмежуючи право особи на доступ до суду, повинен врахувати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про повернення позову позивачеві є необґрунтованим, суперечить наведеним вище нормам , оскільки ухвала суду першої інстанції містить лише формальне посилання на невідповідність позову вимогам ст.106 КАС України.

Отже, оскільки судом 1-ї інстанції при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів, відповідно до ст.204 КАС України, приходить до висновку про скасування ухвали суду 1-ї інстанції та направлення справи до того ж суду - для її розгляду, та вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя: О.В.Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко