ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
31 березня 2016 рокусправа № 804/2947/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року по справі
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з позовом до відповідача Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001921701 від 26.01.2015 року, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 50 858,15 грн., з яких за основним платежем в розмірі 40 414,52 грн., штрафними санкціями в розмірі 10443,63 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2015 року позов задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0001921701 від 26.01.2015 року скасоване, на користь позивача стягнений судовий збір в сумі 182,70 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпродзержинською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із матеріалів справи вбачається, що в період з 12.12.2014 року по 18.12.2014 року Дніпродзержинською ОДПІ проведена документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_3 в тому числі з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013року, за результатами якої складено акт № 5380/549/04-03-17-01-27/НОМЕР_2 від 24.12.2014 року.
Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, пп.288.5.1 п.288.5. п.288.7 ст.288 з урахуванням вимог ст. 285-287 ПК України, та донараховано орендну плату за землю, яка відкоригована листом податкового органу від 21.01.2015 року на заперечення позивача на акт перевірки, на суму 40 414,52 грн., із яких за період грудень 2011 року на суму 1616,58 грн.,за 2012 рік на суму 19398,97 грн., за 2013 рік на суму 19398,97 грн.
На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0001921701 від 26.01.2015 року, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 50 858,15 грн., з яких за основним платежем в розмірі 40 414,52 грн., за штрафними санкціями в розмірі 10 443,63 грн.
Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0001921701 від 26.01.2015 року,позивач оскаржив його в судовому порядку.
Відповідно до ст. 125, 126 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав і посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який, відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
За приписами пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою . Подібне визначення міститься і у ст. 21 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 року (далі - Закон № 161-XIV).
Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.
Згідно положень п. 288.1, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; при цьому розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки.
Викладене свідчить, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові у справі № 826/5580/14 від 14.07.2015 року.
Із матеріалів справи вбачається, що між Дніпропетровською міською радою та ФОП ОСОБА_3 укладено договір від 20.01.2004 року про надання у платне володіння і користування земельної ділянки , загальною площею 0,1293 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1,зі сплатою орендної плати в розмірі 1,1% від нормативної грошової оцінки ,яка складала 389 243 грн., в розмірі 356,81 грн. на місяць , сума якої на рік становить 4 281,67 грн., зі строком дії до 27.08.2013 року.
У відповідності до наданих суду платіжних документів позивач здійснив оплату податку за вищезазначену земельну ділянку за попередньою нормативною грошовою оцінкою згідно поданої декларації в 2011 році в сумі 5 764 грн., або 480,33грн. на місяць.
Оскільки з 1.01.2011 року законодавчо змінений граничний розмір орендної плати, який повинен складати 3% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 11 677,29 грн. за рік, або 973,11грн. за місяць, позивач не доплатив податок з орендної плати за 2011 рік, який може бути визначений податковим органом в силу п.44.3 ст.44,п.102 ст.102,п.114.1 ст.114 ПК України за межами 1095 днів, а саме за грудень 2011 року в сумі 973,11 - 480,33 = 492,78 грн.
Матеріалами справи підтверджено,що з лютого 2012 року змінився розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно витягу з технічної документації №861 від 15.02.2012 року, та з зазначеного часу складає суму 646 632,40 грн., 3% від якої складає суму 19 398,97 грн. на рік, або 1 616,58 грн. на місяць.
Із матеріалів справи видно, що позивач здійснив оплату орендної плати за землю згідно наданих суду платіжних доручень за 2012 рік в сумі 8 045,24 грн., або 670,44 грн. на місяць, за 2013 рік в сумі 6 020,82 грн., або 501,74 грн. на місяць.
Матеріали справи свідчать , що рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.08.2012 року по справі №415/1080/12 за позовом прокурора м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міськох ради до ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яке набрало законної сили, внесено зміни до п.3.1 договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного 20.01.2004 року між Дніпропетровською міською радою та ФОП ОСОБА_3 та визначено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою 10 669,42 грн. за рік.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В силу викладеного сума орендної плати за землю для позивача повинна складати
за грудень 2011 року суму 973,11 - 480,33 = 492,78 грн.
за січень 2012 року суму 973,11 - 670,44 = 302,67 грн.
За період лютий - серпень 2012 року сума орендної плати за землю повинна складати 1616,58 х 7 = 11 316,06 грн., позивач оплатив суму 670,44 х 7 = 4693,08 грн., повинен доплатити 11 316,06 - 4693,08 = 6622,98 грн.
За період з вересня 2012 року по грудень 2013 року сума орендної плати за землю повинна складати згідно визначеного рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.08.2012 року по справі №415/1080/12 розміру орендної плати, яка складає 10 669,42 грн. за рік, 889,12 грн. за місяць.
За період вересень - грудень 2012 року сума орендної плати за землю повинна складати 889,12 х 4 = 3556,48 грн., позивач оплатив суму 670,44 х 4 = 2681,76 грн., повинен доплатити 3556,48 - 2681,76 = 874,72 грн.
За період з січня по грудень 2013 року сума орендної плати за землю повинна складати 10 669,42 грн., позивач оплатив суму 6020,82 грн., повинен доплатити
10 669,42 - 6020,82 = 4648,60 грн.
Позивачу податковим органом донарахуванню підлягала орендна плата за землю за вищезазначений період часу на суму
492,78 + 302,67 + 6622,98 + 874,72 + 4648,60 = 12 941,75 грн.
Відповідно до приписів п.123.1 ст.123 ПК України підлягає застосуванню штрафна санкція в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання від 12 941,75 грн., а саме 3242,94 грн.
Оскільки податковим органом за перевірений період часу перевищено суму донарахованої орендної плати за землю та штрафні санкції, податкове повідомлення - рішення № 0001921701 від 26.01.2015 року підлягає частковому скасуванню на загальну суму
34 680,97 грн., із яких в частині суми нарахованого грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 27 472,77 грн. (40 414,52 -12 941,75 ) , за штрафними санкціями в розмірі 7 208,20 грн. (10 443,63 - 3242,94).
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи,які мають значення для справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ч.3 ст.198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Скасувати прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 0001921701 від 26.01.2015 року в частині грошового зобов'язання з орендної плати за землю за основним платежем в розмірі 27 472,77 грн., за штрафними санкціями в розмірі 7 208,20 грн., на загальну суму 34 680,97 грн.
В іншій частині позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Судове рішення № 56842782, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/2947/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: