Ухвала суду № 56842370, 30.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3719/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Крусяна А.В.,

- Джабурії О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, старшого Державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції Дзюби О.В. про визнання неправомірними дії, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

25 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції Дзюби О.В. про визнання неправомірними дії щодо винесення постанови від 03.12.2014 про стягнення виконавчого збору та скасування цієї постанови.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що державним виконавцем прийнято оскаржувану постанову в порушення ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", без дотримання семиденного строку на добровільне виконання та надіслана йому з запізненням. Крім того позивач зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору приймається лише при першому надходженні виконавчого документа до виконання, а це виконавче провадження відкрито на підставі третього надходження виконавчого листа, тому стягнення виконавчого збору в даному випадку не ґрунтується на законних підставах.

Відповідач письмових заперечень до суду не надав, під час судового засідання в суді першої інстанції заперечував проти позову.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити його вимоги.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

16 листопада 2010 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області видано виконавчий лист по цивільній справі № 2-365/2010, яким стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» в рахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 12.03.2008 року № 11313377000 станом на 01.12.2009 року 724 395 грн. та в рахунок оплати судового збору 1700 грн., в рахунок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн, а всього 726 215 грн.

Постановою від 26.11.2014 року державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-365/10 від 16.11.2010 року, якою зобов'язано боржника виконати добровільно рішення суду у 7-денний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

03.12.2014 року по закінченню строку на добровільне виконання судового рішення державний виконавець прийняв постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 72 621,50 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт того, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена за результатами третього надходження виконавчого листа до виконання. Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що при наступних пред'явленнях виконавчого документа до виконання, виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. При цьому суд виходив з належності даного спору судам адміністративної юрисдикції.

Судова колегія вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, що має наслідком його скасування.

Частиною першою ст.181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України і статтею 1212 ГПК України.

Відповідно до ч.4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

За приписами статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК України).

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК України).

Отже, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 6-2187цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-30цс16.

Враховуючи, що постанова про стягнення виконавчого збору прийнята за наслідками виконання рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2010 року у цивільній справі № 2-365/2010 за позовом ВАТ "Укрсиббанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, то в даному випадку спір щодо оскарження дій та рішень органу Державної виконавчої служби має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, не врахував наведені норми права, що призвело до ухвалення невірного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасовуванню із закриттям провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 203, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року - скасувати.

Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, старшого Державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції Дзюби О.В. про визнання неправомірними дії, скасування постанови - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян