Постанова № 56841779, 23.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року о/об 16 год. 43 хв.Справа № 808/8663/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» до Запорізької мийниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

за участю представників:

від позивача - Дондік В.В.

(діє на підставі довіреності №6 від 05 січня 2016 року)

від відповідача - Лактіонова О.М.

(діє на підставі довіреності № 2066/92/08-70 від 30.12.2015)

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Приватного підприємства «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (далі - позивач) до Запорізької мийниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000314/1 від 13 жовтня 2015 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що рішення про коригування заявленої митної вартості №112050000/2015/000314/1 від 13 жовтня 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки суперечить вимогам статей 53, 54, 57, 59, 60, 64 Митного кодексу України та документи, які надані для митного оформлення товару, містять всі дані відповідно до обраного позивачем методу визначення митної вартості, а також не містять ніяких розбіжностей в документах, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових заперечень (вх. №55863 від 21 грудня 2015 року) відповідно до яких зазначає, що позивачем не було надано усіх витребуваних документів, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за першим методом.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши заперечення представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

Відповідно до Довідки АА №810419 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Приватне підприємство «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» 13 січня 1993 року зареєстровано, як юридична особа за адресою: 69118, м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Новокузнецька, буд. 4, ідентифікаційний 19264196.

15 січня 2015 року між ОАО «Техническая бумага» Росія як «постачальником» та Приватним підприємством «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» Україна, як «покупцем» було укладено зовнішньоекономічний договір поставки № 24.

Відповідно до пункту 1 Договору постачальник зобов'язаний поставити покупцеві паперову продукцію відповідно до специфікації до кожної відвантаженої партії товару.

Покупець зобов'язаний прийняти та сплатити за товар відповідно до Специфікації на кожну партію продукції (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 3 договору визначено умови поставки.

Так, пунктом 3.2 договору визначено, що безпосередньо після розвантаження постачальник повинен передати покупцю наступні документи:

- сертифікат походження товару СТ-1;

- рахунок фактура;

- копію ВМД

- копію CMR

- пакувальний лист;

Після митного оформлення товару на експорт, постачальник передає перевізнику наступні документи (пункт 3.3. Договору):

- сертифікат походження товару СТ-1;

- рахунок фактура з інформацією країни походження;

- копія Російської експортної ВМД;

- CMR;

- сертифікат якості на товар;

- пакувальний лист.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 05 жовтня 2015 року до договору поставки №24 від 15 січня 2015 року постачальник продав, а покупець придбав відповідно до договору поставки наступний товар:

- папір бітумований пакувальний одношаровий в рулонах марки БУ-Б-8000кг. Показники: - маса 1 кв.м. - 200+- 20г; відношення маси просочувального складу до маси абсолютної сухої основи - 0,65-0,67; - руйнівне зусилля при розтягуванні смужки паперу шириною 15 мм073-75Н (кгс); - водопоглинання при атмосферному тиску протягом 3 год. не більше 30,6-31; формат 1200, ТУ5453- 009-05773103-99 Виробник - ОАО «Техническая бумага». Країна виробництва - RU.

- папір парафінований (просочений парафіном) марки БП 3-35 - 2000 кг застосовується для пакування металовиробів, в рулонах, одношаровий згідно ГОСТ 9569-2006 Показники: - приріст парафіна - 30,5-33,8%; - опір продавлювання, кПа - 111-115 кг/кв.см; - паро проникливість - 19-22,5 г/кв.м. рН водяної витяжки - 7,4-7,9. Виробник - ОАО «Техническая бумага». Країна виробництва - RU.

Вартість 1 кг товару з урахуванням транспортних витрат склала:

1) для паперу парафінованого - 0,83 доларів США;

2) для паперу бітумованого - 0,4 доларів США.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару митним органом виявлено, що документи які надані до митного оформлення товару містять розбіжності:

- довідка про транспортні витрати № 00107 від 06 жовтня 2015 року видана підприємством ТОВ «Ковчег трейд» в накладній СМR № 0510 від 05 жовтня 2015 року перевізник визначений, як ФОП «ГРЕХ Андрій Володимирович», що не дає змоги впевнитись, що документ, який містить відомості про вартість перевезення стосується оцінюваного товару та виданий саме підприємством-перевізником товару;

- відповідно до умов пункту 3.3 контракту від 15 січня 2015 року №24 перелік товаросупровідних документів включає, зокрема, такий документ, як пакувальний лист, який до митного оформлення надано не було;

- відповідно до умов пункту 4.1 контракту від 15 січня 2015 року №24 форма оплати за товар протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару на складі постачальника, але згідно поданих документів до митного оформлення не можливо встановити з якої дати товар був отриманий від постачальника, зокрема до митного оформлення надано платіжне доручення № 92 від 09 вересня 2015 року (передоплата здійснена 100%);

На підставі виявлених розбіжностей митним органом було винесено письмову вимогу щодо надання додаткових документів по митній вартості: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

13 жовтня 2015 року Приватним підприємством «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» надано документи:

- договір про транспортне перевезення № 25-09.15 від 25 вересня 2015 року;

- договір оренди транспортного засобу № 001-07 від 07 липня 2015 року;

- специфікація на відвантаження товару б/н від 05 жовтня 2015 року;

- рахунок на оплату № 406 від 03 вересня 2015 року;

- витяг цін з Інтернет ресурсу;

Так, з наданих позивачем документів, щодо митного оформлення товару відповідачем встановлено, що в наданому додатково рахунку на оплату № 406 від 03 вересня 2015 року відсутнє посилання на доповнення № 1 від 05 жовтня 2015 року до контракту від 15 січня 2015 року №24, за яким здійснюється поставка оцінюваного товару, а також відсутній підпис керівника підприємства (Романова Д.А.).

В наданій додатково специфікації на відвантаження товару б/н від 05 жовтня 2015 року визначено лише одне найменування товару (бумага парафінована марки БП 3-35), а разом з тим не вказані реквізити отримувача, не визначено за яким контрактом здійснюється відвантаження, що не дає можливості впевнитися, що дане відвантаження стосується оцінюваного товару.

Разом з тим, при митному оформленні товару у органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічних (подібних) товарів з розрахунку для товару № 1 на рівні 0,57 USD за кг товару, товару № 2 на рівні 1,1 USD за кг товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

Отже митним органом було прийнято рішення про застосування резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, та використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку: для товару № 1 на рівні 0,57 USD за кг товару (МД № 112050000/2015/002528 від 23 лютого 2015 року); товару № 2 на рівні 1,1 USD за кг товару (МД № 112050000/2015/002528 від 23 лютого 2015 року).

13 жовтня 2014 року Запорізькою Митницею ДФС, м/п «Запоріжжя-центральний» було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/00314/1. Внаслідок чого вартість ввезеного товару було скореговано до позначки 0,57 USD за 1 кг паперу парафінованого, та до позначки 1,11 USD за 1 кг паперу бітумованого. Вартість товару скорегована з 106609,76 грн. (ПДВ 25611,20 грн.) до 147482,92 (ПДВ 31136,92 грн.). Різниця склала 40873,16 (ПДВ 6841,36 грн.).

Товар випущено у вільний обіг за МД №112050000/2015/017984 від 13 жовтня 2015 року під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погодившись з рішенням Запорізької мийниці ДФС про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000314/1 від 13 жовтня 2015 року Приватне підприємство «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» звернулося з адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з положень Митного кодексу України №4495-VI від 13 березня 2012 року.

Так, згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 Митного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 Митного кодексу України).

Відповідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.

Суд зазначає, що наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з пунктом 11 Порядку декларування для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Пунктом 13 Порядку декларування передбачено, що декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання.

За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (пункт 14 Порядку декларування).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи, визначені у пункті 11 Порядку декларування, для перевірки правильності цієї вартості товару.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі передбачені пунктом 11 Порядку декларування.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару митним органом виявлено, що документи які надані до митного оформлення товару містять розбіжності:

- довідка про транспортні витрати № 00107 від 06 жовтня 2015 року видана підприємством ТОВ «Ковчег трейд» в накладній СМR № 0510 від 05 жовтня 2015 року перевізник визначений, як ФОП «ГРЕХ Андрій Володимирович», що не дає змоги впевнитись, що документ, який містить відомості про вартість перевезення стосується оцінюваного товару та виданий саме підприємством-перевізником товару;

- відповідно до умов пункту 3.3 контракту від 15 січня 2015 року №24 перелік товаросупровідних документів включає, зокрема, такий документ, як пакувальний лист, який до митного оформлення надано не було;

- відповідно до умов пункту 4.1 контракту від 15 січня 2015 року №24 форма оплати за товар протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару на складі постачальника, але згідно поданих документів до митного оформлення не можливо встановити з якої дати товар був отриманий від постачальника, зокрема до митного оформлення надано платіжне доручення № 92 від 09 вересня 2015 року (передоплата здійснена 100%);

На підставі виявлених розбіжностей митним органом було винесено письмову вимогу щодо надання додаткових документів по митній вартості: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем на виконання запитів, отриманих від митного органу, надавались додаткові документи, а саме: договір про транспортне перевезення № 25-09.15 від 25 вересня 2015 року; договір оренди транспортного засобу № 001-07 від 07 липня 2015 року; специфікація на відвантаження товару б/н від 05 жовтня 2015 року; рахунок на оплату № 406 від 03 вересня 2015 року; витяг цін з Інтернет ресурсу.

З матеріалів справи судом встановлено, що серед виявлених розбіжностей митним органом було встановлено, що в рахунку наданому позивачем додатково на оплату № 406 від 03 вересня 2015 року відсутнє посилання на доповнення № 1 від 05 жовтня 2015 року до контракту від 15 січня 2015 року №24, за яким здійснюється поставка оцінюваного товару, також відсутній підпис керівника підприємства (Романова Д.А.), а також надано додатково специфікації на відвантаження товару б/н від 05 жовтня 2015 року де визначено лише одне найменування товару (бумага парафінована марки БП 3-35), не вказані реквізити отримувача, не визначено за яким контрактом здійснюється відвантаження що не дає можливості впевнитися, що дане відвантаження стосується оцінюваного товару.

Суд зазначає, що дані розбіжності можуть впливати на цифрове значення митного оформлення товару.

Матеріалами адміністративної справи встановлено, що у органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічних (подібних) товарів з розрахунку для товару № 1 на рівні 0,57 USD за кг товару (МД № 112050000/2015/002528 від 23 лютого 2015 року), товару № 2 на рівні 1,1 USD за кг товару (МД № 112050000/2015/002528 від 23 лютого 2015 року), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

Так, з вищезазначеного вбачається, що, враховуючи отриману інформацію про те, що митна вартість подібного товару з тієї ж країни та на тих же комерційних умовах перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, у Митниці були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.

Суд зазначає, що позивачем на вимогу митного органу, ані протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення про встановлення розбіжностей, ані протягом строку дії гарантійних зобов'язань, до митного органу не було надано жодних пояснень та/або додаткових документів стосовно вищевикладеної розбіжності, а додатково надані митному органу документи не спростовують розбіжностей та сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Не надано на вимогу митниці і висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що митний орган, встановивши розбіжність у кількісних та вартісних показниках заявленої митної вартості товару правомірно витребував додаткові документи, а позивач належним чином не виконав свій обов'язок щодо подання додаткових документів та не усунув встановлену розбіжність, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за першим методом визначення митної вартості.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем у визначеному Митним кодексом України порядку не підтверджено заявлену митну вартість товару, що імпортується, а митним органом обґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статями 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов