Рішення № 56840003, 16.03.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 654/2495/15-ц Головуючий в І інстанції Охтень А.А.

Номер провадження 22-ц/791/271/16 Доповідач: Вербицька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«16» березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоВербицької Л.І.,суддів:Капітан І.А., Колісниченка А.Г.,секретарСікора О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від «23» листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що в ніч на 17.03.2015р. в м.Гола Пристань Херсонської області по вул. Будьоного, поблизу кафе-бару «Поляна», ОСОБА_8 заволодів автомобілем НОМЕР_1, який належить йому. За даним фактом було розпочато кримінальне провадження №12015230150000522 за ст. 289 ч.1 КК України, яке знаходиться на стадії досудового розслідування. В зв'язку з тим, що внаслідок дій відповідача транспортному засобу позивача були спричинені механічні пошкодження, останній просить суд стягнути матеріальні збитки в сумі 60787 грн., а також моральну шкоду, спричинену внаслідок пошкодження його майна в розмірі 5000 грн.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 60787,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5, просять рішення суду про стягнення матеріальної шкоди скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності протилежних доказів факт заподіяння шкоди діями відповідача є доведеним.

Однак, до таких висновків суд дійшов в порушення норм матеріального закону, а також процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що згідно п.4 ч.1, ч.3 ст.309 ЦПК є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового.

Так, на підтвердження обставин щодо заподіяння шкоди позивачу суд послався на витяг з кримінального провадження щодо внесення 21.03.2015 року до реєстру відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ст. 289 ч.1 КК України. Підставою цьому була заява ОСОБА_7 про те, що 17.03.2015 року в м.Гола Пристань Херсонської області по вул. Будьоного поблизу кафе-бару «Поляна» ОСОБА_8 заволодів автомобілем заявника.

Крім того, суд послався на пояснення відповідача, який був допитаний в рамках кримінального провадження в якості свідка, а також на пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які також допитувалися у кримінальній справі. Зазначені свідки підтверджували факт керування автомобілем саме відповідачем. При цьому будь-яких інших обставин ці свідки не зазначали.

На підтвердження розміру матеріальної шкоди судом покладено висновок авто-товарознавчої експертизи, проведеної у рамках досудового розслідування кримінального злочину за ст. 289 ч.1 КК України, відповідно до якого завдана власникові автомобілю шкода внаслідок пошкодження становить 60787,00 грн. /а.с. 6-8/.

Зазначені обставини свідчать про те, що судом задоволено позовні вимоги на підставі доказів, які містяться в матеріалах досудового розслідування кримінальної справи, внесеної до реєстру за заявою позивача по факту незаконного заволодіння належного йому транспортного засобу відповідачем.

З заявлених позовних вимог вбачається, що позивач пов'язує заподіяння матеріальної шкоди внаслідку пошкодження автомобіля з незаконним заволодінням ОСОБА_8 цим транспортним засобом та скоєння ним кримінального злочину.

З встановлених судом обставин вбачається, що кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розслідування, а відповідач у даній справі є свідком.

Положення норм цивільно-процесуального закону щодо засад цивільного судочинства, а також порядку дослідження наданих сторонами доказів, їх належності і допустимості передбачають безпосередність дослідження доказів у справі (ч.1 ст. 159 ЦПК України).

Для встановлення в судовому засіданні фактів, якими обґрунтовані заявлені вимоги чи заперечення суд досліджує показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів (ст. 179 ЦПК України). Цивільно-процесуальний закон визначає певний порядок дослідження доказів, а саме, порядок допиту свідків (ст. 180 ЦПК України); допит сторін, як свідків (ст. 184 ЦПК України); порядок призначення експертизи (ст. 143 ЦПК України) та дослідження висновку експерта (ст. 189 ЦПК України).

Судом при вирішенні спору зазначені вимоги цивільно-процесуального закону не були виконані.

Посилаючись на ч.2 ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, судом не враховано, що ця норма щодо презумпції вини може застосовуватися лише у випадку, коли сам факт заподіяння шкоди саме цією особою встановлено, не заперечується і не спростовується. У спірних правовідносинах при наявності кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, з урахуванням заявленої позивачем підстави позовних вимог, відсутності постанови суду про адміністративне правопорушення скоєне відповідачем під час керування транспортним засобом, застосування положення закону щодо презумпції вини відповідача є безпідставним.

За таких обставин позивач згідно вимог, передбачених ст.60 ЦПК України, зобов'язаний надати суду належні і допустимі докази щодо заподіяння матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу саме відповідачем. Лише при наявності таких доказів з'ясуванню підлягає наявність вини відповідача у заподіянні шкоди і відповідно можливе застосування ч.2 ст. 1166 ЦК України.

Оскільки позивачем відповідно до зазначених норм процесуального закону суду не надано доказів на підтвердження заявлених вимог, а покладені в основу задоволення позову докази не є належними і допустимими, рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржується, а тому відповідно до визначених цивільно-процесуальним законом повноважень судом апеляційної інстанції не переглядається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року в частині часткового задоволення позовних вимог; стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 60787,00 грн. та стягнення на користь держави судового збору у сумі 607,87 грн. скасувати, ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.І. Вербицька

Судді І.А. Капітан

А.Г. Колісниченко