Вирок № 56839319, 28.03.2016, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1373/15-к

Провадження №1-кп/654/10/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.

за участю:

секретарів: Данилевич В. П., Яригіної М. Є.

прокурорів: Головка Б. Ю., Дворецького О. О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12015230150000631) про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гладківка Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, освіта 2 класи, співмешкає, не працюючого, раніше судимого:

11.09.2012 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2, 190 ч.1, 70 КК України на строк 6 років позбавлення волі;

26.03.2015 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч.2 КК України на строк 3 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком в 2 роки,

проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 06 квітня 2015 року приблизно о 18.00 годині, знаходячись у с. Таврійське Голопристанського району Херсонської області, переслідуючи єдиний злочинний умисел на заволодіння чужим майном, повторно, таємно, умисно, із корисливих спонукань, шляхом вільного доступу через незачинені вхідні двері проник до сараю домоволодіння № АДРЕСА_3, звідки викрав наступне майно: двигун від мотоциклу МТ-10 вартістю 750 гривень; заднє колесо від мотоциклу МТ-10 вартістю 250 гривень; два велосипедних колеса на загальну суму 100 гривень; велосипедну покришку вартістю 15 гривень; помпу від автомобіля ВАЗ вартістю 150 гривень; електровентилятор «CRYSTAL» вартістю 75 гривень; кутово-шліфувальну машину «STERN» вартістю 150 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 1490 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою в інкримінованому йому злочині не визнав, від дачі показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині підтверджується наступними доказами в їх взаємозв'язку:

показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що обвинувачений ОСОБА_2 працював у нього по найму, допомагаючи йому будувати теплиці домоволодіння по АДРЕСА_2, де він мешкає наразі. У квітні місяці 2015 року проїжджаючи по селу, його зупинив сусід ОСОБА_4 та повідомив, що обвинувачений вчора продав йому двигун від мотоциклу МТ-10 задешево і запитав чи це випадково не його двигун. Він зайшов до сусіда в гараж, побачив, що це його двигун і попросив не чіпати його та залишити в гаражі. Поїхав до своєї хати по АДРЕСА_3, в якій він не живе, так як переїхав на іншу адресу і виявив, що з сараю пропали крім двигуна колеса на велосипед, покришка, колесо від мотоцикла, помпа, вентилятор та кутово-шліфувальна машина. Він зателефонував до міліції та повідомив про крадіжку, а потім поїхав додому до обвинуваченого, де виявив викрадені речі. Обвинувачений був у нетверезому стані та став просити його не заявляти до міліції. Жодної заборгованості у нього перед обвинуваченим не було і передати йому майно, яке було викрадене він обвинуваченому не обіцяв. Викрадене майно йому повернуто працівниками міліції.

показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що у квітні місяці 2015 року обвинувачений продав йому двигун від мотоцикла МТ-10 за 150 гривень. Знаючи, що обвинувачений працює у потерпілого і мотоцикла не має, наступного дня він зустрів потерпілого та запитав його чи не його це двигун, який він придбав у обвинуваченого. Потерпілий впізнав свій двигун.

показаннями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні показав, що проживає по сусідству з потерпілим по вул. Жовтневій, 18. Ввечері у квітні місяці 2015 року він бачив як обвинувачений викотив з подвір'я будинку № АДРЕСА_3, який належить потерпілому, велосипед, на якому були навішені колеса від велосипеда, а співмешканка обвинуваченого несла в руках вентилятор.

показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні показала, що в один із днів у квітні місяці 2015 року вона бачила як обвинувачений викотив з подвір'я будинку № АДРЕСА_3, який належить потерпілому, велосипед, на якому було навішене колесо від мотоцикла, а на багажнику був мішок.

показаннями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні показав, що був присутнім при тому як обвинувачений виносив із свого будинку викрадені у потерпілого речі, визнавав факт крадіжки та просив потерпілого не писати заяву до міліції.

заявою обвинуваченого про добровільну видачу викрадених речей (а. с. 125)

протоколом огляду місця події від 07.04.2015 року, яким був оглянутий викрадений обвинуваченим двигун від мотоциклу, з фото таблицями до протоколу (а. с 166-167)

висновком судової товарознавчої експертизи від 04.03.2016 року № 1085 про вартість викрадених речей (а. с.147-150).

Не визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому злочині суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

Суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Злочинні дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є: вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, дану на обвинуваченого характеристику, який посередньо характеризується громадськістю, вчинення умисного корисливого злочину через нетривалий проміжок часу після його засудження за попереднім вироком та в період іспитового терміну, ухилення від суду та перебування в розшуку (а. с. 86), що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та продовження ним злочинної діяльності, і вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки обвинувачений є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення вже не можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України (2012 року), суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати покарання невідбуте засудженим за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 26.03.2015 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Міру запобіжного заходу залишити засудженому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання рахувати з 13.01.2016 року, тобто з моменту затримання (а. с. 91, 94).

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_2 у строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення з 13.01.2016 року до дня набрання даним вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Голопристанський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копії вироку вручити потерпілому - поштою: рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а іншим сторонам - під розписку.

Суддя В. М. Сіянко