Ухвала суду № 56839111, 09.03.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.03.2016 Справа №607/12450/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Борисевич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі скаргу Публічного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Тернопільміськгаз» звернулось в суд зі скаргою на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції та зобовязання вчинити дії. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_1винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 29.01.2016р. з примусового виконання виконавчого листа №607/12450/15-ц, виданого Тернопільським міськрайонним судом 24.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Тернопільміськгаз» 3357,22 грн. заборгованості за спожитий природний газ та 121,80 грн. судового збору.В мотивувальній частині постанови державний виконавець вказав на відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду боржника. ПАТ «Тернопільміськгаз» просить визнати постанову від 29.01.2016 року неправомірною, скасувати дану постанову та зобовязати державного виконавця відділу ДВС відкрити виконавче провадження згідно виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом 24.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ "Тернопільміськгаз" 3357,22 грн. заборгованості за спожитий природний газ та 121,80 грн. судового збору.

ПАТ «Тернопільміськгаз», Перший відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції в Тернопільській області явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про день та час розгляду скарги були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог статті 386 Цивільного процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть зявитись до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Оскільки представник відділу ДВС в судове засідання не зявився, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

24.07.2015 року Тернопільським міськрайонним судом видано судовий наказ №607/12450/15-цпро стягнення з ОСОБА_3 в користьПублічного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» - 3357,22 грн. заборгованості за спожитий природний газ та 121,80 грн. судового збору.

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 29.01.2016 року ВП №49911851 відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу 607/12450/15-ц, виданого Тернопільським міськрайонним судом 24.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 в користьПублічного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» - 3357,22 грн. заборгованості за спожитий природний газ та 121,80 грн. судового збору, у звязку із невідповідністю до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому листі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Стаття 98 Цивільного процесуального кодексу України не передбачає, що заявник до заяви про видачу судового наказу повинен подати відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

Таким чином, Орган ДВС при отриманні виконавчого листа судового наказу, в якому не вказано ідентифікаційного номера боржника не позбавлений права з метою примусового виконання рішення вжити заходів щодо витребування конфіденційної інформації, а саме ідентифікаційного номера боржника виконавчого провадження, що зроблено не було.

У відповідності до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно статті 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд прийшов до висновку, що державним виконавцем не повно та не всебічно були зроблені дії і передбачено 29.01.2016р. внесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49911851, яку слід скасувати.

В частині вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» щодо зобовязання державного виконавця Першого відділу ДВС відновити виконавче провадження для примусового виконання судового наказу Тернопільського міськрайонного суду від 24.07.2015р. №607/12450/15-ц слід відмовити у її задоволенні, оскільки при скасуванні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець зобовязаний вчинити дії, передбачені нормами Закону України «Про виконавче провадження» по виконанні судового наказу і стягувач не позбавлений права на можливе оскарження дій державного виконавця. Суд не вправі зобовязати орган ДВС здійснити дії, на вчинення яких він зобовязаний згідно вимог Закону і за відсутності доказів такого порушення за результатами розгляду скарги.

Керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 383-389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу ПАТ «Тернопільміськгаз» на постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції задовольнити частково.

2.Визнати неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_1 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 29.01.2016 року ВП №49911851.

3.В частині вимоги скарги ПАТ «Тернопільміськгаз» про зобовязання державного виконавця Першого відділу ДВС відновити виконавче провадження для примусового виконання судового наказу в задоволенні відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддяОСОБА_4