Постанова № 56837393, 31.03.2016, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

511/677/15-к

Номер провадження: 1-кп/511/16/16

31 березня 2016 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Ільяшук А. В. ,

за участю: секретаря Войнікової Л.Ф.,

прокурора Твердохліб О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Роздільна обвинувальний акт у кримінальному провадженні по звинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонерки, заміжньої, утриманців не має, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.2 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42014160390000011 від 18.06.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 вчинила злочин, а саме: розтрату, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за наступних обставин.

КПСВТГРР «Роздільнатеплокомуненерго» (далі КП «Роздільнатеплокомуненерго»), код ЕДРПОУ 31640133, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі відомостей про юридичну особу 10.09.2001 року за адресою: Одеська область, м.Роздільна, вул..Леніна,26.

Наказом від 16.12.2011 року №39 директора КП «Роздільнатеплокомуненерго» , ОСОБА_5 призначена на посаду головного бухгалтера.

Згідно наказу директора КП«Роздільнатеплокомуненерго» від 30.12.2013 року №71 ОСОБА_5 з 30.12.2013 року звільнена з посади головного бухгалтера на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Згідно посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої директором КП «Роздільнатеплокомуненерго», з якою ОСОБА_5 ознайомлена 19.12.2011 року, посаду головного бухгалтера віднесено до категорії керівників (п.1.2); обовязками головного бухгалтера є забезпечення ведення бухгалтерського обліку з дотриманням єдиних методологічних принципів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (п.3.1); здійснення контролю за веденням касових операцій, раціональним і ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства (п.3.9); вжиття заходів до попередження нестач, незаконного витрачання коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства (п.3.12).

Будучи наділеною такими адміністративно-розпорядчими повноваженнями, ОСОБА_5 була службовою особою КП «Роздільнатеплокомуненерго».

Відповідно до договору банківського рахунку, укладеного між ПАТ «Імексбанк» та КП «Роздільнатеплокомуненерго», останньому відкрито поточний рахунок у національній валюті №26000102120002, який згідно п.2.2.3 договору обслуговувався за допомогою електронної системи «Клієнт-Банк».

У порушення пунктів 3.1; 3.9; 3.12 Посадової інструкції головного бухгалтера, ОСОБА_5, використовуючи свої службові повноваження щодо доступу до банківських та касових операцій, всупереч інтересам КП «Роздільнатеплокомуненерго» , зловживаючи своїм службовим становищем з метою розтрати грошових коштів КП «Роздільнатеплокомуненерго» , перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні КП «Роздільнатеплокомуненерго» за адресою: Одеська область, м. Роздільна, вул.Леніна,26, систематично, починаючи із 14.08.2012 року по 16.12.2013 року, електронними переказами, із застосуванням електронної системи «Клієнт-Банк», особисто перераховувала грошові кошти з поточного банківського рахунку КП «Роздільнатепло-комуненерго» №26000102120002 на картковий рахунок №26204786341003, який належить їй - ОСОБА_1.

Отримавши у такий спосіб 27519,30 грн., ОСОБА_5 розтратила із цієї суми 24882,00 грн. на невстановлені цілі, спричинивши матеріальну шкоду КП «Роздільнатеплокомуненерго» на суму 24882,0 грн..

Крім того, згідно договору №3 від 17.07.2013 року про видачу та розрахункове обслуговування корпоративної банківської платіжної картки НСМЕП, укладеного між КП «Роздільнатепло-комуненерго» та ПАТ «Імексбанк», КП «Роздільнатеплокомуненерго» видано корпоративну банківську платіжну картку НСМЕП (№ картки 350036099, банківський рахунок №36027786341008).

Згідно платіжних доручень №1304 від 11.10.2013 року; №1400 від 17.10.2013 року; №1420 від 25.10.2013 року; №1427 від 01.11.2013 року; №1456 від 15.11.2013 року на рахунок завантаження цієї картки КП «Роздільнатеплокомуненерго» перераховано 9000 грн.

У порушення пунктів 3.1; 3.9; 3.12 Посадової інструкції головного бухгалтера, ОСОБА_5, використовуючи свої службові повноваження щодо доступу до банківської платіжної картки НСМЕП №350036099, а також до банківських та касових операцій, всупереч інтересам КП«Роздільнатеплокомуненерго», зловживаючи своїм службовим становищем з метою привласнення грошових коштів КП «Роздільнатепло-комуненерго», перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні КП «Роздільнатеплокомуненерго» за адресою: Одеська область, м.Роздільна, вул.Леніна,26, починаючи із 11.10.2013 року по 15.11.2013 року, за допомогою банківської платіжної картки НСМЕП №350036099 зняла готівкою грошові кошти з банківського рахунку №36027786341008 КП «Роздільнатеплокомуненерго», привласнивши із цієї суми 8900 грн. і використала їх на власні потреби, спричинивши матеріальну шкоду КП «Роздільнатеплокомуненерго» на суму 8900 грн.

Розмір шкоди, завданої злочином, складає 33782 грн., яка не відшкодована.

Таким чином, своїми навмисними діями ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.191 КК України, кваліфікований, як розтрата, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому злочині не визнала, а також у звязку з цим не визнала цивільний позов, предявлений прокурором в інтересах держави в особі засновника КП «Роздільнатеплокомуненерго» на суму 33782 гривні. Суду пояснила, що вона працювала у КП до 16.12.2011 року на посаді економіста, а з цієї дати на посаді головного бухгалтера. З посадовою Інструкцією вона ознайомлена та підписувала договір про повну матеріальну відповідальність. Директор та вона мали право підпису банківських документів. На її картку перераховувалися підзвітні кошти, які витрачалися на будівництво, бумагу, канцелярські приладдя, а потім подавалися звіти про їх використання. У неї по підзвітним коштам не було ніякої заборгованості. 30.12.2013 року був виданий наказ про ліквідацію посади головного бухгалтера, а саме: скорочення вказаної посади, і вона переведена на посаду бухгалтера. З 01.01.2014 року вона уклала угоду на 3 місяці, які не допрацювала. 17.03.2014 року її відсторонили від роботи та не допустили в її кабінет. 20.03.2014 року вона написала заяву про дострокове розірвання трудового договору та більше на робочому місці не появлялася, у передачі справ та документів участі не приймала. Вважає, що її авансові звіти знищили працівники КП, зокрема, бухгалтер ОСОБА_6, а система «Клієнт-банк» була у компютері у економіста ОСОБА_7. До цієї системи мали доступ інші працівники підприємства, які, знаючи реквізити її картки, могли перекинути кошти на її рахунки, вказані у обвинуваченні, але ці кошти вона не розтратила та на свої потреби не витратила, а також відкидає звинувачення про те, що вона умисно цими коштами заволоділа. Куди поділися гроші у вказаній у обвинуваченні сумі вона не знає, але думає, що їх міг використати директор ОСОБА_8 для покриття свого боргу на суму, що перевищує 300 тисяч гривень. Обвинувачена знала, що на підприємстві проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності в 2015 році, але її для дачі пояснень не викликали. Також суду пояснила, що на досудовому слідстві вона себе обмовила, сказавши слідчому, що кошти витратила на лікування чоловіка, який тяжко хворіє, але це не відповідає дійсності, оскільки на його лікування брали кредит. Обвинувачена відкидає ту обставину, що на неї чинили тиск на досудовому слідстві, а свою поведінку пояснює тим, що вона вперше опинилася у такому статусі та не знала, як себе вести. Вважає, що вину її недоведено,просить її виправдати та відмовити у позові повністю.

Частина 1 статті 8 КПК України визначає,що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частина 2 ст.9 КПК встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобовязані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що помякшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Стаття 17 КПК визначає поняття презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яке покладається на сторону обвинувачення, що має довести винуватість особи поза розумним сумнівом. Стаття 20 КПК закріплює право на захист та у ч.1 визначає, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення. Право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Незважаючи на повне невизнання вини обвинуваченою, її вина у вчиненні злочину повністю доведена доказами, дослідженими судом, а саме: показами представника потерпілого, свідків, письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення та не спростованими стороною захисту.

Представник потерпілого ОСОБА_3 підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та суду пояснила, що вона працює юристом на підприємстві з серпня 2014 року та знає, що обвинувачена працювала у КП на посаді головного бухгалтера, а потім за трудовою угодою. У 2015 році КРУ проводило ревізію фінансово-господарської діяльності КП та виявило порушення фінансової дисципліни у діях обвинуваченої та нестачу коштів на суму 33782 грн. з її вини. Дана сума не відшкодована до теперішнього часу.

Свідки обвинувачення, допитані у судовому засіданні, також підтвердили обставини викладені у обвинувальному акті.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працює на підприємстві з 21.10.2013 року на посаді бухгалтера. Три місяці пропрацювала у одному кабінеті з обвинуваченою, а потім остання звільнилася, але з якої причини свідок не знає. За дорученням директора свідок перевірила підзвіти за 2013 рік та зясувалося, що їх не вистачає, про що було повідомлено директора. Згодом на підприємстві працювало КРУ, яке виявило факти порушення фінансової дисципліни за період з 2012 по І квартал 2014 року з боку обвинуваченої. Сама свідок відкидає звинувачення на свою адресу з боку ОСОБА_1 про те, що вона мала доступ до системи «Клієнт-банк» та могла перерахувати кошти ОСОБА_1 без її відома, а також про те, що вона знищила підзвіти обвинуваченої. Така підозра їй правоохоронними органами не висувалася, а ОСОБА_5, на її думку, хоче перекласти свою відповідальність за вчинений нею злочин на іншу особу.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що на неї були покладені обовязки кадровика КП, то вона знає, що ОСОБА_5 була відсторонена від роботи на підставі підозр у бухгалтерських документах, що було заначено у наказі. Сама свідок участі у ревізії не приймала, знає, що вся бухгалтерська документація зберігалася у кабінеті головного бухгалтера і, чи хтось її перевіряв до інспекторів КРУ, не знає. В результаті ревізії були виявлені факти порушення фінансової дисципліни з боку ОСОБА_1 за період її роботи на підприємстві, але при проведенні ревізії обвинувачена присутня не була і чи давала вона якісь пояснення щодо розтрати коштів, свідок не знає.

Свідок ОСОБА_8, директор КП, суду пояснив, що ОСОБА_5 працювала на очолюваному ним підприємстві на посаді головного бухгалтера, а потім бухгалтера. ОСОБА_6 восени 2013 року виявила порушення у бухгалтерських документах, а саме: відсутність підзвітів за період 2013 року. При внутрішньому аудиті також було виявлено, що головний бухгалтер ОСОБА_5 підробила підпис і банк видав їй корпоративну картку, на яку вона перераховувала гроші та зняла їх. Звіти про використання цих коштів відсутні. Він видав наказ про відсторонення ОСОБА_1 від роботи. 17.03.2014 року складено акт прийому передачі бухгалтерських документів, які були у жахливому стані, що навіть КРУ відмовлялося їх перевіряти. До червня 2014 року свідок не подавав заяву до міліції про вчинений ОСОБА_1 злочин, оскільки думав, що вона добровільно відшкодує збитки КП, а коли остання відмовилася, він подав заяву про притягнення її до кримінальної відповідальності. Свідок відкидає припущення обвинуваченої про те, що хтось із працівників підприємства міг знищити підзвіти чи перерахувати кошти на її картку без її відома, оскільки ці припущення не відповідають дійсності. Вважає, що вона вчинила злочин, оскільки думала, що її ніхто не викриє, сама мала доступ до системи «Клієнт-банк», могла перераховувати та знімати кошти, а оскільки корпоративна картка лише її, то не потрібно було надавати звіти, якщо не знімати коштів. Наголосив на тому, що збитки підприємству до теперішнього часу не погашені.

Свідок ОСОБА_10, головний держфінінспектор, суду пояснила, що у грудні 2014 року вона була залучена прокуратурою Роздільнянського району, як спеціаліст, для перевірки КП «Роздільнатеплокомуненерго» та встановила, що ОСОБА_5 перераховувала кошти на свої картки та не звітувала за них, про що була складена довідка. У січні 2015 року за ухвалою слідчого судді про проведення ревізії, свідок приймала участь у ревізії фінансово-господарської діяльності КП. Під час ревізії, зокрема, було встановлено, що на картку ОСОБА_1 перераховано 9 тисяч гривень і знято нею 8900 грн., звіти про витрачання цих коштів відсутні. По ситемі «Банк-коієнт» за нею рахувалося 27 тисяч грн., отримані на відрядження, а виявлено звітних документів лише на 3400 грн, авансових звітів не було на всю суму. Виявлено інші порушення, зокрема, на рахунок зарплатний нею перераховано біля 2 тисяч грн. лишніх. За результатами ревізії було складено Акт, де зазначено всі порушення фінансової дисципліни за час роботи ОСОБА_1 головним бухгалтером та зроблено висновок про необхідність відшкодування збитків, спричинених у результаті її діяльності. Заперечень на Акт ніхто не надавав. ОСОБА_5 свідок сама запрошувала по телефону для участі у ревізії, але вона відмовилася зявитися, надати будь-які пояснення та документи. Свідок вважає, що за виявлені порушення фінансової дисципліни несе відповідальність бухгалтер, а саме ОСОБА_5.

Судом не встановлено, що свідки обвинувачення заінтересовані у справі, оскільки всі вони, будучи попереджені про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих свідчень і за відмову від давання свідчень, приведені судом до присяги, заперечували наявність у них конфлікту з обвинуваченою ОСОБА_1. Їх пояснення у судовому засіданні послідовні та не суперечать іншим доказам, дослідженим судом. Наявність причин обмовляти обвинувачену цими свідками, судом не встановлена.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй злочині підтверджується документами, долученими до матеріалів кримінального провадження, дослідженими у судовому засіданні, в яких викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, а саме: - заявою про вчинення злочину від 17.06.2014 року, в якій директор підприємства ОСОБА_8 повідомив про те, що ОСОБА_5, працюючи головним бухгалтером КПСВТГРР «Роздільнатепло-комуненерго» в період з 16.11.2011 року по 30.12.2013 року, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, згідно яких мала доступ до фінансів, таємно заволоділа грошовими коштами підприємства в сумі 24878,60 грн., перерахувавши їх на власний рахунок та привласнивши; просив зареєструвати його заяву в ЕРДР за попередньою кваліфікацією ч.2 ст.191 КК України (а.с.119): - витягом з кримінального провадження №42014160390000011 від 18.06.2014 року. згідно якого заява про вчинення злочину внесена до ЄРДР; під час досудового слідства уточнена сума збитків, які завдала обвинувачена 33782 грн. (а.с.115); - наказом №39 від 16 грудня 2011 року. яким ОСОБА_5, економіста, з 17 грудня 2011 року переведено на посаду головного бухгалтера КП (а.с.120); - наказом №71 від 30 грудня 2013 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади головного бухгалтера за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.121); - наказом №50 від 13 березня 2014 року про відсторонення від обовязків бухгалтера по договору ОСОБА_1 з 14.03.2014 по 28.03.2014 року (включно) у звязку із підозрою на невідповідність правильності складання фінансового звіту субєкта підприємницької діяльності за 2013 рік; з даним наказом ОСОБА_5 ознайомлена під підпис (а.с.122); - наказом №49 від 13.03.2014 року про проведення службового розслідування з правильності підготовки та оформлення слідуючих документів: фінансового звіту за 2013 рік. річного плану на 2014 рік, 1-С за 2013 рік з письмовими поясненнями кожного профільного спеціаліста у термін до 16.00 годин 13.03.2014 року; ОСОБА_5 від підпису про ознайомлення з наказом відмовилася (а.с.123); - договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 17.12.2011 року, складеним та підписаним директором КП та ОСОБА_1, згідно якого остання, як головний бухгалтер, брала на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених їй підприємством грошових та матеріальних цінностей та зобовязувалася дбайливо ставитися до переданих їй для зберігання грошових та матеріальних цінностей і уживати заходи для відвертання шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію КП про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених їй грошових та матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишок довірених їй грошових та матеріальних цінностей; брати участь у інвентаризації довірених їй грошових та матеріальних цінностей; термін дії договору на весь час роботи ОСОБА_1 з довіреними їй грошовими або матеріальними цінностями підприємства (а.с.124); - трудовою угодою від 31.12.2013 року, укладеною між директором КП та ОСОБА_1 на виконання робіт фінансового характеру, зазначених у п.1 Договору, термін дії угоди 3 місяці (а.с.125-126); - посадовою інструкцією головного бухгалтера, з якою ознайомлена ОСОБА_5 19.12.2011 року, де прописані вимоги, завдання, обовязки, права, відповідальність, обізнаність головного бухгалтера підприємства з нормативною базою для своєї діяльності (а.с.127-129); - банківськими документами, а саме: платіжними дорученнями, що підтверджують перерахування електронними переказами коштів на рахунки ОСОБА_1 у вказаний у обвинувальному акті період з 14.08.2012 року по 16.12.2013 року на загальну суму 33782 грн. (а.с.130 - 160); - реєстраційними документами КП СВТГРР «Роздільнатепло-комуненерго»,Статутом підприємства, де зазначено, що його власником є територіальна громада Роздільнянського району, в особі Роздільнянської районної ради, ідентифікаційний код 25033638, місцезнаходження: Україна, 67400, Одеська обл.., м.Роздільна, вул..Леніна,26; засновником підприємства є Роздільнянська районна рада (а.с.161-173); - Актом від 16.02.2015 року за №730-16/02 «Позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» у період з 17.12.2011 року по 01.04.2014 року, призначеної на підставі ухвали слідчого судді від 12.01.2015 року (а.с174-176). У вказаному Акті з додатками (а.с.177-223) зазначено, що ОСОБА_5 до 30.12.2013 року була посадовою особою підприємства, якій було надано право розпоряджатися рахунками та підписувати розрахункові документи у періоді, що підлягав ревізії з правом другого підпису; 31.12.2013 року з нею укладено трудову угоду про виконання нею для Підприємства таких робіт, як нарахування заробітної плати, ведення податкових зобовязань, заповнення журналів №7 та №10, складання оборотної відомості по всім журналам, складання та здача балансу і звіту про фінансові результати, складання та здача декларації на прибуток; термін дії трудової угоди три місяці, починаючи з 01.01.2014 року. Ревізією встановлено, зокрема у Розділі 2.3. «Ревізія касових операцій. Розрахунки з підзвітними особами», що не обліковується дебіторська заборгованість, відсутні звіти про використання коштів на суму вказану у обвинуваченні 27519,33 грн. по системі «Клієнт-банк», ОСОБА_11 розтратила з цієї суми 24882 гривні на невстановлені цілі; крім того нею перераховано за допомогою системи дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» електронними переказами на корпоративний рахунок підприємства 9000 гривень та знято нею особисто 8900 гривень підзвітних коштів, документи, які підтверджують факт звітування ОСОБА_1 про цільове використання цих коштів відсутні; ревізією порядку ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової, бюджетної звітності та її достовірності встановлено відсутність облікової політики, порушення порядку оформлення журналів (меморіальних) ордерів та бухгалтерських документів; - договором банківського рахунку №45 (у національній валюті) від 25.05.2011 року, укладеним між АТ «Імексбанк» та КП; додатком №1 до договору №45, а саме: Витягом з типових тарифів на банківські послуги АТ «Імексбанк»; - договором банківського рахунку №40 від 25.11.2013 року; - Додатком №2 до договору банківського рахунку №630-в від 18.10.2013 року; - Заявою про відкриття поточного рахунку (рахунку завантаження, поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжних карток та видачу корпоративних банківських платіжних карток НСМЕП для довірених осіб організації), складеною та підписаною ОСОБА_1; - Договором №5 про видачу та розрахункове обслуговування корпоративної банківської платіжної картки НСМЕП від 17.07.2013 року (а.с.224-240).

З протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 04.03.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 надано доступ до вказаних матеріалів у 1 томі на 199 аркушах, і вона власноруч зазначила, що з матерілами кримінального провадження ознайомлена в повному обсязі, зауважень та доповнень не має (а.с.254). На досудовому слідстві обвинувачена відмовилася від послуг захисника у присутності захисника ОСОБА_12 та заначила, що у послугах захисника не має потреби та буде захищати свої права сама (а.с.249-250).

Судом встановлено, що скарг на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, а також на їх процесуальні рішення ОСОБА_5 під час досудового слідства не подавала, а також не подавала жодних скарг у підготовчому судовому засіданні. Жоден доказ, наданий стороною обвинувачення, не спростований стороню захисту.

Суд не знаходить підстав для виправдання ОСОБА_1, а її свідчення суд оцінює критично, оскільки вони суперечать доказам, дослідженим судом, і розцінює ці свідчення, як захисну позицію обвинуваченої з метою уникнути відповідальності за скоєне.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.65-67 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винної, її соціальне та сімейне становище. Обставинами, які помякшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, судом визнаються: позитивні характеристики з попередніх місць її роботи та проживання, те, що обвинувачена до адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи всі помякшуючі та обтяжуючі вину обвинуваченої обставини, суд приходить до висновку, згідно ч.2 ст.65 КК України,, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, буде призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті 191 ч.2 КК України з позбавленням права обіймати посади повязані із фінансово-господарською діяльністю на певний строк, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням.

Речові докази до кримінального провадження не долучались.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави в особі власника підприємства Роздільнянської районної ради про стягнення з обвинуваченої майнової шкоди підлягає задоволенню повністю. На користь держави в особі власника підприємства Роздільнянської районної ради з ОСОБА_1 підлягає стягненню документально підтверджена майнова шкода на суму 33782 гривні. Суд стягує на користь держави судові витрати у сумі 337,82 гривень.

Термін дії запобіжного заходу, обраного судом 19.06.2015 року до ОСОБА_1В у вигляді особистого зобовязання сплинув 18.08.2015 року, інший запобіжний захід до неї не обирався.

Керуючись ст.ст.369-376, 392, 393,395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади повязані із фінансово-господарською діяльністю на строк три роки.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від основного призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції (п.2 ч.1 ст.76 КК України).

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі власника підприємства Роздільнянської районної ради про стягнення з обвинуваченої майнової шкоди у сумі 33782 грн. задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії КЕ 052809, виданий Роздільнянським РВ ГУМВС України в Одеській області 12 грудня 1995 року, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь Роздільнянської районної ради, ідентифікаційний код 25033638, місцезнаходження: Україна, 67400, Одеська обл., м.Роздільна, вул.Леніна,26 - майнову шкоду, спричинену злочином, у сумі 33782,00 гривень (тридцять три тисячі сімсот вісімдесят дві грн.. 00 копійок). Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 337,82 гривень.

Речові докази до кримінального провадження не долучались

Термін дії запобіжного заходу, обраного судом 19.06.2015 року до ОСОБА_1В у вигляді особистого зобовязання сплинув 18.08.2015 року, інший запобіжний захід до неї не обирався.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Роздільнянський районний суд Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя: Ільяшук А. В.