Ухвала суду № 56836736, 31.03.2016, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. К. Маркса, 18, тел./факс 8 (05161) 4-26-20

У Х В А Л А

31 березня 2016 року м. Первомайськ

Справа :484/525/16-ц

Номер провадження : 2/484/1060/16

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі

судді Фортуни Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Левицької І.С.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Первомайськ клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освітою Первомайської міської ради про визнання незаконною чинну редакцію наказу про звільнення та про зобовязання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконним наказу Управління освітою Первомайської міської ради Миколаївської області № 499-к/тр від 09.12.2015 р. в чинній редакції та зобовязання відповідача викласти зазначений наказ (внести зміни) у редакції, наданій позивачем, з метою приведення наказу у відповідність до заяви ОСОБА_1 від 08.01.2015 р., рішень Апеляційного суду Миколаївської області від 28.05.2015 р. у справі № 484/168/15-ц та від 29.09.2015 р. у справі № 484/1360/15, вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відпустки» та ч. 1 ст. 38 КЗпП України, ст. 57 Закону України «Про освіту», пунктів 8.3.1., 8.3.5 Галузевої Угоди на 2011-2015 роки між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України Типових форм первинної облікової документації зі статистики праці, затверджених наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 (із змінами).

Ухвалою суду від 17.03.2016 р. позивачу надано строк для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору в розмірі встановленого Законом України «Про судовий збір».

30.03.2016 р. до суду надійшло клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Зазначене клопотання позивач мотивує тим, що вона є пенсіонером, особою, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії, удовою ліквідатора, померлого від захворювань, отриманих внаслідок аварії на ЧАЕС, малозабезпеченою особою. Зазначає, що вона отримує пенсію розміром 2500,00 грн.; з січня по лютий 2016 року сплатила суму комунальних послуг на утримання двох квартир, одна з яких їй перейшла у спадщину від матері, у загальному розмірі 4003,28, що в середньому становить щомісячну суму витрат в розмірі 2001,64 грн. Надає такий розрахунок: на утримання власної квартири сплатила 2020,48 грн. із розрахунку: телефон: за січень 2016 р. 20,00 грн., лютий 15,71 грн.; інтернет: за січень 2016 року 80,00 грн., лютий 80,00 грн.; водопостачання: за січень 2016 року 70,16 грн., лютий 70,16 грн.; опалення за січень 2016 року 115,00 грн., лютий 91,35 грн.; газ: за січень 2016 року 780,10 грн., лютий 562,20 грн.; утримання квартири: за січень 2016 року 53,82 грн., лютий 81,97 грн. Загалом середня щомісячна сума витрат за період січень-лютий 2016 року 1010,24 грн. За утримання успадкованої квартири з січня 2016 року сплатила суму комунальних послуг у розмірі 1982,80 грн. із розрахунку: опалення: за січень 2016 року 870, 00 грн., лютий 870,00 грн.; газ: за січень 2016 року 32,35 грн., лютий 32,35 грн.; утримання квартири: за січень 2016 року 89,00 грн., лютий 89,10 грн. Загалом середня щомісячна сума витрат за період січень-лютий 2016 року 991,40 грн. Також позивач зазначає, що після сплати нею витрат на комунальні послуги її середньомісячний дохід становить 498,36 грн., що є значно меншим, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом у розмірі 1074,00 грн. Крім того позивач посилається на неможливість в повній мірі забезпечити себе необхідним одягом та лікуванням, встановленим лікарями. Зазначає, що є хворою людиною, яка за рекомендаціями лікарів після обстеження повинна витратити (і частково витратила) 1916,66 грн. за перший курс лікування на придбання медичних препаратів; натепер готується до стаціонарного обстеження, що також потребує коштів. Зазначає, що після сплати судового збору в розмірі 551,21 грн. у неї не залишиться коштів навіть для забезпечення мінімального харчування, необхідного для підтримання життєдіяльності. Посилається на висновки Європейського суду з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі», яким було вказано, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Наголошує, що позивач не просить суд відстрочення або розстрочення оплати судового збору, оскільки це не вирішує питання неможливості позивача оплатити ці витрати. Просить визнати, що цією заявою та клопотанням позивач усунув недоліки, встановлені судом ухвалою суду від 17.03.2016 р.; звільнити позивача від сплати судового збору.

Позивач та її представник в судове засідання не зявились; від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність її представника.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що питання розподілу судових витрат можливо вирішити під час ухвалення рішення.

Дослідивши заяву про звільнення позивача від сплати судового збору та докази, додані до неї, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 народилася 02.01.1947 року, відповідно до посвідчення серії Б № 006045 є громадянкою, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала у зонах безумовного (обовязкового) та гарантованого добровільного відселення у 1989 році; категорія 3.

Відповідно до книжки ПАТ «Державний ощадний банк України» позивач мала такі надходження: 29.12.2015 р. 2660,46 грн., 05.02.2016 р. 2660,46 грн., 04.03.2016 р. 2660,46 грн. Станом на 04.03.2016 р. має залишок на рахунку 3242,10 грн.; 05.03.2016 р. видаток становив 1500,00 грн., таким чином залишок на рахунку 1742,10 грн.

Сплата ПАТ «Миколаївгаз» за спожитий природний газ за адресою вул. Достоєвського, 14/14, у січні 2016 року становить 780,10 грн., що підтверджено квитанцією від 23.01.2016 р.; у лютому 562,20 грн., що підтверджено квитанцією від 19.02.2016 р.; у березні 212,40 грн., з наданої суду копії квитанції дату сплати та факт сплати підтвердити неможливо (неякісна копія).

Сплата ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» за постачання електричної енергії за адресою вул. Достоєвського, 14/14, у січні 2016 року становить 115,00 грн., з наданої суду копії квитанції дату сплати та факт сплати підтвердити неможливо (неякісна копія); у лютому 91,35 грн., що підтверджено квитанцією від 02.02.2016 р.

Сплата ТОВ «Комунтехбудсервіс» за послуги за адресою вул. Достоєвського, 14/14, у січні 2016 року становить 53,82 грн., що підтверджено фіскальним чеком від 02.02.2016 р.; у лютому 81,97 грн., що підтверджено квитанцією від 19.02.2016 р.

Сплата КП «Первомайський міськводоканал» за водопостачання за адресою вул. Достоєвського, 14/14, у січні 2016 року становить 70,16 грн., що підтверджено фіскальним чеком від 27.01.2016 р.; у лютому 70,16 грн., що підтверджено фіскальним чеком від 03.03.2016 р.

Відповідно квитанцій до прибуткового касового ордера у період січень-березень 2016 року було сплачено 240,00 грн.; у графі «прийнято від» зазначено вул. Достоєвського, 14/14, призначення платежу не вказано.

Відповідно до книжки за надання послуг АОСББ «Гвардійська» за адресою: вул. Одеська, 117/38, у січні 2016 року підлягає сплаті 89,00 грн., у лютому 89,10 грн., доказів сплати зазначених коштів позивачем не надано.

Відповідно до виписного епікризу позивач з 09.09.2004 по 14.09.2004 р. перебувала на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до довідки № 7 від 17.01.2005 р. позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 24.06.2005 р. по 08.07.2005 р.; для оперативного лікування потребує медикаменти, перелік яких зазначено. Відповідно до довідки № 119, дату довідки не зазначено, позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 24.06.2005 р. по 08.07.2005 р. та їй було проведено оперативне лікування, що також підтверджується виписним епікризом.

Відповідно до витягу № 3009505 з медичної картки стаціонарного хворого позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 06.07.2010 р. по 23.07.2010 р.

Доказів, які підтверджують сплату позивачем витрат на утримання квартири, отриманої нею у спадщину, позивач не надав.

Також суду не надано доказів, що ліки, а саме: азомекс, вартістю 102,35 грн., актовегин дві упаковки, вартістю по 578,05 грн., вітамін Е дві упаковки по 81,85 грн., нейробіон три упаковки вартістю по 112,25 грн., кардіомагніл вартістю 78,00 грн., цетрин вартістю 59,45 грн., формадинін вартістю 21,00 грн., позивач придбав для свого лікування за рекомендацією лікарів.

У заяві позивач наголосив, що не просить суд відстрочення або розстрочення оплати судового збору, оскільки це не вирішує питання неможливості позивача оплатити ці витрати.

Відповідно до ч. 3ст. 27 ЦПК Україниособи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення; з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Згідно з п. 8 ч. 1ст. 207 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо зокрема, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119і120цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 3п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року,якщо порушення правил статей119,120 ЦПКвиявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першоїстатті 207 ЦПК.

З урахуванням майнового стану позивача, а саме: розмір отриманої пенсії, залишок коштів на рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк України», наявність нерухомого майна, а саме: дві квартири, в тому числі успадкована, розмір витрат на утримання зазначеного майна, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Обовязок позивача сплатити судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі не є перешкодою у доступі до правосуддя.

Суд враховує, що позивач наголошував про те, що не просить суд відстрочення або розстрочення оплати судового збору, оскільки це не вирішує питання неможливості позивача оплатити ці витрати.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не виконано вимоги щодо усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 17.03.2016 р., а саме: надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру, у звязку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючисьст.ст. 27, 82, 207, 210 ЦПК України, суд

ухвалив:

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити;

позовну заяву ОСОБА_1 до Управління освітою Первомайської міської ради про визнання незаконною чинну редакцію наказу № 499-к/тр від 09.12.2015 р. про звільнення та про зобовязання вчинити дії залишити без розгляду.

Розяснити позивачу про те, що вона має право звернутися до суду з позовом повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.Ю. Фортуна