Ухвала суду № 56836549, 29.02.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

29.02.16

Справа №6/489/59/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про обмеження боржника у праві виїзду,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 р. державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (даліЛенінський ВДВС ММУЮ) звернулася до суду з поданням про встановлення боржнику у виконавчому провадженні зі стягнення аліментів тимчасового обмеження у праві виїзду до виконання зобовязань встановлених судовим рішенням.

Подання обґрунтоване обізнаністю боржника з існуванням вказаного виконавчого провадження, не виконання його жодного разу щодо щомісячних платежів, а із цього - умисним ухиленням від виконання рішення суду та відсутність інших засобів погашення боргу через відсутність у боржника майна та офіційних джерел заробітку, доходу.

В судовому засіданні державний виконавець вимоги подання підтримала.

Суд, заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали подання та матеріали справи № 2-4120/2010 р. встановив такі обставини.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2010 р. у цивільній справі № 2-4120/2010 р. за участю позивачки було ухвалено присудити з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17 червня 2010 р. і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 14).

На виконання вказаного рішення суду 29 липня 2010 р. було видано виконавчого листа.

15 жовтня 2010 р. з його примусового виконання було відкрито виконавче провадження №21944159, копія постанови про відкриття направлялась боржнику (а.с. 22).

30 січня 2014 р. на майно боржника постановою державного виконавця було накладено арешт.

Відповідно довідок у виконавчому провадженні автомобілів, нерухомого майна, офіційних джерел доходу в ПДІ та Пенсійному Фонду за боржником не зареєстровано.

Відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 01 січня 2016 р. заборгованість становить 40480,58 грн. З наданого розрахунку вбачається, що, починаючи з 2012 року боржник аліменти не сплачував взагалі.

Письмові вимоги повертаються поштою за спливом строку зберігання (а.с.29).

Відповідно дост. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Так, п. 2ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.

Встановлені обставини свідчать саме про ухилення боржника, який виправдувальних доказів щодо обєктивної неможливості виконати рішення суду державному виконавцю не надав.

Отже у того виникла обґрунтована підстава звернутися до суду для застосування відповідного обмеження щоб змусити боржника до виконання рішення суду в порядкуст. 377-1 ЦПК України, тобто за вжиттям юридичної санкції за ухилення від виконання судового рішення

Оскільки виконання зобовязань боржником передбачено вказаним судовим рішення щомісячно і наперед, до повноліття дитини, то суд вважає за необхідне обмежитися виконанням ним зобовязань по сплаті заборгованості обрахованої державним виконавцем на 01 січня 2016р. в розмірі 40480,58 грн.

Відповідно до п. 12.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоюнаказом міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України стосовно особи знімається державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання задовольнити.

Обмежити громадянина України ОСОБА_1, який народився 30 травня 1981 р., номер картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2010 р. у цивільній справі №2-4120/2010 р. про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 червня 2010 р. і до досягнення дитиною повноліття, про що цим судом 29 липня 2010 р. видано виконавчого листа №2-4120/2010 р. в частині погашення заборгованості станом на 01 січня 2016 р. в сумі 40480 грн. 58 коп. ( сорок тисяч чотириста вісімдесят гривень 58 коп.).

Припинення обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за цим рішенням суду покласти на державного виконавця, в провадження якого перебуватиме виконавче провадження з примусового виконання вказаного судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

Суддя Д.Г. Губницький