Вирок № 56833255, 30.03.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.03.2016

Справа № 320/1510/16-к

(1-КП-320-286-16)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«30» березня 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Кучеренко В.В.

за участю: секретаря - Прозоровій Т.О.

прокурора - Савон А.С.

захисника - адвоката Яцуренко О.А.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши матеріали кримінального провадження № 12015080140000976 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Червоноармійське Якимівського району Запорізької області, громадянина України, неодруженого, який має неповну середню освіту, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

1). 12.11.2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.186, ч.І ст.186, ст.15 ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання був звільнений з випробуванням строком на 2 роки;

2). 25.11.2010 року Пологівським районним судом Запорізької області за ч.І ст. 152, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 12.11.2008 року та визначити покарання у вигляді 4 років 9 місяців позбавлення волі;10.04.2014 року умовно-достроково звільнений;

3). 22.07.2015 року Октябрьським районним судом м.Полтава за ч.2 ст.187 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;

4) 02.03.2016 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.З ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 70 ч.4 КК України зараховано в строк відбування покарання та остаточно призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2015 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу і з погрозою застосування такого насильства, здійснив напад на потерпілого ОСОБА_3, в ході якого ОСОБА_2 дістав з кишені куртки ніж та погрожуючи ним ОСОБА_3, висловив вимогу про передачу йому грошових коштів. Після чого, ОСОБА_3, сприймаючи висловлені обвинуваченим ОСОБА_2 погрози, як реальні, повідомив йому про відсутність у нього грошових коштів. Однак, обвинувачений ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, погрожуючи ОСОБА_3 застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, повалив потерпілого ОСОБА_3 на підлогу та здавив шию потерпілого електричним дротом від фену, при цьому знову висловлюючи вимоги передачі йому грошових коштів, тим самим застосувавши відносно потерпілого ОСОБА_3 насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_2, погрожуючи вищевказаним ножем ОСОБА_3, обшукав приміщення вищевказаної квартири з метою відшукання матеріальних цінностей в ході чого заволодів наступним майном:

- ланцюжком, виготовленим із золота 585 проби, вагою 15 грам, вартістю 500

гривень за 1 грам, загальною вартістю 7500 гривен;

- хрестом, виготовленим із золота 585 проби, вагою 5 грам, вартістю 500 гривень за 1 грам, загальною вартістю 2500 гривен;

- ланцюжком, виготовленим із золота 585 проби, вагою 7 грам, вартістю 500

гривень за 1 грам, загальною вартістю 3500 гривен;

- перстнем, виготовленим із золота 585 проби, вагою 2,5 грам, вартістю 500 гривень за 1 грам, загальною вартістю 1250 гривен;

- каблучкою, виготовленою із золота 585 проби, вагою 1,5 грам, вартістю 500 гривень за 1 грам, загальною вартістю 750 гривен;

- каблучкою, виготовленою із золота 585 проби, вагою 2,5 грам, вартістю 500

гривень за 1 грам, загальною вартістю 1250 гривен;

- каблучкою, виготовленою із золота 585 проби, вагою 2,5 грам, вартістю 500

гривень за 1 грам, загальною вартістю 1250 гривен;

- парою сережок, виготовленими із золота 585 проби, вагою 3 грама, вартістю 500

гривень за 1 грам, загальною вартістю 1500 гривен;

- трьома обручками, виготовленими із срібла 950 проби, вагою 2 грама кожна,

вартістю 100 гривен кожна, на загальну суму 300 гривен;

- каблучкою, виготовленою із срібла 950 проби, вагою 4 грама, вартістю 200 гривен;

- парою сережок, виготовлених із срібла 950 проби, вагою 4 грама, вартістю 200

гривен;

- грошовими коштами у розмірі 500 гривен;

- пристроєм «Аріє Ірасі 2 1666 МС 796 К8», в корпусі чорного кольору, вартістю

5000 гривен,

чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 25700 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, від пояснень відмовився, однак відповідаючи на питання прокурора пояснив, що потерпілий ОСОБА_3 є його дідом по його рідній бабусі. Між ним з 2005 року їснують неприязнені відносини, так як він вважає його винним у негативних подіях його життя. 03 березня 2015 року, він прийшов до діда додому, вже знаходячись в приміщенні його квартири він звернувся до діда з вимогою надати йому гроши. Почувши відмову, він дістав з кишені куртки ніж та погрожуючи ним, висловив вимогу про передачу йому грошових коштів. Після чого, він штовхнув на підлогу діда та що, сталося потім він уже не пам'ятає, так як минуло багато часу. Він знав де лежать гроші, тому взяв їх та всі золоті та срібні речі і айпад. Закривши двері ззовні, щоб дід за ним не гнався він вийшов з квартири. Речі він поздавав до ломбардів у різних міста - Запоріжжі, Пологах. Скоїв вказане правопорушення у зв'язку з тяжким матеріальним становищем та неприязненими відносинами з потерпілим. У скоєному розкаюється, просить строго не наказувати.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, суду надала заяву про розгляд справи без її участі, матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

У зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого, дослідженням речових доказів та характеризуючих матеріалів обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу і погрози застосування такого насильства (розбій).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем реєстрації характеризується задовільно, щиро розкаявся, потерпіла не має до нього матеріальних претензій, що визнаються як обставини, що пом'якшують покарання, однак він раніше судимий (рецидив злочинів) що судом визнається обставиною, що обтяжує його покарання, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, при призначені покарання суд враховує, що вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 02.03.2016 року ОСОБА_2 був засуджений до 8 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна, а тому остаточне покарання йому повинно бути призначено у відповідності до вимог ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню витрати на залучення експерта у розмірі 613 гривень 80 копійок у відповідності до наданого розрахунку.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2016 року ОСОБА_2 остаточно призначити покарання вісім років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 30 березня 2016 року.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 31 березня 2015 року по 08 жовтня 2015 року та з 21 грудня 2015 року по 30 березня 2016 року у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № 112 від 19.03.2015 року в кримінальному провадженні № 12015080140000976 у сумі 613 гривень 80 копійок (рахунок № 31116115700009, одержувач - УК у Шевченковському р-ні м. Запоріжжя, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, у ГУДКСУ у Запорізькій області).

Речові докази: електричний фен, який знаходиться на зберіганні, згідно розписки у ОСОБА_6 залишити у неї.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду В.В.Кучеренко