Ухвала суду № 56832637, 24.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/281/2016(м)

220/2000/15-ц

Головуючий в 1 інстанції Якішина О.М.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„24 " березня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Зайцевої С.А.

суддів Ігнатоля Т.Г., Лоленко А.В.

за участю секретаря Зливка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Довіра та Гарантія» на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 січня 2016 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави ,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 року ТОВ « Фінансова компанія « Довіра та Гарантія» звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 .Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те,що 10 квітня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № R52110224259В, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 163 800 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 10 квітня 2019 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 19% річних.

10 квітня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладений договір застави транспортного засобу № R52120224259B, відповідно до якого в якості забезпечення виконання зобов*язань з приводу повернення кредитних коштів відповідачем було надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки - SSANG YONG, реєстраційний номер - НОМЕР_1.

22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Довіра та Гарантія» укладено Договір відступлення прав вимоги грошових зобов*язань за фінансовими кредитами № 220615нв та договорами застави №220615зп, відповідно до якого, позивач набув право нового кредитора до відповідача за кредитним договором та договором застави.

У зв*язку з невиконання зобов*язань відповідачем по поверненню кредитних коштів, по кредитному договору виникла заборгованість у розмірі 184 590,36 грн.,яка становить : заборгованість за кредитом- 101 686,50 грн., заборгованість по відсотках- 20 624,35 грн., а також урахування індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, що станом на 27.10.2015р. становить 62 279,51 грн.

В рахунок погашення заборгованості перед товариством в розмірі 184 590,36 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 2768,86 грн. за кредитним договором № R52110224259B від 10 квітня 2012 року просили звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки SSANG YONG, реєстраційний номер - НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом визнання за товариством права власності на предмет застави з правом вчинення подальших дій, пов*язаних з переоформленням транспортного засобу в органах ДАІ, а також зобов*язати відповідача передати ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» предмет застави з комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 січня 2016 року у задоволенні позову ТОВ « Фінансова компанія « Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави -відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду,позивач ТОВ « Фінансова компанія « Довіра та Гарантія « подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги .

У судове засідання апеляційного суду представник ТОВ « Фінансова компанія « Довіра та Гарантія» не з*явився,належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи ,шляхом отримання 10 березня 2016 року телефонограми,зареєстрованої в журналі телефонограм № 1 за № 675 та судової повістки (а.с.109-110,123).Надали суду заяву про можливість розгляду справи у відсутності представника (а.с.93). Виклик відповідача ОСОБА_1 здійснено відповідно ч.3 ст.76 ЦПК України (а.с.112,113-116,120-121,124-125,126-130) .

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону ,тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення ,суд першої інстанції всебічно ,повно і об*єктивно дослідив надані сторонами докази ,правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те ,що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

У рішенні наведені відповідні мотиви ,з яких суд його ухвалив .Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 квітня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № R52110224259В, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 163 800 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 10 квітня 2019 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 19% річних (п. 3.3.1. кредитного договору).

Надання кредитних коштів відповідачу підтверджується меморіальним ордером № 33030 від 10 квітня 2012 року.

В якості забезпечення виконання зобов*язань з приводу повернення кредитних коштів відповідачем було надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки - SSANG YONG, модель - KYRON М 230, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2, НОМЕР_3, що зареєстрований у 1-му ВРЕВ м. Маріуполя при УДАІ ГУ MBС України в Донецькій області 06 квітня 2012 року , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 06 квітня 2012 року , та відповідно до договору застави транспортного засобу № R52120224259B від 10 квітня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Шабадаш Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 269, вартість предмета застави складає 180 000 грн. (п. 4 договору).

Відповідно до п.п.9.4,10 договору застави заставодержатель має право у разі невиконання зобов*язань за кредитним договором та/або за цим договором застави достроково стягувати суму кредиту та звернути стягнення на предмет застави ( у т.ч. вилучити предмет застави). Звернення стягнення та реалізація предмету застави відбувається у порядку ,визначеному заставодержателем,в т.ч. але не виключно на підставі виконавчого напису нотаріуса,рішення суду або в позасудовому порядку згідно чинного законодавства України .

22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Довіра та Гарантія» укладено Договір відступлення прав вимоги грошових зобов*язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого, позивач набув право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Довіра та Гарантія» укладено Договір відступлення прав вимоги за договорами застави №220615зп.

Відповідно до ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов*язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов*язанні в обсязі і на мовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, заборгованість відповідача перед ТОВ «Фінансова компанія Довіра та Гарантія» станом на 22 червня 2015 року становить 184 590,36 грн., що складається : із заборгованості за кредитом - 101 686,50 грн., заборгованості по відсоткам - 20 624,35 грн., а також суми боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції станом на 27 жовтня 2015 року в сумі 62 279,51 грн.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову обґрунтовано положеннями ст.ст. 526,589,590,591 ЦК України ,ст.ст.19,20 Закону України «Про заставу» та судом зазначено,що відносини зі звернення стягнення на предмет застави регулюються, зокрема, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», які передбачають задоволення вимог заставодержателя у зв*язку з набуттям права звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, шляхом його реалізації. Набуття права власності на предмет застави за рішенням суду ані зазначеними нормативними актами, ані укладеним сторонами договором застави не передбачено. Крім того ,суд виходив з того,що передбачений ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов*язання, на який посилається позивач, відноситься до позасудового і не може бути застосований в даному випадку.

Висновки суду першої інстанції є правильними та відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для звернення стягнення в рахунок погашення наведеної заборгованості на майно,яке є предметом застави шляхом отримання предмету застави у власність не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307,308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відхилити .

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Судді: