Ухвала суду № 56832631, 25.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/2247/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Кожух О.А., Кондора Р.Ю.

при секретарі - Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 09 грудня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

10 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.

Позов обгрунтовано тим, що шлюб між позивачкою та відповідачем, від якого народилося двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, розірвано 23 лютого 2010 року, дітей залишено на проживання з матір'ю.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 4 листопада 2010 року на користь позивачки з відповідача на утримання дітей стягуються 350 гривень щомісячно, починаючи з 25 серпня 2010 року і до досягнення ними повноліття.

Даних коштів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 є недостатньо, оскільки з часу їх призначення матеріальний стан позивачки погіршився, ціни на всі товари зросли, у зв'язку з інфляцією знизилася і купівельна спроможність, збільшився розмір прожиткового мінімуму для дитини. Так, з часу присудження аліментів з 04.11.2010 року істотно зріс прожитковий мінімум для дитини відповідного віку з 901 грн. до 1288 грн., а з 01.12.2015 року до 1455 грн. Призначених коштів не вистачає для забезпечення дитини повноцінним харчуванням, створення належних умов для життя, навчання, розвитку, придбання медикаментів, навчального обладнання та одягу.

Крім того, донька - ОСОБА_3 - навчається в Мукачівському кооперативному торговельно-економічному коледжі на стаціонарному відділенні за спеціальністю «Бухгалтерський облік», загальна вартість навчання в якому відповідно до договору № 26/14 з 01.09.2014 року по 01.07.2017 року становить 16960 гривень, з яких позивачкою оплачено 8210 гривень. Також у зв'язку з навчанням в даному навчальному закладі є додаткові витрати на оплату житла, комунальних послуг, транспортних витрат, харчування.

Посилаючись на вказані обставини просила збільшити розмір стягуваних із ОСОБА_2 аліментів на свою користь на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, із 350 грн. до 1000 грн. щомісячно та стягнути із ОСОБА_3 фактично понесені додаткові витрати за період з 13 серпня 2014 року по 20 серпня 2015 року на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 в розмірі 4105 гривень.

Рішенням Іршавського районного суду від 9 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Ухвалено :

«Змінити розмір стягуваних із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, із 350 на 600 гривень до досягнення повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України на рах. 31211206700104 ГУДКСУ в Іршавському районі Закарпатської області, МФО 812016 код ЄДРПОУ 37720989 судовий збір в розмірі 487 гривні 20 копійок.

В решті позову відмовити».

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність судового рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення додаткових витрати із-за порушення норм матеріального та процесуального права, не відповідності висновку суду фактичним обставинам справи, просить рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення на її користь додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в сумі 4105 грн..

Межі доводів апеляційної скарги - суд першої інстанції, встановивши, що неповнолітня дитина навчається, у зв'язку з чим позивачка понесла витрати на її навчання, залишив поза увагою принцип першочерговості інтересів дитини та обов'язок відповідача брати участь у додаткових витратах на дитину.

В решті рішення суду не оскаржено.

ОСОБА_3 просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну та необгрунтовану і залишити без змін рішення суду першої інстанції, ухвалене з дотриманням вимог закону.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення судової повістки. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто у відсутності ОСОБА_1.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду в оскаржуваній частині відповідає.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно загальних засад регулювання сімейних відносин, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї (ч. 6 ст. 7 СК України).

Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. У разі їх ухилення від його виконання аліменти можуть стягуватись за рішенням суду. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.

Стаття 185 СК України передбачає, що той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягне аліментів не була поставлена, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відмовляючи в задоволенні вищезазначеної позовної вимоги суд першої інстанції виходив з того, що навчання неповнолітньої доньки у Мукачівському кооперативному торгівельно-економічному коледжі не викликані особливими обставинами у розумінні ст. 185 СК України, а відтак підстави для стягнення додаткових витрат відсутні.

З даним висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 4 листопада 2010 року на користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_3 на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, стягувалися аліменти по 350 гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 25 серпня 2010 року і до досягнення ними повноліття.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, вже досягла повноліття, а визначений рішенням суду першої інстанції від 4 листопада 2010 року розмір аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскаржуваним рішенням суду від 9 грудня 2015 року був збільшений до 600 грн. на місяць.

Встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 навчається в Мукачівському кооперативному торговельно-економічному коледжі на стаціонарному відділенні за спеціальністю «Бухгалтерський облік», загальна вартість навчання в якому відповідно до договору № 26/14 з 01.09.2014 року по 01.07.2017 року становить 16960 гривень, що підтверджується Довідкою № 321 від 22 серпня 2014 року (а.с. 8) та Договором про підготовку молодшого спеціаліста від 22 серпня 2014 року (а.с. 9).

Як вбачається із матеріалів справи на день подання позову до суду позивачкою оплачено навчання доньки в розмірі 8210 гривень, що підтверджується квитанціями від 13.08.2014 року, 09.12.2014 року, 20.08.2015 року (а.с. 10-11).

Частина 1 ст. 185 СК України закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

По даній справі йдеться про навчання в Мукачівському кооперативному торговельно-економічному коледжі на стаціонарному відділенні за спеціальністю «Бухгалтерський облік», що є навчанням на рівні середньоосвітньої школи, тобто судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що це не є особливою обставиною в розумінні норм ст. 185 СК України для стягнення з відповідача додаткових витрат.

Крім того, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.

Встановлено, що у відповідача на утриманні перебуває ще одна дитини - син від нового шлюбу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 26), матеріальний стан його не покращився, доходи носять мінливий характер, жодного нерухомого майна у нього немає, тоді як матеріальний стан позивачки ОСОБА_1 є набагато кращим, оскільки після розлучення з відповідачем вона стала власницею декількох об'єктів нерухомого майна, від використання якого отримує певний прибуток, що підтверджується інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.11.2015 року (а.с. 22-25).

Отже, вирішуючи спір і відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині стягнення додаткових витрат на дитину, суд першої інстанції у достатньому обсязі визначив характер спірних правовідносин, взяв до уваги матеріальний стан відповідача, наявність на утриманні іншої дитини, відсутність особливих обставин для стягнення додаткових витрат, покращення матеріального стану позивачки та обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на дитину.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладених висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити як необгрунтовану та безпідставну й залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іршавського районного суду від 9 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: