Ухвала суду № 56832594, 31.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/3247/14-ц Номер провадження 22-ц/775/777/2016

Головуючий у 1 інстанції Наумик О.О. Єдиний унікальний номер 233/3247/14-ц

Доповідач Халаджи О.В. Номер провадження 22-ц/775/777/2016

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Халаджи О.В.

суддів Жданової В.С., Канурної О.Д.

секретар Доля В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 3 березня 2016 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18.08.2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2014 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення та з клопотанням про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 3 березня 2016 року у задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено, заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що під час відмови в поновленні строку суд послався на те, що відповідачкою не було доведено факту обізнаності про порядок оскарження рішення суду, однак такий висновок не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки такий порядок був використаний не самостійно, а у чіткій відповідності до роз'яснення, яке містило оскаржуване судове рішення. Просила ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 3 березня 2016 року скасувати та направити справу до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області для подальшого розгляду по суті заяви про перегляд заочного рішення.

Сторони до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від ПАТ КБ «Приватбанк» надійшла заява з проханням розглянути справу без їх участі, проти задоволення скарги заперечують, оскільки відповідачка не надала суду переконливих доказів поважності причин пропуску на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 18.08.2014 р. був задоволений позов ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором б/н від 15.03.2013 р. станом на 31.03.2014 р. у розмірі 34510,01 грн.

Копію заочного рішення відповідачка отримала лише 11.09.2014 р.

Відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення ОСОБА_1 було повідомлено про порядок оскарження рішення - шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду, що вона і зробила.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08.10.2014 р., відповідачці було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги з огляду на недотримання нею порядку оскарження - неподання заяви про перегляд заочного рішення.

Як зазначає відповідач ОСОБА_1 копію ухвали апеляційного суду вона отримала лише 11.02.1016 року, цей факт матеріалами справи не спростовується.

Заява про перегляд заочного рішення була подана ОСОБА_1 22.02.2016 року (а.с. 80), разом із заявою про поновлення строків для подання заяви про перегляд заочного рішення.

У відповідності до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про перегляд заочного рішення подана ОСОБА_1 22.02.2016 р. з порушенням передбаченого ч.2 ст.228 ЦПК України строку.

Статтею 73 ЦПК України передбачена можливість поновлення або продовження строку, встановленого відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного строку, судом першої інстанції враховано, що вирішивши спор по суті заявлених ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 позовних вимог, суд у резолютивній частині свого рішення роз'яснив відповідачці строк та порядок перегляду заочного рішення (а.с.63) і оскільки остання звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення лише 22.02.2016 року тому не має підстав вважати поважними причини пропуску для подачі такої заяви.

Про те з такими висновками суду колегія суддів не може погодитись.

Оскільки у резолютивній частині заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 18.08.2014 р. зазначено що рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду, а в останньому абзаці цієї ж резолютивної частини зазначено, що заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, то цілком можливо, що відповідачка помиляючись, подала скаргу на це рішення до апеляційного суду, що й підтверджується ухвалою апеляційного суду Запорізької області.

Як далі зазначає відповідачка, вона отримала копію ухвали апеляційного суду Запорізької області лише 11.02.2016 року і таке твердження не спростовується матеріалами справи, оскільки вони не містять відомостей про відправлення ОСОБА_1 копії ухвали.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України:

1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Доказами, на підставі ст. 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Право кожного на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод закріплено в статті 55 Конституції України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується право на суд, захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом. Ця норма закону є виконанням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в пункті 1 статті 6 якої закріплено право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безпосереднім судом.

Вирішуючи питання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок, який не ґрунтується на матеріалах справи, про те що відповідачкою без поважних причин був порушений цей строк, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо направлення їй копії ухвали апеляційного суду Запорізької області про порушення порядку оскарження заочного рішення, а також не містять доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про отримання нею цієї копії лише 11.02.2016 року.

У відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд до цього суду.

Керуючись ст. 303, 304, ч. 1 п. 3 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 3 березня 2016 року задовольнити.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 3 березня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: