Ухвала суду № 56832499, 31.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/63/2016(м)

265/1226/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Маріуполь

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

суддів: Свіягіної І.М.,

Кірякова П.І.,

Топчій Т.В.,

при секретарі судового засідання Меркуловій Я.О.,

за участю прокурора Архипенка Р.І.,

за участю підозрюваного ОСОБА_3,

за участю представника

юридичної особи - адвоката Мироненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника юридичної особи (ТОВ «ПКФ Уніпром») - адвоката Мироненко О.В. на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 березня 2016 року про задоволення клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Донецькій області Якубовича Я.В. про накладення арешту на видаткову частину банківських рахунків ПП «ВКФ «Уніпром» (ЄДРПОУ 35705471): № 260593287, № 26003962488922, № 26003962484153, що відкриті в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (МФО 334851), в рамках кримінального провадження № 32015050000000017 від 16 березня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

в с т а н о в и л а:

в провадження старшого слідчого з ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Донецькій області Якубовича Я.В. знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32015050000000017, внесеного до ЄРДР 16 березня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що на підставі рішення засновника приватного підприємства «ВКФ Уніпром» ОСОБА_7 від 16 березня 2010 року обов'язки директора підприємства покладені на ОСОБА_3 Відповідно до Статуту даного підприємства останній здійснював організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції та являвся службовою особою.

Під час виконання своїх обов'язків ОСОБА_3 в період з 01 липня 2011 року по 31 березня 2013 року умисно ухилився від сплати податків, що входять до системи оподаткування, введених у встановленому законом порядку, будучи зобов'язаним їх сплачувати. Перебуваючи у офісному приміщенні підприємства, розташованому за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Станіславського, 1, у порушення п. 135.1 ст. 135; п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України занизив податок на прибуток підприємства, за рахунок не відображення у складі доходів операцій з реалізації металобрухту на адресу ТОВ «Юнисервіс 12» у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства у загальній сумі 3 252 235,78 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.

26 лютого 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

02 березня 2016 року до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшло клопотання старшого слідчого вказаного слідчого органу про накладення арешту на видаткову частину банківського рахунку, що відкритий в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» з метою забезпечення цивільного позову, виконання вироку суду стосовно можливої конфіскації майна.

04 березня 2016 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області зазначене клопотання задоволено, накладено арешт на усі грошові кошти, які знаходяться на рахунках: № 260593287, № 26003962488922, № 26003962484153, а також на видаткову частину зазначених рахунків в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (МФО 334851), розташованому за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 112, шляхом заборони перераховувати грошові кошти з вказаних рахунків.

Не погодившись із судовим рішенням, представник юридичної особи оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм кримінального процесуального законодавства, просить ухвалу слідчого судді скасувати. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що підстави накладення арешту, на які суд посилається в мотивувальній частині ухвали, є незаконними. Так, у даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся; підозрюваний ОСОБА_3 не є засновником ТОВ «ПКФ Уніпром», а лише його директор, у зв'язку із чим вироком суду не може бути застосована можлива конфіскація майна зазначеного підприємства, а лише того майна, що належить ОСОБА_3 на праві власності. Окрім того, ОСОБА_3 категорично заперечує висунуту йому підозру у вчиненні в період з 2011 року по 2013 рік кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яка на його думку ґрунтується виключно на припущеннях. З березня 2013 року до теперішнього часу підприємство продовжувало здійснювати господарську діяльність виключно в рамках Закону. До того ж, накладення арешту на рахунок підприємства може повністю зупинити його діяльність, що призведе до суттєвих порушень прав його працівників та засновника, а саме це не уможливлює відрахування податків та нарахування заробітної плати працівникам. Зазначає, що про час та місце розгляду клопотання слідчого та постановлення оскаржуваної ухвали сторона захисту повідомлена не була, про прийняте рішення їй стало відомо від банківської установи після фактичного накладення арешту на рахунок - 17 березня 2016 року.

Заслухавши суддю - доповідача, представника юридичної особи, підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який відстоював законність і обґрунтованість судового рішення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без зміни, перевіривши судові матеріали і, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Цією ж нормою КПК України допускається мета забезпечення арешту майна, у тому числі спеціальна конфіскація, захід кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, збереження речових доказів. У останньому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.

Із клопотання і судових матеріалів убачається, що ОСОБА_3 з 01 липня 2011 року по 31 березня 2013 року працював директором ПП «ВКФ Уніпром», підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Розглянувши клопотання слідчого про арешт грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку юридичної особи та про які йде мова в апеляційній скарзі, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання і достатність підстав для його задоволення. При цьому, слідчий суддя послався на мету забезпечення цивільного позову, виконання вироку суду стосовно можливої конфіскації майна, а також стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Прийняте слідчим суддею рішення, на думку колегії суддів, є правильним, оскільки ґрунтується на зазначених вище нормах кримінального процесуального закону. У даному випадку це є заходом кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ПП «ВКФ Уніпром», збереження речових доказів з метою можливого стягнення з цієї юридичної особи отриманої неправомірної вигоди внаслідок дій ОСОБА_3, за якими йому повідомлена розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422, 376 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника юридичної особи (ТОВ «ПКФ Уніпром») - адвоката Мироненко О.В. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 березня 2016 року про задоволення клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Донецькій області Якубовича Я.В. про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках: № 260593287, № 26003962488922, № 26003962484153 та на видаткову частину зазначених рахунків в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (МФО 334851), розташованому у м. Маріуполі по проспекту Металіргуів, 112, шляхом заборони перерахування грошових коштів з вказаного рахунку, залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

__ ______ ______

І.М.Свіягіна П.І.Кіряков Т.В.Топчій