Постанова № 56831708, 24.03.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1116/16-а

Провадження № 2-а/234/42/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі

судді Ткачової С.М., за участю секретаря Харькової Т.С., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Краматорської міської ради, Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, Міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов*язаних з відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виконання певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2016 року ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом Виконавчого комітету Краматорської міської ради, Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виконання певних дій, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 є власником нежилого приміщення - квартири АДРЕСА_1. Ця квартира двоповерхова, використовується ним, як жиле приміщення. З 01.01.2010 року він відмовився від послуг ТОВ «Краматорськтеплоенерго» із-за незадовільного опалення, відключився від централізованого опалення. ТОВ «Краматорськтеплоенерго» звертався до суду з позовом про відновлення централізованого теплопостачання, в позові було відмовлено (справа № 905/2620/13, № 905/8973/13). Він неодноразово звертався до відповідачів з заявою про надання дозволу на встановлення автономного опалення, листом № 05-34\3453 від 22.10.2015 року йому відмовлено. Просить визнати дії Виконавчого комітету Краматорської міської ради, щодо відмови у наданні дозволу на влаштування у нежитловому приміщенні - квартира АДРЕСА_1, індивідуальної (автономної) системи теплопостачання, протиправними та зобов*язати Виконавчий комітет Краматорської міської ради надати дозвіл ОСОБА_2 на влаштування у нежитловому приміщенні - квартира АДРЕСА_1, індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Краматорської міської ради, Берегова І.В. в судове засідання не з*явилась, надала заяву про слухання справи за її відсутності з урахуванням письмових заперечень, заперечувала в задоволенні позовних вимог. Суд враховує заперечення відповідача, згідно яких, виконавчий комітет Краматорської міської ради не є належним відповідачем.

Представник відповідача - УЖКГ Краматорської міської ради, Чумакова О. І. в судове засідання не з*явилась, надала заяву про слухання справи за її відсутності з урахуванням письмових заперечень, заперечувала в задоволенні позовних вимог. Суд враховує заперечення відповідача, згідно яких, УЖКГ Краматорської міської ради не є належним відповідачем.

Представник Міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов*язаних з відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання в судове засідання не з*явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, повісткою.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, які склались між сторонами регулюються Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та іншими нормативно-правовими актами.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов*язки. Абзацом 1 ст. 1 цього Закону визначено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Абзацом 10 ст.1 вказаного Закону встановлено, що комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ч.6 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Законом України «Про теплопостачання» визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об*єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов*язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Відповідно до ч.2 цієї статті захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України «Про захист прав споживачів», іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров*я і життєдіяльності.

Аналіз зазначених положень законів дає підстави стверджувати, що їх метою є максимально можливий захист споживача, та встановлює вільний вибір необхідних і достатніх послуг. Тобто законодавець визначив пріоритет права споживачів на свій розсуд обирати вид необхідних послуг, їх кількість та якість.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Пунктами 24 та 25 цих Правил визначено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

На виконання пункту 25 цих Правил наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005р. затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. Вказаний Порядок із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 169 від 06.11.2007р.. яким виключено право споживача послуг окремого приміщення житлового будинку відмовитись від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно саме до цього Порядку. Після внесення змін наказом № 169, цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих житлових будинків, а не окремих приміщень, і таким чином, порядок відключення окремого приміщення залишається законодавчо не врегульованим.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач є власником нежитлового приміщення квартири АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 03.01.2002 року) (а.с. 51-66).

Вказана квартира відключена від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання з травня 2009 року, що підтверджено рішеннями судів, Актом № 02/15-0173 від 07.07.2010 року (а.с.11-12, 24-42).

З метою встановлення індивідуального опалення в зв*язку з неналежним опаленням квартири, позивач звернувся з заявою до Краматорської міської ради (міському голові) про надання дозволу на встановлення індивідуального опалення, на що отримав відмову, яка стала предметом позову. Відмова від 22.10.2015 року надана головою комісії виконавчого комітету Краматорської міської ради по відключенню окремих приміщень житлових будинків від мереж ЦО та ГВП при відмові споживачів від централізованого теплопостачання та від 29.12.2015 року заступником міського голови.

Відповідно до п. 7 Положення про міську міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов*язаних з відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання - рішення комісії оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний термін надсилається заявникові.

Суд приходить до висновку про незаконність відмови з таких підстав.

Ініціюючи відмову від послуг централізованого теплопостачання ще у 2009 році, позивач мотивував таке рішення неналежною якістю таких послуг та своїм правом на відмову від отримання цих послуг. Відповідач не зміг усунути недоліки постачання тепла через централізоване теплопостачання. Оскільки комісія виконавчого комітету Краматорської міської ради по відключенню окремих приміщень житлових будинків від мереж ЦО та ГВП при відмові споживачів від централізованого теплопостачання є колегіальним органом, то рішення повинні прийматися на її засіданні. Відмовляючи позивачеві в задоволенні заяви про встановлення автономного теплопостачання, головою комісії та заступником міського голови питання на засідання комісії не виносилось, протокол не складався, заявник належним чином не повідомлявся. Суд приходить до висновку, що позивачеві дозвіл на відключення не потрібен, та відключення відбулось ще 07.07.2010 року, тому відмови споживачеві були безпідставними.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов*язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином суд, приходить до висновку про незаконність в порушенні права споживача на відмову від послуги з центрального теплопостачання та встановлення індивідуального опалення у власному приміщенні та позов підлягає задоволенню.

Що стосується питання визначення відповідача по справі, суд зазначає, що статтею 17 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Статтею 30 цього Закону визначені повноваження виконавчих рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, та пунктом «а» частини 1 встановлено, що власними повноваженнями є управління об'єктами житлово- комунального господарства, ..., що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню. До делегованих повноважень (ч.3 пункту «б») віднесено здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів. Вказані норми кореспондуються з нормами Закону України «Про теплопостачання», статтею 13 якого встановлено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить регулювання діяльності суб*єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад, здійснення контролю за забезпечення споживачів тепловою енергію відповідно до нормативних вимог, погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці або реконструкцію діючих об*єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній територій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правильно визначився з відповідачем по справі та саме дії Виконавчого комітету Краматорської міської ради, щодо відмови у наданні дозволу на влаштування у нежитловому приміщенні - квартира АДРЕСА_1, індивідуальної (автономної) системи теплопостачання, суд визначає протиправними та зобов*язує надати дозвіл на встановлення індивідуальної (автономної) системи теплопостачання в вищевказаному приміщенні.

Керуючись ст.ст.2,3,17, 9,11, 94, 99, 159, 160 -163 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Краматорської міської ради, Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, Міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов*язаних з відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виконання певних дій, задовольнити.

Визнати дії Виконавчого комітету Краматорської міської ради, щодо відмови у наданні дозволу на влаштування у нежитловому приміщенні - квартира АДРЕСА_1, індивідуальної (автономної) системи теплопостачання, протиправними.

Зобов*язати Виконавчий комітет Краматорської міської ради надати дозвіл ОСОБА_2 на влаштування у нежитловому приміщенні - квартира АДРЕСА_1, індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті, проголошені та вручені 24.03.2016 року. Повний текст постанови виготовлений 24.03.2016 року.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом 10 днів після проголошення.

Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: С.М. Ткачова