Рішення № 56829747, 22.03.2016, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2531/15-ц

Провадження по справі № 2/129/56/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2016 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді В.М.Ковчежнюка

з участю секретаря Хохлюк У.Ю.,

представників сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Гайсинводоканал» комунального підприємства «Вінницяводоканал», - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

28.08.2015 р. позивач заявив уточнені 10.03.2016 р. вимоги про визнання незаконним звільнення його з роботи на посаді оператора на решітках дочірнього підприємства «Гайсинводоканал» комунального підприємства «Вінницяоблводоканал», поновлення на роботі на цій посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 19350 грн. і відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Вважав його звільнення за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України незаконним тому, що 27.07.2015 р. прогулу без поважних причин він не вчиняв, а залишив робоче місце через безпідставне і незаконне переведення без його згоди на 8-годинний графік роботи; керівник відповідача незаконно не допустив його до роботи в той день, а за обґрунтований невихід на роботу 24.07.2015 р. без відібрання пояснень незаконно застосував до нього дисциплінарне стягнення у виді догани; згоду на його звільнення профспілковий орган надав без обовязкового повідомлення його про час та місце розгляду питання і без його присутності; середній заробіток за час невиходу на роботу внаслідок незаконного звільнення по 10.03.2016 р. складає 19350 грн., а моральна шкода за моральні страждання, викликані втратою нормальних життєвих звязків й докладанням додаткових зусиль для організації свого життя 10000 грн.

В судовому засіданні заявлені вимоги просив задовільнити повністю з наведених в позові та уточненнях підстав, допитаний як свідок викладені в заявах обставини підтвердив.

Представник відповідача проти позову заперечив і пояснив, що наказ № 118 від 20.07.2015 р. про переведення працівників очисних споруд каналізації, в тому числі і позивача, на 8-годинний графік роботи для невідкладного відновлювального ремонту обладнання з технологічного процесу очищення стоків з метою запобігання виникненню екологічно-небезпечної аварійної ситуації виданий керівником в межах своїх повноважень і з ціллю забезпечення виконання статутних завдань, за його порушення невихід на роботу 24.07.2015 р., 25.07.2015 р., 26.07.2015 р. ОСОБА_3 оголошено дві догани, 27.07.2015 р. зранку його публічно попереджено про неприпустимість порушення графіку роботи, що може спричинити його звільнення; незважаючи на це позивач 27.07.2015 р. з 10 години і до кінця робочого дня без поважних причин на робочому місці був відсутній, в звязку з чим керівник звернувся до профспілкового комітету за згодою на звільнення, 28.07.2015 р. отримав її, 28.07.2015 р. відібрано письмове пояснення, а 29.07.2015 р. видано наказ № 25 від 29.07.2015 р. про звільнення ОСОБА_3 на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити з таких міркувань.

Доведено, що всупереч законному наказу відповідача № 118 від 20.07.2015 р. про переведення працівників очисних споруд каналізації на 8-годинний графік роботи оператор на решітках ОСОБА_3 чотири рази без поважних причин був відсутній на робочому місці понад три години протягом встановленого графіком робочого часу, а саме: 24.07.2015 р., 25.07.2016 р., 26.07.2016 р., - за що обґрунтовано двічі піддався дисциплінарним стягненням у виді доган, і 27.07.2015 р., - після публічного попередження зранку про неприпустимість таких порушень та можливість звільнення з посади в разі повторення, - за що за згодою профспілкового органу без участі позивача 28.07.2015 р. і з його участю 21.03.2016 р. наказом № 25 від 29.07.2015 р. законно був звільнений з займаної посади оператора на решітках на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, - за прогул без поважних причин.

Спірні правовідносини регулюються:

-п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, відповідно до якої трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

-ч.ч.1,3 ст.43 КЗпП України, згідно з якими розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник; подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою;

-ст.149 КЗпП України, за змістом якої до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення; при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника; стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. .

Оскільки звільнення ОСОБА_3 з займаної посади здійснено відповідачем з додержанням вимог законодавства про працю без порушення прав позивача з урахуванням ступеня тяжкості проступку і обставин вчинення, попередньої роботи і негативної поведінки винного, то його вимоги про захист права на працю шляхом поновлення на роботі й похідні від нього вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Висновки суду підтверджуються такими доказами:

-показаннями свідка ОСОБА_4 (керівника відповідача) про те, що на підставі службової записки ОСОБА_5 про невідкладну необхідність ремонту очисних споруд з метою запобігання аварійної ситуації видано наказ № 118 від 20.07.2015 р. про переведення працівників на 8-годинний графік роботи, з яким їх ознайомлено, але ОСОБА_3 відмовився ставити свій підпис про це; за невихід на роботу 24.07.2015 р., 25.07.2015 р., 26.07.2015 р. позивачу оголошено дві догани, 27.07.2015 р. зранку його публічно попереджено про неприпустимість повторного порушення трудової дисципліни, що може спричинити його звільнення; незважаючи на це ОСОБА_3 27.07.2015 р. з 10 години і до кінця робочого дня на робочому місці був відсутній, в звязку з чим він звернувся до профспілкового комітету за згодою на звільнення, отримавши її, 29.07.2015 р. видав наказ № 25 про звільнення ОСОБА_3 на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин; ніякого відсторонення ОСОБА_3 від роботи 27.07.2015 р. не було; уточнив, що наказом № 123 від 27.07.2015 р. ОСОБА_3 оголошено догану за порушення графіка роботи 25-26.07.2015 р., а не за прогул 27.07.2015 р.;

-показаннями свідка ОСОБА_6 (заступника керівника) про те, що в звязку з необхідністю термінового ремонту третьої лінії очисних споруд видано наказ № 118 від 20.07.2015 р. про переведення працівників на 8-годинний графік роботи, ОСОБА_3 відмовився підписуватися про ознайомлення з ним та працювати за цим графіком; відсторонення від роботи ОСОБА_3 27.07.2015 р. не було, він в цей день з власної ініціативи з 10:00 год. і до кінця робочого дня був відсутній на робочому місці, бо не визнавав 8-годинний графік роботи; уточнив, що наказом № 123 від 27.07.2015 р. ОСОБА_3 оголошено догану за порушення графіка роботи 25-26.07.2015 р., а не за прогул 27.07.2015 р.;

-показаннями свідка ОСОБА_5 (головного інженера) про те, що в звязку з аварійною ситуацією на очисних спорудах на підставі його службової записки керівником видано наказ № 118 від 20.07.2015 р. про переведення працівників на 8-годинний графік роботи, а ОСОБА_3 відмовився працювати згідно з цим графіком, 24.07.2015 р., 25.07.2015 р., 26.07.2015 р. його на роботі не було весь день, а 27.07.2015 р. з 10:00 год. після попередження про неприпустимість порушення графіку роботи; уточнив, що наказом № 123 від 27.07.2015 р. ОСОБА_3 оголошено догану за порушення графіка роботи 25-26.07.2015 р., а не за прогул 27.07.2015 р.;

-показаннями свідків ОСОБА_7 (голова профкому) та ОСОБА_8 (член профкому), які пояснили, що були неодноразові звернення керівництва щодо вирішення питання про прогули ОСОБА_3, який відмовився поставити свій підпис про ознайомлення з наказом про переведення працівників на 8-годинний графік роботи для невідкладного відновлювального ремонту обладнання з технологічного процесу очищення стоків та працювати за цим графіком, 24.07.2015 р. надано згоду профспілкового органу на оголошення догани ОСОБА_3 за прогул, а 28.07.2015 р. на засіданні профспілкового органу без участі позивача надано згоду на його звільнення за прогул; вказали, що повідомляли по робочому телефону ОСОБА_3 про засідання профспілкового органу, але він не з'явився; ОСОБА_8 також підтвердила, що ОСОБА_3 було оголошено наказ № 118 від 20.07.2015 р. про встановлення 8-годинного графіка роботи, але він відмовився його підписувати;

-трудовою книжкою № 2447812, відповідно до якої ОСОБА_3 з 22.10.2012 р. прийнятий на посаду оператора на решітках на підставі наказу №14 (а.с.8-10);

-наказом № 118 від 20.07.2015 р. про переведення працівників на 8-годинний графік роботи в звязку з аварійною ситуацією на очисних спорудах каналізації, в якому ОСОБА_3 відмовився ставити свій підпис в присутності працівників ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 (а.с.45);

-журналом передачі чергувань та графіком роботи по змінах на 2015 р., відповідно до яких ОСОБА_3 працював по 12-годинному графіку чергувань до 23.07.2015 р., а 24-27.07.2015 р. усупереч наказу № 118 від 20.07.2015 р. був відсутній на роботі (а.с.14-21,112-113,133);

-службовою запискою ОСОБА_5 від 24.07.2015 р., актом від 24.07.2015 р. про відсутність на робочому місці оператора на решітках ОСОБА_3, на підставі яких винесено наказ № 121 від 24.07.2015 р. про оголошення йому догани за систематичне порушення трудової дисципліни, ОСОБА_3 від підпису відмовився в присутності працівників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (а.с.31,32,33);

-службовою запискою ОСОБА_5 від 27.07.2015 р., актом від 27.07.2015 р., протоколом службового розслідування від 28.07.2015 р., згідно з якими ОСОБА_3 без поважних причин був відсутній на робочому місці 27.07.2015 р. з 10:00 год. до кінця робочого дня (а.с.36,37,38);

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28.07.2015 р. про те, що 27.07.2015 р. він заступив на зміну згідно з графіком, але був недопущений до роботи керівником підприємства і в присутності працівників йому було оголошено догану та повідомлено про звільнення за прогул 27.07.2015 р., з чим він не погодився (а.с.39); зазначені пояснення підтверджують факт дотримання відповідачем процедури звільнення ОСОБА_3, але їх зміст до уваги не береться, оскільки вони спростовані зазначеними вище показаннями свідків та письмовими доказами, які суд визнає обєктивними і достовірними;

-протоколом №6 проведеного за пропозицією суду відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України засідання профспілкового комітету у правоможному складі від 21.03.2016 р. про надання згоди на звільнення ОСОБА_3 за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, який був присутній на цьому засіданні (а.с.150-151);

-наказом № 25 від 29.07.2015 р. про звільнення ОСОБА_3 з посади оператора на решітках на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (а.с.13,25).

При цьому твердження позивача про те, що :

- неможна було застосовувати до нього дисциплінарних стягнень, оскільки відсутній його підпис в посадовій інструкції та посадових обовязках, за невиконання яких до нього застосовувались дисциплінарні стягнення,

- він заступив на зміну 27.07.2015 р. і цього ж дня йому було оголошено догану та повідомлено про звільнення за прогул 24.07.2015 р.,

- його звільнено за порушення встановленого наказом № 118 8-годинного графіку роботи, при тому що він з ним не знайомився, а з ідентичним наказом № 113 про переведення працівників на 8-годинний графік роботи він не погоджувався, оскільки його не попередили про зміну істотних умов праці за 2 місяці,

- за прогул 27.07.2015 р. до нього застосовано відразу два дисциплінарних стягнення: догана згідно з наказом № 123 від 27.07.2015 р. та звільнення за наказом № 25 від 29.07.2015 р.,

- питання про накладення на нього дисциплінарних стягнень у виді доган не розглядалися на засіданні профспілкового органу, його на засідання не запрошували, з наказами про накладення дисциплінарних стягнень не ознайомлювали,

- письмові пояснення з приводу звільнення у нього не відбиралися і всупереч ст.43 КЗпП України питання про його звільнення на засіданні профспілкового органу розглядалося без його участі, на засідання його не викликали і не повідомляли,

- відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що його ознайомлювали з наказами про застосування дисциплінарних стягнень, вручали посадову інструкцію та що він відмовився від підпису, - суд до уваги не бере як спростовані зазначеними вище доказами в їх сукупності, а відповідно до ч.2 ст.33 КЗпП України тимчасово змінювати істотні умови праці власник чи уповноважений ним орган має право з метою відвернення виробничих аварій, факт же ознайомлення ОСОБА_3 з наказом № 118 від 20.07.2015 р. підтверджений свідками ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, і саме за його систематичне порушення відносно нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді двох доган та звільнення з займаної посади.

Показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14 (операторів на решітках) про незаконність змін умов праці та недопущення ОСОБА_3 27.07.2015 р. до роботи до уваги не беруться, оскільки вони є субєктивними і недостовірними через солідарність з позивачем та їх спростування обєктивними показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в сукупності з зазначеними вище письмовими доказами.

Догана, накладена наказом № 123 від 27.07.2015 р. на ОСОБА_3 за порушення графіка роботи (а.с.44), за показаннями ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 застосована не за прогул 27.07.2015 р., а за порушення графіку роботи 25-26.07.2015 р.

Протокол №7 профспілкового комітету від 28.07.2015 р. про надання згоди на звільнення ОСОБА_3 за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (а.с.35) суд до уваги не бере, оскільки це питання вирішувалося всупереч ч.3 ст.43 КЗпП України без участі ОСОБА_3

Питання про стягнення судових витрат вирішується відповідно до ч.4 ст.88 ЦПК України, відповідно до якої у разі залишення без задоволення позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-

Вирішив:

Відмовити через безпідставність в задоволенні позову ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Гайсинводоканал» комунального підприємства «Вінницяводоканал» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області з дня отримання повного його тексту, який має бути виготовлений до 25.03.2016 р. включно.

Суддя: