Ухвала суду № 56829032, 22.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1833/16 Головуючий 1 інст. - Зелінський В.Г.

Справа № 623/4110/15-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Шевченко Н.Ф.,

Івах А.П.,

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2016 року по цивільній справі за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що ОСОБА_3 користується наданими Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж послугами, але своєчасно не сплачує за надані послуги теплопостачання, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 4840,68 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплачує, тому вони вимушені звернутися до суду.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2016 року позовні вимоги Ізюмського комунального підприємства теплових мереж задоволено частково. Стягнуто з з ОСОБА_3 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 942,13 грн. та судові витрати в розмірі 47,50 грн.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2016 року виправлено арифметичну помилку в рішенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2016 року. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 735,01 грн. та судові витрати в розмірі 47,50 грн. та виправлено прізвище відповідача «ОСОБА_3» замість «ОСОБА_3».

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції, Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулося з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі та стягнути всю суму заборгованості, а також просять стягнути судові витрати по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач придбав квартиру лише 26.09.2013 року, то саме з цього часу повинно бути обчислення заборгованості. А, оскільки з 01.09.2014 року в його квартирі було встановлено автономне опалення, то стягнуто заборгованість за послуги теплопостачання до 01.09.2014 року - дати встановлення автономного опалення.

Судова колегія не може повністю погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 26.09.2013 року придбав квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим С.І. за реєстровим № 1949, тому правильним є висновок суду 1 інстанції щодо обчислення за користування опаленням повинно обраховуватися саме з цієї дати.

Суд 1 інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості після 01.09.2014 року виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст.20 цього Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до вимог ст.ст. 156,162 ЖК України власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно та у встановлені строки вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п. 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4).

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року №4).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Згідно заяви ОСОБА_3, адресованої позивачу від 03.09.2014 року, в його квартирі з 01.09.2014 року було встановлено автономне опалення та він просив не нараховувати йому оплату за послуги з централізованого опалення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, доказів, які б засвідчували факт відключення квартири від мереж центрального теплопостачання та ненадання відповідачу послуг з постачання тепла не містять.

Відповідач не заперечує, що він отримав лише дозвіл міжвідомчої комісії з питань відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради від 24.10.2014 року на збір технічної документації, а квартиру від мереж централізованого опалення відключено ним самовільно.

Судова колегія вважає, що оскільки відповідачем не надано дозвільних документів, які б засвідчували факт правильного відключення квартири від мереж центрального теплопостачання, то з нього повинно бути стягнуто заборгованість за послуги теплопостачання за період з 26.09.2013 року по день звернення до суду в розмірі 4354,74 грн.

Оскільки оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм закону, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення - про часткове задоволення позовних вимог Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на підставі ч. 1 п.п. 3,4 ст. 309 ЦПК України.

З огляду на викладене та керуючись ч.1п.2 ст. 307, п.3, 4 ст.309, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж задовольнити частково.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2016 року скасувати.

Позовні вимоги Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 4354,74 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж судовий збір в сумі 267,96 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - А.П. Івах

Н.Ф. Шевченко