Постанова № 56827123, 28.03.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2016 року Провадження №2-а/425/22/16

Справа №425/386/16-а

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Мирошникової О.Ш., за відсутністю сторін, розглянувши у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області в порядку письмового провадження адміністративну справуза адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

05 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення згідно п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити зазначену грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він працював у різних загальноосвітніх навчальних закладах на посадах тренера з фехтування та вчителя фізичної культури, постійно мав педагогічне навантаження, тому є працівником освіти та має спеціальний педагогічний стаж та продовжує працювати дотепер. 23.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 11.01.2016 року відповідач відмовив в цьому, оскільки спеціальний стаж позивача, який дає право на пенсію за вислугу років складає 34 роки 01 місяць 21 день, що суперечить зазначеному положенню Закону, тому для призначення грошової допомоги немає законних підстав, позивач не погодився з відмовою відповідача та тому звернувся з цим позовом до суду.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі повідомленнями. 17.03.2016 року від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 03.03.2016 року подала суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника відповідача, також 23.02.2016 року подала суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких з 26.09.2014 року позивачу було призначено пенсію за віком, 23.12.2015 року позивач звернувся до УПФУ у м. Рубіжному з заявою про нарахування та виплату допомоги. Однак на думку УПФУ позивач не має право на її отримання, дії УПФУ у м. Рубіжне були правомірними, оскільки згідно наданих позивачем до заяви про призначення пенсії документів, його стаж роботи, що дає право на призначення грошової допомоги, складає 34 років 01 місяць 21 день, що не відповідає вимогам п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи позивача з 05.06.1977 року по 15.11.1978 року на посаді тренера з фехтування у дитячо-юнацькій спортивній школі не можна зарахувати до спеціального стажу, з причини відсутності цієї посади в Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, тому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог, також просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у даній справі, скористалися правом заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає адміністративну справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в адміністративній справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.09.2014 року призначено пенсію за віком, його загальний трудовий стаж на час призначення пенсії становив 42 роки 10 місяців 21 день (а.с. 29).

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.06.1977 року у запису № 2 зазначено, що 05.06.1977 року позивач був прийнятий до комплексної ДЮСШ при Ворошиловградській облраді СОСО «Буревісник» тренером з фехтування, підстава розпорядження по облраді за № 237 від 04.06.1977 року. Далі у запису № 3 зазначено, що 15.11.1978 року звільнений з роботи згідно поданої заяви, підстава розпорядження по облраді за № 393 від 15.11.1978 року, в записі міститься підпис голови облради, міститься печатка. Далі в трудовій книжці позивача містяться записи про його роботу, в тому числі й на посадах викладача фізичного виховання, вчителя фізвиховання, вчителем фізичної культури, станом на час звернення до УПФУ з заявою про призначення пенсії 27.11.2014 року позивач продовжує працювати на посаді вчителя фізичної культури в Комунальному навчально-виховному закладі загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 5 Дошкільного навчального закладу (дитячий садок)» (а.с. 9-11, 34-35).

Згідно копії паспорту позивача, він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Рубіжне Луганської області (а.с. 6).

Згідно протоколу УПФУ у м. Рубіжному № 1753 від 13.12.2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, загальний стаж роботи становить 43 роки 10 місяців 21 день станом на 31.10.2014 року (а.с. 29).

23 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ у м. Рубіжному з заявою про нарахування та виплату йому грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 13).

11 січня 2016 року УПФУ у м. Рубіжне листом № 166/В-14 від 11.01.2016 року відмовило ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років періоду роботи з 05.06.1977 року по 15.11.1978 року в Комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі в позашкільних навчальних закладах на посаді тренера з фехтування, оскільки ця посада не відноситься до посад, що дають право на пенсію за вислугою років, що суперечить п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 14).

Відповідно до п. 71 Розділу ІV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції станом на час призначення пенсії позивачу 26.09.2014 року) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку. який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема, працівникам освіти при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.

В зазначеній Постанові № 909 від 04.11.1993 року до внесення до неї змін Постановою Кабінету Міністрів України № 1436 від 26.09.2002 року до переліку входили, зокрема, вчителі і викладачі спортивних шкіл, та вказаними змінами спортивні школи були виключені з цього переліку.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» № 963 від 14.06.2000 року, вчителі, викладачі всіх спеціальностей, інструктори з фізкультури, методисти є педагогічними працівниками.

Постанова Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року прийнята урядом пізніше Постанови № 909 від 04.11.1993 року та розширює перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників та не суперечить ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» № 433 від 06.05.2001 року дитячо-юнацькі спортивні школи віднесені до позашкільних закладів.

Відповідно ч. 4 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 05.11.2008 року затверджено Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, яка є позашкільним навчальним закладом спортивного профілю - закладом фізичної культури і спорту, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.

Згідно п. 28 зазначеного Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, учасниками навчально-тренувальної та спортивної роботи в спортивній школі є тренери-викладачі.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно не зарахував до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років період роботи позивача з 05.06.1977 року по 15.11.1978 року в дитячо-юнацькій спортивній школі на посаді тренера, тому суд вважає, що зазначений стаж тривалістю у 1 рік 05 місяців 10 днів слід зарахувати позивачу до спеціального стажу роботи, який загалом буде становити більше 35 років (34 роки 01 місяць 21 день + 1 рік 5 місяців 10 днів) та це буде відповідати вимогам п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, відповідно до вищенаведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позивач має право при призначенні йому пенсії за віком на грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки він є пенсіонером за віком, на момент призначення пенсії працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, спеціальний стаж позивача становить більше 35 років.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» від 23.11.2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, які починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до п. 6 цієї ж Постанови для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із ст.ст. 27, 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд вважає, що відповідач, відмовивши позивачу в призначені та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 71 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», діяв протиправно.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що наявні підстави для визнання відмови УПФ України в місті Рубіжному Луганської області в нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення згідно п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити зазначену грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, а тому позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Позивач не вимагає компенсації за понесені ним судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом адміністративної справи. Відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.

Розпорядженням Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 року «Про внесення змін до розпорядження Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 року № 193 «Про забезпечення розгляду адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції», абзац четвертий пункту 1 розпорядження Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 року № 193 визнано таким, що втратив чинність. Роботу Донецького апеляційного адміністративного суду відновлено у місті Краматорську Донецької області (місцезнаходження суду: 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Марата, 15, будівля Художньої школи).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 94, 99, 100, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення згідно п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 71 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Ш. Мирошникова