Рішення № 56826705, 29.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/432/16 Головуючий у суді І-ї інст Український В.В.

Доповідач Суржик М. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

29.03.2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого : судді Суржика М.М.,

суддів : Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.,

при секретарі Гусак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Знам*янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та розподіл майна.

Зазначила, що з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 01.09.2009 року по 31.07.2012 року. В період спільного проживання між сторонами досягнута домовленість про ведення бізнесу, будівництва об'єктів та встановлення малих архітектурних форм на території ринку, розташованого по АДРЕСА_1 Технічну документацію, правовстановлюючі документи, договори оренди землі оформлялися на відповідача. З 2012 року сторони припинили шлюбні відносини, врегулювати мирним шляхом питання розподілу спільно набутого майна не можуть.

З урахуванням уточнених та змінених позовних вимог просила встановити факт проживання з відповідачем однією сім'єю, як подружжя, без реєстрації шлюбу, з серпня 2009 року по 31.07.2012 року та визнати за нею право власності на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: аптеку на території ринку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 згідно плану ринку (додається) під номером 1 вартістю 104034 грн., та відсотком готовності 38 % ; малу архітектурну форму, металевий торгівельний павільйон, розмірами 12x4 метрів, діючий пивний бар з обладнанням (холодильна камера 3 шт., телевізор, кондиціонер, мікрохвильова піч, меблі), яка знаходиться на території ринку за адресою: АДРЕСА_1, згідно плану ринку (додається) під номерами 6,7, 8 вартістю 105750 грн., та відсотком готовності 85 % ; об'єкт незавершеного будівництва, торгівельний павільйон з металу, площею 30 кв.м "ІНФОРМАЦІЯ_1", з побутовою технікою, згідно плану ринку (додається) №5, з визначенням вартості у сумі 69887 грн., та відсотком готовності 90 %.

Виділити відповідачу електронно-касовий апарат MINI 500.02 ME, вартістю 1600 грн.; малу архітектурну форму ( металеву переносну ) - торгівельний кіоск зі скляною вітриною, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 розташована на земельній ділянці загальною площею 50 кв.м, за межами тротуару вул. Дмитрівській в межах земель ТОВ "МРІЯ", вартістю 58753 грн.; огорожу з залізобетонних виробів, вартістю 4152 грн.; біотуалет з оцинкованого металу, вартістю 3270 грн. ; мотоблок вартістю 19743 грн.; установку для екструдерування зерна "Корекс", вартістю 6500 грн. ; торгівельний тент жовто-зеленого кольору "Сармат", вартістю 20800 грн..

Стягнути з відповідача 1/2 вартості огорожі із залізобетонних виробів в сумі 2076 грн., 1/2 вартості біотуалету в сумі 1635 грн.,1/2 вартості електронно-касового апарату MINI 500.02 ME в сумі 800 грн., вартість установки для екструдерування зерна «Корекс» в сумі 6500 грн., 3500 грн. за юридичні послуги та 2937,60 грн. вартості судової будівельно-технічної експертизи.

Рішенням суду позові задоволено частково.

Встановлено факт проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу з серпня 2009 року по 31.07.2012 року.

В порядку розподілу спільно набутого майна виділено позивачці об'єкт незавершеного будівництва, а саме: аптеку на території ринку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, згідно плану ринку під номером 1, з визначенням вартості у сумі 104034 гривні, та відсотком готовності 38 %; малу архітектурну форму, металевий торгівельний павільйон, розмірами 12x4 метрів, діючий пивбар з обладнанням (холодильна камера 3 шт, телевізор, кондиціонер, мікрохвильова піч, меблі), яка знаходиться на території ринку за адресою: АДРЕСА_1, згідно плану ринку під номерами 6,7, 8, з визначенням вартості у сумі 105750 грн., та відсотком готовності 85 %.;

Відповідачу виділено електронно-касовий апарат MINI 500.02 ME, вартістю 1600 грн. ; об'єкт незавершеного будівництва, торгівельний павільйон з металу, площею 30 кв.м "ІНФОРМАЦІЯ_1", з побутовою технікою, згідно плану ринку №5, з визначенням вартості у сумі 69887 грн., та відсотком готовності 90 %; огорожу з залізобетонних виробів, вартістю 4152 грн.; біотуалет з оцинкованого металу, вартістю 3270 грн.;

Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 2097 грн. судового збору, суму юридичних послуг в розмірі 3500 грн., вартість проведеної судової будівельно-технічної експертизи, вартістю 2937 грн. 60 коп.

В інших позовних вимогах відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Просив рішення суду скасувати, позов задовольнити частково та встановити факт проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2010 року по 31.07.2012 року, розподілити автомобіль *Газель*, мотоблок вартістю 19743 грн. та установку для екструдерування зерна "Корекс" вартістю 6500 грн..

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Частиною другою статті третьої Сімейного Кодексу України (далі СК України) передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно з п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Колегія суддів вважає, що судом 1-ої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановлено, що сторони знаходилися у фактичних шлюбних відносинах з 01.09.2009 року по 31.07.2012 року. Разом проживали за адресою АДРЕСА_3 однією родиною, як чоловік та дружина, і ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народилась донька ОСОБА_4. За час спільного проживання сторони вели спільне господарство, мали спільний бюджет.

І з таким висновком суду колегія суддів погоджується, а доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегією суддів встановлено, що відповідач є приватним підприємцем з 2001 року.

До проживання однією сім'єю з позивачкою ним розпочато будівництво та обладнання об'єктів, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 Для здійснення підприємницької діяльності ним придбавались відповідні товари для надання послуг - телевізор, мікрохвильова піч та інше, що сторонами не оспорюється.

Як пояснила в апеляційному суді позивач, на придбання різного роду будівельних матеріалів та обладнання відповідач використовував кошти з її особистих заощаджень, які отримував від неї в якості позики, про що надала для огляду апеляційному суду складені під час спільного проживання сторін, як вважає позивачка, оригінали розписок, підпис на яких відповідач заперечував.

Відповідач, в свою чергу, пояснює, що будівництво та обладнання відбувалось за його власні кошти.

Допитаний апеляційним судом свідок ОСОБА_5 показав, що допомагав власними зусиллями відповідачу в обладнанні та будівництві об'єктів, йому відомо про те, що його мати (позивач по справі) з особистих коштів придбавала для відповідача різного роду матеріали.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачка не довела, що за спільні кошти проводилось будівництво об'єктів та придбавалось обладнання. Правовідносини, які склались між сторонами по справі, регулюються Главою 71 ЦК України, і до правовідносин, які виникли між сторонами, не можуть бути застосовані положення ст. 74 СК України.

Поряд з цим, відповідачем не заперечується факт придбання за сумісні з відповідачкою кошти автомобіля *Газель*, мотоблоку вартістю 19743 грн. та установки для екструдерування зерна "Корекс" вартістю 6500 грн..

Тому колегія суддів вважає, що підлягає розподілу, як спільне майно подружжя, мотоблок вартістю 19743 грн. та установка для екструдерування зерна "Корекс" вартістю 6500 грн., які, з урахуванням підприємницької діяльності відповідача, виділити ОСОБА_2 та стягнути з нього компенсацію за частку в майні на користь позивачки.

Щодо розподілу автомобіля *Газель*, то колегія суддів зазначає, що відповідно до позовної заяви авто не є предметом спору, рішення суду з цього приводу відсутнє, а тому не може бути предметом розгляду апеляційним судом.

За зазначених обставин колегія суддів вважає, що в позові про поділ майна, за винятком мотоблока вартістю 19743 грн. та установки для екструдерування зерна "Корекс" вартістю 6500 грн., відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачкою при зверненні до суду в сумі 229.40 грн., колегія суддів покладає на відповідача.

Оскільки в позові про розподіл об'єктів незавершеного будівництва відмовлено, то витрати по проведенню експертизи колегія суддів залишає по фактично понесеним.

Під час розгляду справи кожна зі сторін по справі понесла витрати, пов'язані з юридичною допомогою, які колегія суддів вважає залишити за сторонами.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду в частині розподілу майна і судових витрат підлягає скасуванню, а в іншій частині - без змін.

Керуючись ст.ст.303,307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Знам*янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2015 року в частині розподілу майна і судових витрат скасувати.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, набутого в період проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, задовольнити частково.

В порядку розподілу спільного сумісного майна виділити ОСОБА_2 установку для екструдерування зерна "Корекс" вартістю 6500 грн. та мотоблок в сумі 19743 грн., в поділі іншого майна відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 13121 (тринадцять тисяч сто двадцять одна) грн..50коп. компенсації за частку майна та 229 (двісті двадцять дев'ять )грн..40коп. судових витрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді