Рішення № 56825748, 28.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/1048/15-ц 22-ц/774/470/К/16

Справа № 214/1048/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/470/К/16 суддя Ковтун Н.Г.

Категорія - 52 ( ІV ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Зубакової В.П.

суддів: Бондар Я.М., Митрофанової Л.В.

за участю секретаря: Петренко К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 грудня 2015 року по справі за позовом Органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, Комунальний заклад «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю прокурора прокуратури Саксаганського району м.Кривого Рогу, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Особи які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача Органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради - Головіна Ірина Ярославівна,

відповідач ОСОБА_3,

відповідач ОСОБА_4,

представник третьої особи Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді - Кайдаш Ірина Олександрівна,

представник третьої особи Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради - Антоненко Марина Олегівна,

представник третьої особи Комунального закладу «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради - Самсоненко Володимир Євгенович,

третя особа ОСОБА_5,

третя особа ОСОБА_6,

прокурор Криворізької місцевої прокуратури №3 - Велегура Олена Юріївна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року Орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_12 та ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачі перебувають у шлюбі та мають на вихованні сімох малолітніх дітей. У відношенні п'яти дітей відповідач ОСОБА_12 є одинокою матерю. Відповідач ОСОБА_4 є батьком двох дітей ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_19 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14. Батьки ведуть аморальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями, не приділяють достатньої уваги дітям.

В квітні 2013 року відповідачі проходили курс лікування від алкогольної залежності, але потім почали пиячити. Подальше перебування дітей в даній родині загрожувало їх життю та здоров'ю, тому виконкомом було прийнято рішення про відібрання шістьох малолітніх дітей та тимчасове влаштування їх до державних закладів. 6 червня 2013 року орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав. Відповідачі пройшли курс лікування від алкогольної залежності, ОСОБА_4 працевлаштувався. Відповідачі зареєстрували шлюб, відвідували дітей в закладах, до яких були тимчасово поміщенні діти. Враховуючи ці обставини, 19 березня 2014 року виконкомом було прийнято рішення про повернення шістьох малолітніх дітей батьками. На той час відповідач перебувала в стані вагітності. Будучі вагітної відповідач продовжила вживати алкогольні напої, на профілактичні заходи впливу не реагувала.

31 січня 2015 року службою в справах дітей та молоді, соціальним педагогом СШ 14, класним керівником школи було здійснено рейд до вищезазначеної родини. Було встановлено, що відповідачі перебувають в стані алкогольного сп'яніння, у відповідача ОСОБА_12 побите обличчя, відповідач ОСОБА_4 в присутності дітей висловлювався лайливо в бік членів комісії. В квартирі було брудно, давно не проводилось вологе прибирання, обмаль продуктів харчування. ОСОБА_14 не мав теплої куртки, двоє менших дітей потребували медичної допомоги, для надання якої ОСОБА_12 та ОСОБА_14 було доставлено на обстеження та лікування до лікарні. У зв'язку з тим, що ОСОБА_13 та ОСОБА_15 подальше перебування в родинні загрожувало їх життю та здоров'ю, дітей було доставлено до центру реабілітації. Троє дітей на момент перевірки знаходились у прабабусі.

Посилаючись на те, що відповідачі належним чином не виконують своїх батьківських обов'язків, не піклуються про фізичний та духовний розвиток дітей, позивач просив суд: позбавити ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_14 та стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/ 2 частини доходу; позбавити ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14 та стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/ 3 частини доходу.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, як таке, що не відповідає обставинам справи, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зокрема, зазначає, після проголошення рішення суду ОСОБА_18 повідомив, що мати дітей не відвідувала та не виявляла бажання їх повернути, а тому він не задоволений рішенням суду. У зв'язку з цим працівники служби у справах дітей відвідали родину ОСОБА_18 та поспілкувались із прабабусею дітей, яка повідомила, що батьки дітей не провідують та матеріальну допомогу не надають. Діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_16, які перебували у Криворізькій загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів №4 Криворізької міської ради, теж пояснили, що батьки їх відвідували два рази, мати в стані алкогольного сп'яніння веде себе агресивно, раніше часто залишали їх одних вдома, запирали дітей в кімнаті, а самі пили горілку.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради - Головіну І.Я., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, відповідачів ОСОБА_12 та ОСОБА_4, які, кожен окремо, заперечували проти апеляційної скарги та просили її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, представника третьої особи Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді - Кайдаш І.О., представника третьої особи Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради - Антоненко М.О., представника третьої особи Комунального закладу «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради - Самсоненка В.Є., які, кожен окремо, покладалися на розсуд суду, третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Велегуру О.Ю., які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з відсутності правових підстав для позбавлення ОСОБА_12 та ОСОБА_4 батьківських прав, оскільки такий захід є крайньою мірою сімейно-правової відповідальності, яка підлягає застосуванню лише за умови винної поведінки батьків і свідомого нехтування ними своїх обов'язків.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суд з огляду на наступне.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на ї підтвердження; 3) які правовідносин сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Декларація прав дитини ООН (резолюція від 20.11.1959р.) зазначає, що «дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання , навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, створити належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати їх до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, вони:

1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться із дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її харчування, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини. У свою чергу батьки мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають в шлюбі з 2014 року (а.с.13).

ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.1 а.с.17,18, 177, 198), ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_9 (т. 1 а.с.13, 14, 178, 197), ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_20 (т.1 а.с. 15 -16, 180, 191), ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11 (т. 1 а.с.19, 179, 212), ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12 (т. 1 а.с. 20), ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13 (т. 1 а.с.176, 196), ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14 (т. 1 а.с.21).

ОСОБА_3 є матір'ю одиначкою у відношенні ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_17.

Батьком ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13 (т. 1 а.с.176, 196), та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14 (т. 1 а.с.21 з). є відповідач ОСОБА_4.

3 червня 2013 року комісією з питань захисту прав дитини виконкому Саксаганської районної в місті ради прийнято рішення про відібрання дітей ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17 та про доцільність позбавлення ОСОБА_12 і ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні зазначених дітей (т. 1 а.с. 9-10), однак рішенням №103 від 19 березня 2014 року дітей повернуто в родину (т. 1 а.с.12).

25 червня 2014 року комісією служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної в місті ради обстежено житлово-побутові умови родини ОСОБА_12 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено, що квартира перебувала в задовільному стані, на момент перевірки мати дітей була на підпитку, палить будучи вагітною. Комісія прийняла рішення про направлення даної родини до Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для взяття під соціальний нагляд (т. 1 а.с.27, 28).

07 липня 2014 року Саксаганським РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з ОСОБА_12 проведено профілактично-роз'яснювальної бесіди на тему «Обов'язки батьків по вихованню дитини, відповідальність за життя та здоров'я дітей» (т. 1 а.с. 25).

31 січня 2015 року директором Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №14 направлено до служби в справах дітей виконкому Саксаганської районної в місті ради клопотання про вилучення неповнолітніх ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 із сім'ї ОСОБА_12 та ОСОБА_4 та зазначили про доцільність позбавлення їх батьківських прав, оскільки останні зловживають алкоголем, діти перебувають без належного догляду та контролю, хворіють. Профілактичні заходи позитивних результатів не дали (т. 1 а.с.35).

Цього ж дня (31 січня 2015 року) комісією служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної в місті ради проведено обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_12, про що складено відповідний акт, із зазначенням наступного: «Родина складається з 10 чоловік: ОСОБА_19 - бабуся, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_12 - діти, ОСОБА_4 - батько. Житло складається з 3 кімнат. В квартирі не прибрано, давно не проводилось вологе прибирання, килимові покриття брудні, обмаль продуктів. Батьки перебувають в стані алкогольного сп'яніння, відповідач кидався на членів комісії. Двоє дітей ОСОБА_18 та ОСОБА_28 в шкоду не ходять через педикульоз. Менший син ОСОБА_21 хворий (насморк, при диханні хрипи). ОСОБА_21 та ОСОБА_14 направлені на лікування. ОСОБА_22 та ОСОБА_28 доставлені до центру соціально-психологічної реабілітації» ( т. 1 а.с.26).

На теперішній час ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, передані в КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини»; ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, в КЗ «Центр соціальної-психологічної реабілітації дітей»; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, перебувають у дідуся ОСОБА_6, оскільки проживали з ним на час відібрання дітей від батьків.

Комісією з питань захисту прав дитини прийнято рішення № 19 від 03.02.2015 року про відібрання сімох малолітніх дітей, з урахуванням того, що 31.01.2015 року було здійснено вихід в сім'ю ОСОБА_13, батьки перебували в стані алкогольного сп'яніння, відповідач лаявся нецензурно, діти підтвердили, що батьки сваряться, пиячать. Оскільки, подальше перебування дітей у даній родині загрожувало їх життю і здоров'ю, було викликано швидку допомогу, двох менших дітей доставлено до КЗ «Криворізька міська дитяча лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради, для обстеження та лікування, а двох старших до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради. Фактично комісією встановлено злісне ухилення ОСОБА_12 та ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов'язків. Вирішено про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав (т. 1 а.с.9-10).

03 лютого 2015 року виконкомом Саксаганської районної в місті ради прийнято рішення № 33 про відібрання дітей та влаштування до державних закладів (т. 1 а.с. 11).

Статтею 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування (ч.4); орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

20 жовтня 2015 року Саксаганською районної в місті ради надано висновок про доцільність відібрання сімох малолітніх дітей у батьків ОСОБА_12 та ОСОБА_4 та доцільність позбавлення їх батьківських прав (т. 1 а.с.147-149).

При цьому, колегією суддів перевірено характеризуючи матеріали на сім'ю ОСОБА_12 та ОСОБА_4 щодо їх ставлення до дітей і виконання батьківських обов'язків, та встановлено наступне.

Згідно з характеристикою багатодітної родини, наданої Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступеня №14 у лютому 2015 року, сім'я з низьким рівнем педагогічних можливостей, батьки не завжди відвідують батьківські збори, останній час діти не завжди охайні, з'явився педикульоз. З вересня 2014 року по січень 2015 року родина обстежувалась 11 разів (т. 1 а.с.24).

За психолого-педагогічною характеристикою ОСОБА_13, наданою Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступеня №14 від 26.12.2014 року, батьки ставляться задовільно до виховання та навчання дитини, схильності до зловживання алкоголю у членів родини немає (т. 1 а.с.59).

Згідно психолого-педагогічних характеристик ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, наданих Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступеня №14 у лютому 2015 року, діти мають поганий самоконтроль та недисципліновані, рівень розвитку основних психічних пізнавальних процесів поганий (т. 1 а.с.23).

За повідомленням КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини» малолітні ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, перебувають в закладі з 26.02.2015 року. Мати та батько дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_4 регулярно відвідують дітей, цікавляться їх станом здоров'я (т. 1 а.с.42, 80, 116) .

За повідомленням КЗ «Центр соціальної-психологічної реабілітації дітей» від 14.05.2015 року, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебувають в закладі з 31.01.2015 року. Батьки малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 регулярно відвідують дітей, підтримують зв'язок з адміністрацією та педагогічним персоналом закладу в телефонному режимі, цікавляться їх здоров'ям та подальшою долею, бажають повернути дітей. Під час індивідуальної роботи було встановлено, що діти хочуть проживати з батьками і бажають якнайшвидше повернутись в родину (т. 1 а.с.57, 117, 152).

При цьому, у судовому засіданні представник КЗ «Центр соціальної-психологічної реабілітації дітей» пояснив, що ОСОБА_13 хоче повернутися додому, у той час як ОСОБА_28 вагається та не впевнена в тому, що вдома їм буде краще, так як батьки можуть продовжити зловживати спиртними напоями.

Відповідно до довідок Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» відповідачі з 23.02.2015 року по 21.03.2015 року пройшли стаціонарне лікування з приводу вживання психоактивних речовин з синдром залежності (т. 1 а.с.64).

Згідно листа Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» від 25.11.2015 року, ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря-нарколога, синдром залежності. Після останнього лікування на огляді у лікаря-нарколога була 5.05.2015 року, 13.07.2015 року, 10.08.2015 року та 24.11.2015 року без ознак гострої алкогольної інтоксикації (т. 1 а.с. 200)

Згідно з письмовою заявою управбудинку АДРЕСА_1 ОСОБА_23 від 27.07.2015 року, ОСОБА_12 веде аморальний спосіб життя, продовжує вживати алкогольні напої, палить, ображає людей похилого віку, перебуває в компаніях підозрілих людей (т. 1 а.с.108).

25 серпня 2015 року батько відповідачки ОСОБА_12 - ОСОБА_6 звернувся до Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з приводу того, що його онука ОСОБА_5 повідомила про перебування відповідачів у нетверезому стані під час її перебування у матері на зимових канікулах (т. 1 а.с. 160).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції останній підтримав свою позицію щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав та зазначив, що останні вживають алкогольні напої та не займаються належним чином вихованням дітей. Так, на початку січня 2015 року ОСОБА_12, будучи у нетверезому стані, привела до нього трьох своїх доньок (ОСОБА_5, ОСОБА_23 та ОСОБА_17), і з цього часу діти проживають з ним та його матір'ю ОСОБА_24 За час проживання дітей у нього, ОСОБА_12 жодного разу їх не провідала, не надала коштів на утримання та навіть не привітала з Днем народження. В судовому засіданні у суді першої інстанції він пожалів відповідачів та сказав, що бачить зміни в їх поведінці на краще, хоча насправді це не відповідає дійсності.

Після ухвалення оскаржуваного рішення у справі, він запропонував ОСОБА_12 забрати дітей, однак вона їх не забрала та не приділяє доньками уваги, у зв'язку з чим вважає, що відвідування дітей в державних закладах - це «показуха і тільки для галочки», наполягає на позбавленні відповідачів батьківських прав.

Бабуся відповідачки ОСОБА_12 - ОСОБА_24 надала до Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді письмові пояснення, де зазначила, що правнучка ОСОБА_23 проживає з нею та ОСОБА_6 з 2003 року. З 03.01.2015 року з ними проживають також ОСОБА_23 та ОСОБА_17, оскільки мати (ОСОБА_4.) знаходилася в алкогольному сп'янінні та не приділяла дітям уваги (т. 1 а.с. 159).

У жовтні 2015 року співробітником Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області відібрано пояснення мешканців будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, які негативно характеризували відповідачів та зазначали, що останні зловживають алкогольними напоями (т. 1 а.с.169, 170, 171).

Підтверджується факт вживання відповідачами алкогольних напоїв та перебування у алкогольному сп'янінні й повідомленням пологового будинку № 1 про надходження до лікарні 22.06.2014 року вагітної ОСОБА_12 в стані алкогольного сп'яніння (т. 1 а.с. 164) та листом КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» про перебування відповідача ОСОБА_12 під наглядом лікаря-нарколога з вересня 2011 року, а ОСОБА_4 - з липня 2004 року (т. 1 а.с.165, 167, 168).

При цьому, характеристики останніх з місця проживання, надані ТОВ «Житлосервіс -КР» щодо відсутності скарг з боку сусідів, не містять відомостей щодо перебування/неперебування ОСОБА_12 та ОСОБА_12 в алкогольному сп'янінні та щодо виконання ними батьківських обов'язків, а тому не можуть бути прийняті, як належний та допустимий доказу у справі.

Представник позивача Органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради - Головіна І.Я. в судовому засіданні пояснила, що перебування дітей у сім'ї ОСОБА_12 та ОСОБА_4 є неможливим. Зокрема, зазначила, що сім'я вже тривалий час перебуває під супроводом державних органів та відповідачам вже надавався шанс виправитися, яким вони не скористалися. Відповідачі вживають спиртні напої (ОСОБА_12 вживала спиртні напої навіть будучи вагітною), під час останньої перевірки було виявлено, що діти ОСОБА_24 та ОСОБА_28 в шкоду не ходять через педикульоз, ОСОБА_24 хворий (насморк, при диханні хрипи), а батько ОСОБА_12 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Оскільки, за медичною допомогою дітям батьки не звернулися, їх на лікування було направлено співробітниками служби у справах дітей. Вважає, що перебування дітей у цій сім'ї загрожує їх життю та здоров'ю, оскільки батьки протягом тривалого часу не приділяють дітям уваги та не здійснюють за ним належний догляд, цікавлячись власними дітьми лише у разі втручання соціальних служб.

В силу вимог ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї (ч.1); дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав (ч.2); суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч.3).

Неповнолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_15, якій вже виповнилось повних 14 років, наполягала на позбавленні її матері - відповідача ОСОБА_12 батьківських прав відносно неї, як доньки, адже мати не цікавиться її життям та навіть не привітала із днем народження. Крім того, пояснила, що ОСОБА_12 та ОСОБА_4 вживають алкогольні напої та не займаються вихованням дітей, а тому, на її думку, їх треба позбавити батьківських прав.

Проте, суд першої інстанції ухвалив рішення у цій справі всупереч висновку органу опіки та піклування, думці та інтересам неповнолітньої ОСОБА_5, якій вже повних 14 років, та всупереч наявним у справі доказам, ґрунтуючись лише на припущеннях, що відповідачі бажають спілкуватись із дітьми та займатись їх вихованням, не взявши до уваги той факт, що діти були вилучені від батьків у зв'язку з їх хворобою та зважаючи на невжиття батьками необхідних дій по їх лікуванню, що свідчить про наявність загрози життю та здоров'ю дітей у родині ОСОБА_12 та ОСОБА_4, а також підтверджує їх ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків. Питання щодо відібрання дітей від відповідачів ставиться вже вдруге, й останні, не зважаючи на підтримку та супровід соціальних служб, здійснюють заходи щодо догляду за дітьми лише при погрозі позбавлення їх батьківських прав. Після відібрання дітей, відповідачі періодично спілкуються та бачаться лише з тими із них, які перебувають у державних закладах та їх зустрічі з батьками фіксуються і не можуть розглядатися, як усвідомлення останніми необхідності виховання дітей та бажання повернути їх додому. При цьому, жодних дій щодо зустрічі з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, які перебувають у дідуся ОСОБА_6, відповідачі не здійснюють, своїх батьківських обов'язків передбачених статтею 150 СК України відносно них не виконують, а тому колегія суддів, з огляду на вибірковість дій відповідачів щодо своїх дітей, не може приймати факт відвідування ними дітей ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_24 у комунальних закладах, як доказ наявності бажання повернути своїх дітей та займатися їх вихованням.

З огляду на викладене, колегія суддів, приймаючи до уваги положення п.4 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України та зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є ефективним засобом захисту прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей, вважає, що існує достатньо законних та належним чином підтверджених підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей, а саме: ОСОБА_3 у відношенні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_18, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, а ОСОБА_4 у відношенні ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14.

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язків щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

На підставі встановлених обставин справи, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_12 на користь державного закладу, в якому будуть перебувати діти, аліменти на утримання дітей ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17 та ОСОБА_12 у розмірі 1/2 частини з усіх доходів щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, а також з ОСОБА_4 на утримання синів ОСОБА_22 та ОСОБА_21 у розмірі 1/3 частини з усіх доходів щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, підлягають задоволенню.

Згідно з статтею 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а у відповідності cт. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому колегія суддів стягує аліменти на утримання дітей з 10 лютого 2015 року (т. 1 а.с. 1) та до досягнення дітьми повноліття.

Враховуючи, що суд першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, зазначене рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового про задоволення позову.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно частини третьої цієї статті, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», з відповідачів у рівних частинах. підлягає стягненню судовий збір за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 243,60 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 267,96 грн., а всього 511,56 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради - задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Криворізький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, Комунальний заклад «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю прокурора прокуратури Саксаганського району м.Кривого Рогу, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_18, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного закладу, в якому будуть перебувати діти, аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_18, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, у розмірі 1/2 частини з усіх доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісяця починаючи з 10 лютого 2015 року та до досягнення дітьми повноліття.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь державного закладу, в якому будуть перебувати діти, аліменти на утримання ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, у розмірі 1/3 частини з усіх доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісяця починаючи з 10 лютого 2015 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у рівних частинах на користь держави судові витрати по справі у розмірі 511 (п'ятсот одинадцять) гривень 56 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання

ним законної сили.

Головуючий:

Судді: