Ухвала суду № 56820974, 29.03.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Демянчук С.В., Шеремет А.М.

секретар судового засідання - Вох В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 05 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів сплачених за договором.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 05 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 35 000 грн. 00 коп. сплачених по договору лізингу.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» в прибуток держави - 1378 грн. 00 коп. судового збору.

Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» подало на нього апеляційну скаргу.

На обґрунтування скарги вказує, що договір фінансового лізингу №003215 вчинений у письмовій формі відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг», підписаний ОСОБА_1 добровільно на кожному аркуші зазначеного Договору, в якому передбачені усі істотні умови, а тому не може бути визнаний судом недійсним, оскільки відсутні підстави недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.

Комісія за організацію в сумі 35 000,00 грн., що сплачена Позивачем відповідно до умов Договору відноситься до інших витрат, що безпосередньо пов'язані з виконанням Договору лізингу. Такі витрати передбачено ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Лізингоодержувач погодився з усіма умовами Договору під час його підписання і здійснив оплату Комісії за організацію саме за послугу з організації і оформлення Договору при його укладенні, та супроводження Договору протягом всього строку його дії, що визначено умовами Договору.

Одночасно звертають увагу суду на те, що Позивач за вх. № 1714 від 02.12.2015р. на адресу Відповідача надіслав заяву про розірвання Договору фінансового лізингу № 003215 від 24 листопада 2015 року та повернення коштів, на підставі якої даний Договір є розірваним з 02.12.2015 р., що підтверджується листом за вих. № 1759 від 16.12.2015 р.

А відповідно до п. 12.12 ст.12 Договору - у випадку розірвання даного Договору Лізингоодержувачем до підписання Акта Приймання-Передачі Предмета Лізингу, Лізингодавець повертає сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання 20% від сплаченої суми Авансового платежу. В такому випадку Комісія за організацію даного Договору Лізингоодержувачу не повертається.

Безпідставними, вважає, твердження суду про те, що п. 12.12 Договору не відповідає положенням ч.3 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначає, що при укладенні Договору фінансового лізингу та подальшому його виконанні реалізації продукції не відбувається, відповідно й договори купівлі-продажу не укладаються. Предмет Лізингу передається Позивачу лише у користування, тобто за договором надається послуга, а не продаж чи поставка речі, і договори з клієнтами укладаються виключно в офісах компанії, тому до таких правовідносин не може бути застосовано положення ч.3 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів».

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 24 листопада 2015 року між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_1 було укладено Договір фінансового лізингу № 003215.

Відповідно до п. 1.1 Договору, - Лізингодавець зобов'язується придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет Лізингу та сплачувати Лізингові та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

На виконання Договору фінансового лізингу № 003215, Позивач 24 листопада 2015 року, згідно з Додатком №1 до зазначеного Договору, що є його невід'ємною частиною, сплатив 35 000,00 грн. комісії за організацію, згідно п.8.2.1а ст. 8 Договору.

02 грудня 2015 року позивачем на адресу відповідача подана заява про розірвання договору та повернення грошових коштів.

Листом від 16 грудня 2015 року відповідач повідомив позивача про розірвання договору та відсутність підстав для повернення сплаченої комісії за організацію.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з підставності та обґрунтованості позовних вимог та з того, що п.12.12 договору лізингу № 003215 від 24.11.2015 року, укладеного між сторонами, суперечить положенням ч.3 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки обмежує права ОСОБА_1, які йому гарантовані законом, а тому є нікчемним в тій частині, що суперечить положенням вищевказаної норми.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони є законними та достатньо вмотивованими.

Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» відхилити.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 05 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: С.В. Демянчук

А.М. Шеремет