Ухвала суду № 56819388, 23.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/2159/15-ц Головуючий у І інстанції Корнієнко С. В.Провадження № 22-ц/780/1849/16 Доповідач у 2 інстанції Данілов О. М.Категорія 19 23.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

23 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

за участю секретаря Бобка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2015 року про забезпечення позову ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

10 червня 2015 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на все майно та грошові кошти, що належать відповідачам ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2015 року заяву ОСОБА_4 задоволено та накладено арешт на майно та грошові кошти ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм процесуального законодавства, просила скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні не навів жодних обґрунтувань на підтвердження свого висновку про те, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, застосований судом захід у вигляді накладення арешту на все належне ОСОБА_2 майно та грошові кошти явно не відповідає принципу співмірності заявленим позивачем вимогам, переважна сума з яких складає уявна позивачем моральна шкода.

Накладення судом арешту на належні ФОП ОСОБА_2 грошові кошти значно ускладнить здійснення нею господарської діяльності.

В свою чергу, ФОП ОСОБА_3 також подав апеляційну скаргу на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2015 року та посилаючись на її необґрунтованість, таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що арешт майна здійснено без законних підстав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів для забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання судового рішення в даній цивільній справі.

Колегія суддів з такими висновками повністю погодитися не може, виходячи із наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 зазначеної вище Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Окрім цього, ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 210 ЦПК України, відповідно до якої, ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

На вищезазначене суд першої інстанції уваги не звернув, в зв'язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2015 року скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, встановити наявність фактичних даних, які мають значення для справи і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2015 рокускасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий _____ О.М. Данілов

Судді _____ М.В. Мережко

_____ Є.М. Суханова