Ухвала суду № 56818599, 31.03.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2816/16-к

1-кп/357/337/16

Категорія 22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Закаблук О. В. , при секретарі Кузьмінська В. О.,

за участю прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Пантелєєвої Ю.Є.,

підозрюваної ОСОБА_2, представника потерпілих ОСОБА_3,

розглянувши клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Біла Церква. Київської області, українки, громадянки України, освіта вища, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, ідентифікаційний код - НОМЕР_1,, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, у зв»язку з дієвим каяттям, в кримінальному провадженні № 12015110030004821 від 21.11.2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

14.03.2016 року прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про звільнення ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України, від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12015110030004821 , внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.11. 2015 року, з підстав, передбачених ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.

Судом встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочину при наступних обставинах.

ОСОБА_2, будучи безробітною, з метою пошуку роботи, 05.03.2015 року звернулась до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 36, де в той же день була зареєстрована, як особа що шукає роботу та їй надано статус безробітного, ОСОБА_2 була ознайомлена із положенням закону України від 02.03.2000 за № 1533-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідно до п. 1 ст. 31 якого «Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного...», та постанови кабінету міністрів України № 219 від 14.02.2007 «Про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних», відповідно до п. 20 якого «...громадяни, зареєстровані, як такі що шукають роботу та безробітні знімаються з обліку: 1) з дня: працевлаштування в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичноїособи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг».

В подальшому ОСОБА_2 була призначена допомога по безробіттю, виплата якої розпочалась з 10.06.2015р. шляхом перерахування коштів на її особистий рахунок.

В той же час, 01.06.2015року ОСОБА_2 уклала з ПАТ «АТ «Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (код ЄДРПОУ 14333202) договір № 9465 про надання послуг як консультант вказаному підприємству і ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата згідно ст. 5 вищевказаного договору про надання послуг, а ОСОБА_2 знаючи, що вона відповідно до Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та положення Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 не має права на соціальну допомогу по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням, вирішила ввести в оману працівників Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості та незаконно продовжила отримувати таку допомогу. Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману, з'являючись до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості 17.06.2015р., 14.07.2015р., 03.08.2015р. та 11.08.2015р., повідомляла спеціалісту Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості неправдиву інформацію, що вона ніде не працює та будь-якою трудовою діяльністю не займається і таким чином продовжувала незаконно отримувати соціальну допомогу по безробіттю та незаконно отримала: в червні 2015 року - 740 грн. 22 коп.; в липні 2015 року - 1092 грн. 70 коп.; в серпні 2015 року - 1092 грн. 71 коп.; в вересні 2015 року - 1102 грн. 40 коп., в жовтні 2015 року - 426

грн. 74 коп., а всього ОСОБА_2 незаконно було отримано 4 454 грн. 77 коп. чим було спричинено зазначену матеріальну шкоду Білоцерківському міськрайонному центру зайнятості - робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Вказаний злочин кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

25.02.2016 року ОСОБА_2 повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України.

На стадії здійснення досудового розслідування від представника потерпілих за довіреністю Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_3 отримано заяву на згоду про закриття кримінального провадження, від підозрюваної ОСОБА_2 органами досудового розслідування отримано заяву щодо звільнення її від кримінальної відповідальності у зв»язку з дійовим каяттям, згідно ст.45 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання, просила звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності в зв»язку з її дійовим каяттям, кримінальне провадження закрити.

Представник потерпілих ОСОБА_3 зазначає, що підозрювана повністю відшкодувала завдані нею матеріальні збитки підприємству, підтримує заявлене клопотання прокурора.

Підозрювана ОСОБА_2 у судовому засіданні визнала себе винною у вчиненні інкримінованого

їй злочину за ч. 1 ст. 190 КК України, щиро кається у вчиненні злочину, суду показала, що вчинила злочин, так як бажала отримувати і заробітну плату і допомогу по безробіттю одночасно, а тому відшкодувала завдану нею матеріальну шкоду потерпілим, просить звільнити її від кримінальної відповідальності, закрити кримінальне провадження з вищенаведених обставин.

З»ясувавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження №12015110030004821 , суд вважає, що клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України є законним та відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, в тому числі, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідності, якщо є підстави, передбачені законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).

В силу ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

ОСОБА_2 вперше підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, який відповідно до положень ст. 12 ч.2 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування, підозрювана ОСОБА_2 та потерпілі примирилися, про що свідчать заяви, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження, підозрюваною повністю відшкодовано завдані нею матеріальні збитки потерпілим.

В суді даний факт сторонами кримінального провадження підтверджений, у кримінальному провадженій відсутній цивільний позов, а також претензії від представника потерпілих до підозрюваної, які ознайомлені з клопотанням прокурора, проти закриття кримінального провадження не заперечують.

Таким чином суд вважає, що застосування положень ст. 45 КК України як підстав щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, є законним та обґрунтованим.

У даному кримінальному провадженні відсутні судові витрати та речові докази, питання щодо яких суд має вирішувати.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування не обирався, арешт на майно підозрюваної не накладався.

На підставі наведеного, керуючись ст. 45 КК України, ст. ст. 288, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Пантелєєвої Ю.Є. про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №12015110030004821, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.11.2015 року - задовольнити.

Закрити кримінальне провадження №12015110030004821, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.11.2015року, а підозрювану за ст.190 ч.1 КК України ОСОБА_2 згідно ст.45 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.

Відповідно до ч. 1 ст. 532 КПК України ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя О. В. Закаблук