Постанова № 56817065, 29.03.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Справа № 803/355/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з поданням до Приватного акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат» (далі - ПрАТ «ВШК», відповідач) про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків строком на два місяці.

Вимоги подання обґрунтовані тим, що відповідач як платник податків, що має податковий борг, та майно якого описано у податкову заставу, перешкоджав виконанню податковим керуючим повноважень, про що за встановленою формою складено акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень від 23.03.2016 року № 28/17.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України (ПК України), у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Заявник просить зупинити видаткові операції на рахунках платника податків строком на два місяці.

Відповідач письмових заперечень проти подання до суду не подав.

До судового засідання, призначеного на 16:00 29.03.2016 року, від представника заявника до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності (а. с. 41).

В судове засідання представник відповідача не прибув, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а. с. 39).

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно із частиною восьмою статті 183-3 КАС України розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відтак, з урахуванням вимог частини першої статті 41, частини четвертої статті 122, частини восьмої статті 183-3 КАС України, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що подання слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було прийнято рішення № 59 від 02.02.2011 року про опис майна ПрАТ «ВШК» у податкову заставу (а. с. 9), а в подальшому 12.05.2011 року було складено акт № 12 опису майна ПрАТ «ВШК», яким в податкову заставу було описано майна на загальну суму 399440,91 грн. (а. с. 21-22). Згідно із витягом № 31366891 від 12.05.2011 року до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис про податкову заставу на активи платника податків ПрАТ «ВШК» згідно із актом опису від 12.05.2011 року № 12 (а. с. 16).

Крім того, на підставі рішення Луцької ОДПІ про опис майна у податкову заставу від 12.09.2013 року (а. с. 10), було складено акт опису майна ПрАТ «ВШК» від 19.09.2013 року № 3, яким в податкову заставу було описано майна на загальну суму 714224,99 грн., а також дебіторську заборгованість по таким контрагентам: ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» по договорах № 01/07-09 від 01.07.2009 року, № 24 від 24.10.2011 року, № 25 від 01.11.2011 року на загальну суму 62394,23 грн., та СП «Українська бавовняна компанія» по договору № Б-28/11-1 від 27.04.2011 року на суму 1305000,00 грн., а усього описано майна та дебіторську заборгованість на загальну суму 2088401,73 грн. (а. с. 23-29). Згідно із витягом № 41946389 від 20.09.2013 року до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис про податкову заставу на майно платника податків ПрАТ «ВШК» згідно із актом опису майна від 19.09.2013 року № 3 (а. с. 17).

Судом також встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року, яка набрала законної сили 01.06.2015 року, у справі № 803/2369/13-а за позовом Луцької ОДПІ до ПрАТ «ВШК» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, адміністративний позов задоволено частково, надано Луцькій ОДПІ дозвіл на погашення податкового боргу в розмірі 390804,75 грн. за рахунок майна ПрАТ «ВШК», що перебуває у податковій заставі (а. с. 18-20).

Луцькою ОДПІ на підставі рішення суду від 11.12.2013 року у справі № 803/2369/13-а було прийнято рішення № 2 від 24.07.2015 року про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (а. с. 11).

Як слідує із актів про відсутність посадових осіб ПрАТ «ВШК» № 12/17 від 23.02.2016 року, № 13/17 від 24.02.2016 року (а. с. 12-13), головний державний ревізор-інспектор відділу погашення боргу Луцької ОДПІ Жучик С.В., здійснював виїзд за юридичною адресою відповідача (м. Луцьк, вул. Карбишева, 2) для вжиття заходів щодо здійснення експертної оцінки майна, описаного у податкову заставу, проте посадові особи на підприємстві були відсутні.

Листом від 14.03.2016 року № 2910/10/03-18-17 (а. с. 14), врученим ПрАТ «ВШК» 18.03.2016 року згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 15), Луцька ОДПІ повідомила відповідача про те, що оцінка майна, яке перебуває у податковій заставі та підлягає реалізації, буде здійснюватись 22.03.2016 року, у зв'язку із чим просила забезпечити наявність на підприємстві посадових осіб або уповноважених представників для проведення вказаної оцінки.

22.03.2016 року податковий керуючий Жучик С.В., призначений згідно із наказом Луцької ОДПІ від 14.03.2016 року № 295 (а. с. 42), склав акт № 27/17 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, з якого слідує, що голова правління ПрАТ «ВШК» Дехтярук Я.І. не забезпечив доступ до описаного в податкову заставу майна для його експертної оцінки, не надав всіх необхідних для цього документів та не забезпечив присутність та підприємстві посадових осіб або уповноважених представників (а. с. 7).

Крім того, 23.03.2016 року податковий керуючий Жучик С.В. склав акт № 28/17 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, у якому вказав, що голова правління ПрАТ «ВШК» Дехтярук Я.І. станом на 16:40 23.03.2016 року не забезпечив доступ до описаного в податкову заставу майна згідно із актом опису № 12 від 12.05.2011 року для його експертної оцінки, не надав всіх необхідних для цього документів та не забезпечив наявність на підприємстві посадових осіб або уповноважених представників (а. с. 8).

Згідно із пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.3 статті 89 цього ж Кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 95.10 статті 95 цього ж Кодексу визначено, що з метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Як передбачено пунктами 91.1, 91.3 статті 91 ПК України, керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

За приписами пунктів 3.3 - 3.5, 3.8 - 3.10, 3.19 розділу ІІІ (Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави) Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 578 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1837/24369), до основних функцій та повноважень податкового керуючого щодо податкової застави, зокрема, належать: здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та складання акта опису такого майна; реєстрація податкової застави у відповідному державному реєстрі та її виключення із такого реєстру; одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу; підготовка документів для звернення органу доходів і зборів до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків; здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі; складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; забезпечення отримання від платника податків інформації про майно, яке перебуває у податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно.

Згідно із пунктами 5.3, 5.8 розділу V (Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів) вказаного Порядку до основних функцій та повноважень податкового керуючого щодо продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів, зокрема, належать: отримання від платника податків у разі продажу його майна, на яке поширюється право податкової застави в рахунок погашення податкового боргу, документів, що засвідчують право власності на зазначене майно; здійснення заходів щодо огляду та оцінки майна, яке пропонується до продажу.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Згідно із пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Таким чином, оскільки відповідач як платник податків, що має податковий борг, та майно якого описано у податкову заставу, перешкоджав виконанню податковим керуючим визначених законодавством повноважень, про що за встановленою формою о 16:40 23.03.2016 року складено акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень за № 28/17, відповідач письмових заперечень проти подання не подав, тому вимоги подання підлягають до задоволення.

Згідно із частиною восьмою статті 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. Як передбачено пунктом 4 частини другої статті 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову, прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу. Відтак, дану постанову суду слід звернути до негайного виконання.

Як передбачено частиною четвертою статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Відтак, сплачений заявником судовий збір в сумі 1378,00 грн. платіжним дорученням № 164 від 24.03.2016 року (а. с. 2) з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 41, 162, 163, 183-3, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків задовольнити.

Зупинити видаткові операції на рахунках Приватного акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, 2, ідентифікаційний код 31965022) у банках, обслуговуючого такого платника податків, строком на два місяці, до 29 травня 2016 року.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх