Постанова № 56816911, 17.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/714/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Коваля М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ВІКІ» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ВІКІ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 02.09.2014 року №0002312201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 199 957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 99 978,50 грн., №0002302201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 65 504 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32 752 грн., №0002292201 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 44 763 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22 381,50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства не відповідають дійсності. Податковий кредит, валові витрати та від'ємне значення по податку на додану вартість, сформовані підприємством за перевіряємий період, підтверджуються первинними та розрахунковими документами та у повній мірі відповідають бухгалтерському обліку платника, тому збільшення позивачу податку на додану вартість та податку на прибуток, позбавлення права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованим, у зв'язку із чим вказані рішення підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 02.09.2014 року №0002312201, №0002302201, №0002292201.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до приписів ст. 55 КАС України та відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України колегія суддів дійшла висновку допустити заміну Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області у період з 28.07.2014 року по 05.08.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ВІКІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 01.08.2014 року, за результатами якої складено акт від 12.08.2014 року №1823/14-04-22-01/24055786 (Т. І, а.с. 18-115).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «ВІКІ», зокрема, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 199 957, в тому числі за І квартал 2012 року - в сумі 2 472 грн.; за півріччя 2012 року - 8 574 грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року - 6 102 грн.; за три квартали 2012 року - 65 006 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року - 56 432 грн.; за 2012 рік - 93 317 грн., в тому числі за ІV квартал 2012 року - 28 311 грн.; за 2013 рік - 106 640 грн.; п. 192.1 ст. 192, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 65 504 грн., у тому числі за серпень 2012 року - на суму 49 644 грн., за грудень 2012 року - 2 224 грн., за січень 2013 року - 4 772 грн., за лютий 2013 року - 36 грн., за березень 2013 року - 6 364 грн., за квітень 2013 року - 2 247 грн., за липень 2013 року - 217 грн.; п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на суму 44 763 грн., в тому числі за квітень 2012 року - на суму 8 951 грн., за червень 2012 року - 1 253 грн., за липень 2012 року - 8 590 грн., за листопад 2012 року - 25 969 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області винесено податкові повідомлення-рішення від 02.09.2014 року №0002312201, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 199 957 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 99 978,50 грн., №0002302201, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 65 504 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 32 752 грн., №0002292201, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 44 763 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22 381,50 грн. (Т. І, а.с. 11, 12, 13).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про заниження позивачем податку на прибуток, податку на додану вартість та завищення від'ємного значення по податку на додану вартість стало: не віднесення позивачем у 2013 році до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, кредиторської заборгованості, строк сплати якої настав, по операціям з ФОП Біласик Г.С. в сумі 117 853,5 грн., ТОВ «Європейський стандарт інжиніринга» в сумі 270 000 грн., ТОВ «Мокате Україна» в сумі 119 743,88 грн., а також надходження до контролюючого органу:

Акту Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.11.2013 року №508/221/37259416 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» з питань взаємовідносин з контрагентами: ПП «ВЕГА-ДК» за лютий 2012 року, ПП «ЕЛЕКТРО-ЛАЙФ» за березень, травень, червень, липень 2012 року, ТОВ «МАРШАЛ-ТРАНС» за січень 2012 року, ТОВ «РОЗЕТКА.УА» за січень 2011 року, ТОВ «ТЕХНО ЛЮКС» за березень 2012 року, ТОВ «ТАК-Ю» за серпень, вересень, жовтень 2011 року, ТОВ «НПК «РЕСУРСПРОМ» за грудень 2010 року, ТОВ «Л.С.Д.» за лютий 2012 року», яким встановлено відсутність реального настання правових наслідків по взаємовідносинам, здійснених ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» з постачальниками ПП «ЕЛЕКТРО-ЛАЙФ», ТОВ «Л.С.Д.» та по ланцюгу господарських відносин з покупцями;

Акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 18.05.2013 року №2618/22.3/32618452 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ПП «ВІКОЙЛ» у серпні 2012 року, їх відображення в податковій звітності», яким встановлено відсутність фактичного руху товару від постачальника до покупців, здійснення правочинів без мети настання реальних наслідків;

Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.12.2013 року №2945/26-55-22-04/35573265 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ПП «ОСТРОВОК» за жовтень 2012 року», яким встановлено не можливість підтвердження реальності господарських операцій в силу відсутності у підприємств основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, проведення розрахунків та обставин їх здійснення;

Акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 19.02.2014 року №571/14-04-22-01/34319308 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОФІНСТРУМЕНТ-Україна» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ «ДОСС ІНСТРУМЕНТ Україна» за лютий, березень, травень, червень, серпень, листопад 2012 року, з ТОВ «ДНІПРОЗВАРКА» за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2012 року та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з покупцями», за яким встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по постачальників по ланцюгу постачання;

Акту ДПІ у Києво-Святошинському районі ДПС у Київській області від 11.11.2013 року №634/26-55-22-08/31606857 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вельд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Проф-Логістик» за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.10.2013 року», яким встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій;

Актів ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 20.09.2013 року №280/14-02-22-01/38086723 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1» з питань правомірності формування податкового кредиту, витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ПОЛІКОН-МАГ» за червень, липень 2012 року та правомірності формування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями в червні, липні 2012 року», від 10.12.2013 року №1070/14-02-22-01/38086723 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ЛОЯЛЬНІ СИСТЕМИ» за березень 2013 року та правомірності формування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги)», якими встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту;

Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.07.2013 року №361/26-55-22-07/35578237 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Д» ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕРНОПІЛЬ» щодо підтвердження господарських відносин ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕРНОПІЛЬ» за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року», яким встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій.

Враховуючи зазначені обставини, податковий орган дійшов висновку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не мають реального характеру, надані на перевірку первинні документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій, постачання товару/послуг, у зв'язку із чим формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за цими операціями є безпідставним та суперечить вимогам податкового законодавства.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивачем доведено фактичне здійснення операцій з контрагентами належним чином оформленими первинними документами, збільшення позивачу грошових зобов'язань за результатами перевірки та позбавлення права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість є неправомірним, у зв'язку із чим суд вбачав всі підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають обставинам справи, що призвело до необґрунтованого задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Згідно із положеннями ст.ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит з податку на додану вартість мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

При цьому, за відсутності факту придбання товару, виконання робіт, надання послуг за наявності формально оформлених первинних документів, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат або податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи, 18.10.2010 року між позивачем та ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» укладено договір поставки №КС-047, за яким ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» зобов'язується передати у власність ПП «ВІКІ» товар - інгредієнти для харчової промисловості, а ПП «ВІКІ» - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором (Т. І, а.с. 153-154).

Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 Договору асортимент та якість товару по кожній окремій партії узгоджується сторонами на підставі попереднього замовлення, яке оформлюється ПП «ВІКІ» у письмовому вигляді, по факсу, телефонограмою або по Е-mail.

Згідно із п.п. 3.1 п. 3 Договору ціна товару по кожній окремій партії поставки, а також загальна вартість товару в такій партії узгоджується сторонами та зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах.

За правилами п.п. 5.1, 5.3, 5.5, 5.7 п. 5 Договору товар поставляється ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» на підставі заявки ПП «ВІКІ» згідно п.п. 2.2 Договору, отриманої ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» не пізніш як за 14 календарних днів від необхідної дати отримання. В заявці зазначається необхідна кількість, асортимент, дата отримання, а також адреса поставки товару. Товар поставляється ПП «ВІКІ» за рахунок ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД». Разом з партією товару ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» передає ПП «ВІКІ», зокрема: рахунок-фактуру на оплату; видаткову накладну; податкову накладну. Партія поставленого товару вважається переданою ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» та прийнятою у власність ПП «ВІКІ» з моменту підписання накладної.

Згідно із п.п. 7.1, 7.3 п. 7 Договору розрахунки між сторонами здійснюються у гривнях, шляхом безготівкового перерахування за платіжним дорученням з рахунку ПП «ВІКІ» на рахунок ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» у строк, що не перевищує 7 (сім) календарних днів з моменту фактичного прийнятого товару на підставі рахунків-фактур. ПП «ВІКІ» має право здійснити передоплату за замовлену партію товару.

Пунктом 10 передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його складання та діє до 31 грудня 2012 року, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань. У разі якщо за місяць до закінчення строку дії Договору ні одна із сторін письмово не повідомить іншу про його закінчення, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік та на тих же умовах.

На підтвердження фактичного постачання товару (Ароматизатор «Кріп»/«Кріп» рідкий ароматизатор) позивачем надано видаткові накладні від 30.01.2012 року №КС-0041, від 14.02.2012 року №КС-0082, від 15.05.2012 року №КС-0318, від 08.06.2012 року №КС-0390, від 21.06.2012 року №КС-0422, від 31.07.2012 року №КС-0532, від 06.07.2012 року №КС-0464 (Т. І, а.с. 157-163).

При поставці товару ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» виписано ПП «ВІКІ» податкові накладні від 30.01.2012 року №43, від 14.02.2012 року №41, від 15.05.2012 року №31, від 08.06.2012 року №33, від 21.06.2012 року №69, від 31.07.2012 року №105, від 06.07.2012 року №31 (Т. І, а.с. 164-170).

Відповідно до виписки з банківського рахунку розрахунки за поставлений товар проведено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» (Т. І, а.с. 171-178).

Зазначений товар використано позивачем в своїй господарській діяльності, а саме в процедурі виробництва харчової продукції власних торгівельних марок на підставі діючих на підприємстві рецептур - гірчиці «Руської вогняної», кетчупу томатного (Т. І, а.с. 155-156).

Таким чином, вбачається, що операції з постачання товару між ПП «ВІКІ» та ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД» оформлено належними первинними документами, за якими можливо встановити фактичне постачання товару, його кількість, вид та вартість, а отже - здійснення господарських операцій щодо придбання товару, його оплату та подальше використання у власній господарській діяльності підприємства.

Колегія суддів враховує, що зазначені документи у повному обсязі були надані до перевірки, у податкового органу не виникло будь-яких зауважень щодо неточностей або недостовірності відомостей, які містяться у первинних та розрахункових документах, єдиною підставою для не визнання податкового кредиту позивача та валових витрат за цими операціями відповідач вказує ненадання до перевірки первинних документів, що підтверджують фактичне отримання товару та його доставку, а саме подорожніх листів, товарно-транспортних накладних з відмітками про пункт навантаження, розвантаження, автотранспортний засіб, найменування товару, який перевозився, дату транспортування, передачу та отримання товару, або інші документи, що підтверджують факт перевезення товару та по яких відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що предметом перевірки та спірними операціями не є надання транспортних послуг, ці операції виплавають з придбання відповідного товару, отже їх дослідження та правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за їх результатом має ґрунтуватись на підставі первинних документів, за якими фіксується фактичне постачання (отримання) товару, тобто видаткових та податкових накладних, що цілком відповідає умовам договору, укладеного між позивачем та ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД».

Також, у перевіряємий період між позивачем та ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ» укладено договір поставки від 01.01.2011 року №5, за яким ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ» зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) ПП «ВІКІ» товар - олію соняшникову рафіновану, а ПП «ВІКІ» - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити певну грошову суму (Т. І, а.с. 184).

Відповідно до п. 2 Договору поставка здійснюється на умовах СТР, місце - склад ПП «ВІКІ», розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. 5 Слободська, 110. Право власності на поставлені товари переходить до ПП «ВІКІ» в момент отримання товару від ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ» за видатково-прибутковою накладною (транспортним документом).

Згідно із п.п. 6.1 п. 6 Договору ПП «ВІКІ» має у строк 30 календарних днів з моменту укладення Договору сплатити загальну вартість товару. Оплата товару проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ» на підставі рахунка-фактури наданого ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ».

Підпунктом 9.1 п. 9 визначено, що Договір вступає в дію з дати його укладення обома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року.

На підтвердження фактичного постачання товару (Олія соняшникова рафінована дезодорована) позивачем надано видаткову накладну від 01.08.2012 року №1 та товарно-транспортну накладну від 01.08.2012 року №010801 (Т. І, а.с. 185, 186).

При поставці товару ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ» виписано ПП «ВІКІ» податкову накладну від 01.08.2012 року №1 (Т. І, а.с. 187).

Відповідно до виписки з банківського рахунку розрахунки за поставлений товар проведено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ» (Т. І, а.с. 189-194).

Зазначений товар використано позивачем в своїй господарській діяльності, а саме в процедурі виробництва харчової продукції власних торгівельних марок на підставі діючих на підприємстві рецептур - майонез «Провансаль» 67% (Т. І, а.с. 188).

Таким чином, вбачається, що операції з постачання товару між ПП «ВІКІ» та ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ» оформлено належними первинними документами, за якими можливо встановити фактичне постачання товару, його кількість, вид та вартість, а отже - здійснення господарських операцій щодо придбання товару, його оплату та подальше використання у власній господарській діяльності підприємства.

При цьому, колегія суддів враховує, що зазначені документи у повному обсязі були надані до перевірки, а у податкового органу не виникло будь-яких зауважень щодо неточностей або недостовірності відомостей, які містяться у первинних та розрахункових документах.

Також, у перевіряємий період між позивачем та ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП» укладено договір поставки оптової партії товарів від 18.09.2012 року №ТП18/09, за яким ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП» зобов'язується передати у власність ПП «ВІКІ» томатну пасту асептичну в бочках, а ПП «ВІКІ» - прийняти та оплатити товар (Т. І, а.с. 159-160).

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Договору найменування, одиниці виміру товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються у видатковій накладній.

Згідно із п.п. 2.3 п. 2 Договору весь обсяг товару поставляється зі складу ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП» на склад, силами та за рахунок ПП «ВІКІ».

Відповідно до п.п. 3.2 п. 3 Договору кількість та вартість кожної окремої партії товару визначається у видатковій накладній.

Згідно із п. 4 Договору оплата вартості товару, визначеної у видатковій накладній, має бути перерахована ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП» протягом 30 календарних днів. Форма розрахунків: розрахунки за даним Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП».

Підпунктами 9.1, 9.2, 9.3 п. 9 визначено, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками. Строк Договору починає свій перебіг з моменту підписання його сторонами та закінчується 31.12.2012 року. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків за даним договором та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

На підтвердження фактичного постачання товару (томатна паста асептична) позивачем надано видаткові накладні від 08.10.2012 року №РН-644, від 09.10.2012 року №РН-645, від 15.10.2012 року №РН-649 (Т. ІІІ, а.с. 163-165).

При поставці товару ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП» виписано ПП «ВІКІ» податкові накладні від 08.10.2012 року №0810, від 09.10.2012 року №0910, від 15.10.2012 року №1510 (Т. ІІІ, а.с. 167-168).

Як вбачається з розрахунків від 17.10.2012 року №1, №2 підприємством відкориговано кількісні та якісні показники у податкових накладних від 08.10.2012 року №0810, від 09.10.2012 року №0910 (Т. ІІІ, а.с. 169, 170) у зв'язку із приведенням у відповідність кількість фактично поставленого товару, про що ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП» видано позивачу видаткові накладні (повернення) від 15.10.2012 року №ВП-0000017, №ВНП-00000018 (Т. ІІІ, а.с. 162, 163).

Відповідно до виписки з банківського рахунку розрахунки за поставлений товар проведено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП» (Т. ІІІ, а.с. 171-177).

Зазначений товар використано позивачем в своїй господарській діяльності, а саме в процедурі виробництва харчової продукції власних торгівельних марок на підставі діючих на підприємстві рецептур - кетчупа томатного (Т. ІІІ, а.с. 161).

Таким чином, вбачається, що операції з постачання товару між ПП «ВІКІ» та ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП» оформлено належними первинними документами, за якими можливо встановити фактичне постачання товару, його кількість, вид та вартість, а отже - здійснення господарських операцій щодо придбання товару, його оплату та подальше використання у власній господарській діяльності підприємства.

При цьому, колегія суддів враховує, що зазначені документи у повному обсязі були надані до перевірки, а у податкового органу не виникло будь-яких зауважень щодо неточностей або недостовірності відомостей, які містяться у первинних та розрахункових документах.

Також, у перевіряємий період позивач придбав у ТОВ «ПРОФІСТРУМЕНТ-УКРАЇНА» товар - робочі інструменти.

Фактичне постачання товару позивач підтверджує видатковими накладними від 26.03.2012 року №2603/28, від 06.04.2012 року №0604/6, №0604/5, від 13.06.2012 року №0506/12, №0706/20, від 29.11.2012 року №1183, від 08.11.2012 року №831 (Т. І, а.с. 201-207).

При поставці товару ТОВ «ПРОФІСТРУМЕНТ-УКРАЇНА» виписано ПП «ВІКІ» податкові накладні від 26.03.2012 року №332, від 06.04.2012 року №88, №78, від 08.06.2012 року №129, №128, від 29.11.2012 року №321, №320, від 07.11.2012 року №51 (Т. І, а.с. 208-215).

Відповідно до виписки з банківського рахунку розрахунки за поставлений товар проведено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ПРОФІСТРУМЕНТ-УКРАЇНА» (Т. І, а.с. 216-220).

Необхідність у придбанні вказаного товару позивач обґрунтував використанням у власній господарській діяльності виробничого обладнання, яке потребує оперативного ремонту, постійної підтримки у справному стані.

Таким чином, вбачається, що операції з постачання товару між ПП «ВІКІ» та ТОВ «ПРОФІСТРУМЕНТ-УКРАЇНА» оформлено належними первинними документами, за якими можливо встановити фактичне постачання товару, його кількість, вид та вартість, а отже - здійснення господарських операцій щодо придбання товару, його оплату та подальше використання у власній господарській діяльності підприємства.

Колегія суддів враховує, що зазначені документи у повному обсязі були надані до перевірки, у податкового органу не виникло будь-яких зауважень щодо неточностей або недостовірності відомостей, які містяться у первинних та розрахункових документах, єдиною підставою для не визнання податкового кредиту позивача та валових витрат за цими операціями відповідач вказує ненадання до перевірки первинних документів, що підтверджують фактичне отримання товару та його доставку, а саме подорожніх листів, товарно-транспортних накладних з відмітками про пункт навантаження, розвантаження, автотранспортний засіб, найменування товару, який перевозився, дату транспортування, передачу та отримання товару, або інші документи, що підтверджують факт перевезення товару та по яких відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що предметом перевірки та спірними операціями не є надання транспортних послуг, ці операції виплавають з придбання відповідного товару, отже їх дослідження та правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за їх результатом має ґрунтуватись на підставі первинних документів, за якими фіксується фактичне постачання (отримання) товару, тобто видаткових та податкових накладних.

Також, у перевіряємий період між позивачем та ТОВ «ВЕЛЬД» укладено договір від 10.12.2012 року №ВТ0078/12, за яким ТОВ «ВЕЛЬД» зобов'язується на умовах та у порядку, визначених цим Договором, поставляти згідно замовлення та накладних продукцію, а ПП «ВІКІ» зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати продукцію та оплачувати її. Предметом поставки за цим Договором є продукти харчування (Т. І, а.с. 221-222).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3, 2.4 п. 2 Договору поставкою вважається передача товару представнику ПП «ВІКІ» в місці, яке вкаже ПП «ВІКІ». Замовлення надається ТОВ «ВЕЛЬД» у письмовій формі, по факсу, електронній пошті або у інший спосіб, прийнятний для ТОВ «ВЕЛЬД». Вважається, що ТОВ «ВЕЛЬД» виконало свій обов'язок з поставки товару в момент передачі товару представнику ПП «ВІКІ» в місці поставки.

Згідно із п.п. 4.1, 4.5 п. 4 Договору ціна, асортимент та кількість поставленої продукції міститься у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в безготівковій формі.

Підпунктами 7.1, 7.5 п. 7 визначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 10 грудня 2013 року, а в частині розрахунку за поставлений товар, прав та обов'язків сторін, які пов'язані з оплатою поставленого товару, відповідальності сторін, пов'язаної з виконанням грошових зобов'язань, до моменту повної оплати поставленого товару. Строк дії цього Договору продовжується автоматично на один рік без обмеження кількості разів такого продовження, у випадку, якщо жодна зі сторін не направить іншій стороні письмове повідомлення про бажання припинити дію цього Договору за один місяць до припинення дії Договору.

На підтвердження фактичного постачання товару позивачем надано видаткові накладні від 24.12.2012 року №0000004571, від 03.01.2013 року №0000000010, від 09.01.2013 року №0000000064, від 11.01.2013 року №0000000111, від 17.01.2013 року №0000000185, від 29.01.2013 року №0000000293, від 15.01.2013 року №14, від 31.01.2013 року №92, від 20.08.2013 року №546, від 27.08.2013 року №В00000001721 (Т. І, а.с. 223-229).

При поставці товару ТОВ «ВЕЛЬД» виписало позивачу податкові накладні від 24.12.2012 року №4571, від 03.01.2013 року №10, від 09.01.2013 року №64, від 11.01.2013 року №111, від 17.01.2013 року №185, від 29.01.2013 року №293, від 15.01.2013 року №14, від 31.01.2013 року №92, від 20.08.2013 року №546, від 27.08.2013 року №1721 (Т. І, а.с. 233, 236, 237, 239-242).

Як вбачається з розрахунків від 20.08.2013 року №546, від 31.01.2013 року №92, від 15.01.2013 року №14 (Т. І, а.с. 234, 235, 238) підприємством відкориговано кількісні та якісні показники у податкових накладних від 11.01.2013 року №111, від 03.01.2013 року №10, 09.01.2013 року №64 у зв'язку із приведенням у відповідність кількість фактично поставленого товару, про що ТОВ «ВЕЛЬД» видано позивачу видаткові накладні (повернення) від 20.08.2013 року №ВП-0000011, від 28.01.2013 року №ВП-0000002, від 11.01.2013 року №ВП-0000001 (Т. І, а.с. 230, 231, 232).

Відповідно до виписки з банківського рахунку розрахунки за поставлений товар проведено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ВЕЛЬД» (Т. І, а.с.243-244).

Таким чином, вбачається, що операції з постачання товару між ПП «ВІКІ» та ТОВ «ВЕЛЬД» оформлено належними первинними документами, за якими можливо встановити фактичне постачання товару, його кількість, вид та вартість, а отже - здійснення господарських операцій щодо придбання товару, його оплату для подальшого використання у власній господарській діяльності підприємства.

Колегія суддів враховує, що зазначені документи у повному обсязі були надані до перевірки, у податкового органу не виникло будь-яких зауважень щодо неточностей або недостовірності відомостей, які містяться у первинних та розрахункових документах, єдиною підставою для не визнання податкового кредиту позивача та валових витрат за цими операціями відповідач вказує ненадання до перевірки первинних документів, що підтверджують фактичне отримання товару та його доставку, а саме подорожніх листів, товарно-транспортних накладних з відмітками про пункт навантаження, розвантаження, автотранспортний засіб, найменування товару, який перевозився, дату транспортування, передачу та отримання товару, або інші документи, що підтверджують факт перевезення товару та по яких відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця.

При цьому, згідно наданих документів, фактичне постачання товару відбувалось на склад, розташований за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11/2, що перебуває у позивача в оперативній оренді на підставі договору від 22.11.2012 року №39/13-О (Т. І, а.с. 246-257), укладеного з ТОВ «САН-ПАРК».

Зазначені обставини, на думку колегії суддів, свідчать про необґрунтованість доводів податкового органу щодо безумовної необхідності підтвердити постачання товару транспортною документацією з місцезнаходження контрагента (податкова адреса: м. Київ, вул. Городецького, 11/Б; фактична адреса: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 44/А) до ПП «Вельд» за адресою: м. Миколаїв, вул. 5-а Слобідська, 110.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що предметом перевірки та спірними операціями не є надання транспортних послуг, ці операції виплавають з придбання відповідного товару, отже їх дослідження та правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за їх результатом має ґрунтуватись на підставі первинних документів, за якими фіксується фактичне постачання (отримання) товару, тобто видаткових та податкових накладних, що цілком відповідає умовам договору, укладеного між позивачем та ТОВ «ВЕЛЬД».

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1» укладено договір про надання транспортного експедирування від 01.06.2012 року №276, за яким у відповідності до письмових заявок ПП «ВІКІ», в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1» бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок ПП «ВІКІ» організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу ПП «ВІКІ» автомобільним транспортом в міському та міжміському сполученні у межах території України, а ПП «ВІКІ» - прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.1.10 п. 2.1 Розділу 2 Договору ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1» зобов'язаний після надання послуг у повному обсязі за відповідною заявкою протягом 5 (п'яти) календарних днів надати ПП «ВІКІ» наступні документи: один примірник оригіналу товарно-транспортної накладної з відповідними відмітками вантажовідправника та вантажоодержувача; рахунок на оплату фактично наданих послуг у розмірі, встановленому у Заявці, з обов'язковим зазначенням номеру договору та заявки; податкову накладну; два примірника акту приймання-передачі наданих послуг за відповідною заявкою; інші документи, що передбачені чинним законодавством та пов'язані з особливостями вантажу, який перевозився за відповідною Заявкою.

Згідно із п.п. 3.3, 3.5 Розділу 3 Договору оплата фактично наданих ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1» послуг транспортного обслуговування вантажу здійснюється ПП «ВІКІ» протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання повного комплекту документів, передбачених п.п. 2.1.10 Договору. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування ПП «ВІКІ» грошових коштів на відповідний банківський рахунок ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1».

Пунктами 7.1, 7.2 Розділу 7 визначено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 365 (триста шести десяти п'яти) календарних днів, а в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання. Якщо за 1 (один) місяць до закінчення строку дії даного Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про його припинення, даний Договір автоматично продовжує свою дію на той же період і на тих же умовах.

Так, на виконання умов вказаного договору ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1» надало, а ПП «ВІКІ» прийняло від контрагента транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з перевезенням товару - харчової продукції (майонез, кетчуп, гірчиця) автомобільним транспортом.

Виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезення харчової продукції, позивач надав товарно-транспортні накладні від 01.06.2012 року №НО-000718801, від 02.06.2012 року №НО-00719401, від 09.06.2012 року №НО-000724501, від 14.06.2012 року №НО-000729001, від 22.06.2012 року №НО-000734801, від 29.06.2012 року №НО-000740101, від 30.06.2012 року №НО-000740301, від 06.07.2012 року №000744701, від 07.07.2012 року №НО-000745601, від 14.07.2012 року №НО-000751901, від 21.07.2012 року №НО-758501, від 27.07.2012 року №НО-000763101, від 28.07.2012 року №НО-000763801, від 02.03.2013 року №НО-000953401, №НО-000959601, від 07.03.2013 року №НО-000957701, від 15.03.2013 року №000966301, від 16.03.2013 року №НО-000966401, від 22.03.2013 року №НО-000973101, від 23.03.2013 року №НО-000973201, від 29.03.2013 року №НО-000979801, від 30.03.2013 року №НО-000982201 (Т. ІІІ, а.с. 79-80, 82, 84, 86-87, 89-90, 92-93, 95, 97, 99-100, 102-103, 105-106, 108-109, 111-112, 114-115).

Результати виконання умов вказаного договору підприємствами оформлено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.06.2012 року №ТИн-000002, від 09.06.2012 року №ТИн-000020, від 16.06.2012 року №ТИн-000052, від 22.06.2012 року №ТИн-000080, від 30.06.2012 року №ТИн-000123, від 07.07.2012 року №ТИл-000038, від 14.07.2012 року №ТИл-000087, від 21.07.2012 року №ТИл-000135, від 28.07.2012 року №ТИл-000226, від 31.03.2013 року №ТМр-000179, від 25.03.2013 року №ТМр-000140, від 16.03.2013 року №ТМр-000092, від 09.03.2013 року №ТМр-000047, від 02.03.2013 року ТМр-000008 (Т. ІІІ, а.с. 78, 81, 83, 85, 88, 91, 94, 96, 98, 101, 104, 107, 110, 113).

За результатом надання послуг з перевезення продукції ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1» виписано позивачу податкові накладні від 02.06.2012 року №2, від 09.06.2012 року №20, від 16.06.2012 року №52, від 22.06.2012 року №80, від 30.06.2012 року №123, від 07.07.2012 року №38, від 14.07.2012 року №87, від 21.07.2012 року №135, від 28.07.2012 року №226, від 31.03.2013 року №179, від 25.03.2013 року №140, від 16.03.2013 року №92, від 09.03.2013 року №47, від 02.03.2013 року №8 (Т. ІІІ, а.с. 116-129).

Оплата наданих послуг здійснена позивачем у безготівковій формі на підставі виставлених контрагентом рахунків від 02.06.2012 року №ТИн-2, від 09.06.2012 року №ТИн-52, 20, від 31.07.2012 року б/н, від 22.06.2012 року б/н, від 21.07.2012 року ТИл-135, від 14.07.2012 року №ТИл-87, від 16.03.2013 року б/н, №92, від 28.02.2013 року б/н, від 30.06.2012 року №123, від 07.03.2013 року б/н, від 28.07.2012 року №226, від 27.03.2013 року б/н, від 31.03.2013 року б/н, від 05.04.2013 року б/н, шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1», про що надано виписки з банківського рахунку (Т. ІІІ, а.с. 130-146).

Таким чином, вбачається, що операції між ПП «ВІКІ» та ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1» оформлено належними первинними документами, за якими можливо встановити фактичне надання послуг, їх вид, місце надання, автотранспортні засоби, якими здійснювались перевезення, місце навантаження/розвантаження вантажу, маршрут перевезення тощо, а отже - здійснення господарських операцій щодо надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу, їх оплату та використання у власній господарській діяльності підприємства.

При цьому, колегія суддів враховує, що зазначені документи у повному обсязі були надані до перевірки, а у податкового органу не виникло будь-яких зауважень щодо неточностей або недостовірності відомостей, які містяться у первинних та розрахункових документах, та у повній мірі відповідають умовам договору між підприємствами.

Також, у перевіряємий період між позивачем та ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 01.06.2012 року №07/2010, за яким ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» передає в тимчасове платне володіння і користування, ПП «ВІКІ» приймає наступні нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: 46010, м. Тернопіль, вул. Подільська, 14: складське приміщення площею 460 кв.м. і сплачує за користування орендну плату, обумовлену цим Договором (Т. ІІІ, а.с. 147-149).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.10, 1.11 Розділу 1 Договору об'єкт буде використовуватись ПП «ВІКІ» для розташування офісних приміщень та складання товару (ведення підприємницької діяльності). Про передачу об'єкта ПП «ВІКІ» складається акт приймання-передачі. Термін оренди (термін дії договору) встановлюється з 01.06.2010 року по 01.06.2011 року. Якщо жодна із сторін не заявить клопотання (шляхом надсилання листа) про бажання припинити відносини за цим Договором не пізніше як за два тижні до завершення терміну дії даного Договору, він вважається пролонгований на наступний рік без обмеження в кількості таких пролонгацій.

Згідно із п.п. 2.1.1 п. 2.1, п.п. 2.2.1 п. 2.2 Розділу 2 Договору ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» зобов'язаний передати, а ПП «ВІКІ» - прийняти об'єкт за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 Розділу 3 Договору ПП «ВІКІ» самостійно (тобто без надання рахунків на оплату (акті тощо)) сплачує ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» орендну плату за один місяць в розмірі 6 900 грн. Усі ціни вказані з врахуванням ПДВ. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном, електроенергією і т.п., які відшкодовуються ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» окремо від орендної плати відповідно до виставлених рахунків не пізніше десятого числа кожного місяця за попередній. Орендна плата вноситься у гривнях шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок або безпосередньо готівкою в касу ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ».

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.04.2013 року №0104-0028, від 08.04.2013 року №0804-0002 (Т. ІІІ, а.с. 150, 151) та ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» виписано позивачу податкові накладні від 01.04.2013 року №104006, від 08.04.2013 року №804002 (Т. ІІІ, а.с. 152, 153).

Оплата послуг проведена позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» коштів, про що надано виписки з банківського рахунку підприємства (Т. ІІІ, а.с. 154-158).

Таким чином, вбачається, що операції між ПП «ВІКІ» та ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» оформлено належними первинними документами, за якими можливо встановити фактичне надання послуг, їх вид, місце надання, оплату тощо, а отже - здійснення господарських операцій щодо надання в оренду нежитлового приміщення, їх оплату та використання у власній господарській діяльності підприємства.

При цьому, колегія суддів враховує, що зазначені документи у повному обсязі були надані до перевірки, а у податкового органу не виникло будь-яких зауважень щодо неточностей або недостовірності відомостей, які містяться у первинних та розрахункових документах, та у повній мірі відповідають умовам договору між підприємствами.

Як вбачається з акту перевірки господарські операції з ТОВ «КС-МЕГАТРЕЙД», ПП «ПІВДЕНЬ-СНАБ», ТОВ «ТРЕЙДКЕПІТАЛ-ГРУП», ТОВ «ПРОФІСТРУМЕНТ-УКРАЇНА», ПП «Вельд», ТОВ «ЄДИНЕ ТРАНСПОРТНЕ АГЕНТСТВО-1», ПП «Д»Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» з урахуванням первинних документів відображені позивачем у своєму бухгалтерському обліку, зокрема, щодо постачання від контрагентів товару/отримання послуг та подальшої реалізації товару/послуг, їх використання у господарській діяльності підприємства.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за цими первинними документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, оплату, фактичне постачання товару/послуг та їх подальше використання у власній господарській діяльності.

На момент складання первинних документів, податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість, відомості про припинення реєстрації як юридичних осіб та відсутність за місцезнаходженням у встановленому законом порядку не вносились.

Як вбачається з акту перевірки всі первинні документи щодо операцій із вищезазначеними контрагентами, подальшого використання у господарській діяльності операцій позивачем надавались у повному обсязі, тобто були об'єктом дослідження правильності формування підприємством податкового кредиту та валових витрат за цими операціями.

Проте податковий орган не провів належного аналізу первинних та розрахункових документів щодо результатів господарських операцій, надав перевагу актам перевірок контрагентів по операціям з підприємствами, з якими позивач не провадив господарську діяльність, угоди не укладав.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги висновки актів перевірок щодо господарської діяльності контрагентів, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, дотримання правил оподаткування, ведення бухгалтерського обліку, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування валових витрат поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб, дотримання ними правил податкового законодавства.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, акти про неможливість проведення зустрічних звірок/перевірок контрагентів позивача не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій, оскільки такими актами фіксується лише факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю щодо платника на підставі первинних та розрахункових документів, тому висновки вказаних перевірок не можуть свідчити про відсутність реальності господарських операцій.

При цьому, податковим органом при вирішенні справи у суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не наведено обґрунтованих доводів тому та не підтверджено належними доказами того, що правочини позивачем вчинено з метою безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

На думку колегії суддів, зазначені обставини беззаперечно свідчать, що збільшення позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість, по податку на прибуток, зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість за цими операціями відбулось з формальних підстав, без проведення аналізу господарських операцій на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Враховуючи викладене, оскільки операції позивача з його контрагентами підтверджуються первинними та розрахунковими документами, висновки акту перевірки про порушення позивачем правил оподаткування, формування податкового кредиту та валових витрат не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про нереальність операцій з контрагентами та вірно зроблено висновок про безпідставність нарахування позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість, податку на прибуток та зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість згідно оскаржуваних рішень, що є безумовною підставою для їх скасування, а саме, з урахуванням розрахунку грошових зобов'язань, вірним є висновок суду першої інстанції, що скасуванню підлягають податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 02.09.2014 року №0002302201 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 62 600 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 31 300 грн., від 02.09.2014 року №0002292201 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 36 921 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18 460,5 грн., від 02.09.2014 року №0002312201 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 103 514 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 51 757 грн.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість, формування від'ємного значення, не підтверджені податковими накладними.

Так, перевіркою встановлено відображення позивачем в складі податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними, за операціями з ПП «Д» Торговий Дім «Тернопіль» за січень 2012 року в сумі 1 474,86 грн.; ТДВ «ПЕРЛИНА» за січень 2012 року в сумі 125 грн.; ТОВ «АЛЬФА ГРУП-Україна» за лютий 2012 року в сумі 125 грн., ПП «ДРУКАРСЬКИЙ ДВІР» за квітень 2012 року в сумі 4 544,81 грн.; ТОВ «АЛНАИР» за квітень 2012 року в сумі 320 грн.; МО СЕС за квітень 2012 року в сумі 40 грн.; ПП «Д» Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» за жовтень 2012 року у сумі 1 230 грн.; ТОВ «МИКОЛАЇВОПТТОРГ» за лютий 2013 року в сумі 35,56 грн.; ПП «Д» Торговий Дім «ТЕРНОПІЛЬ» за березень 2013 року у сумі 2 530,5 грн.; ПП «УНІВЕРСАМ-ПОЛТАВА» за квітень 2013 року в сумі 120 грн.; ТОВ «СПАР-ЦЕНТР» за липень 2013 року в сумі 216,67 грн.

Правомірність віднесення цих сум ПДВ у складі податкового кредиту позивачем також не підтверджено належними первинними документами під час судового розгляду справи.

Таким чином, оскільки позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, колегія суддів вважає вірним висновок податкового органу про порушення підприємством правил, передбачених п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацом 2 цієї норми Податкового кодексу України визначено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи, що ні під час перевірки, ні під час судового розгляду справи, правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку не підтверджені позивачем належним чином оформленими податковими накладними, колегія суддів приходить до висновку, що збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування з цього податку цілком відповідає вищенаведеним нормам податкового законодавства, отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу від 02.09.2014 року №0002302201 (враховуючи дані розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій) в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2 904 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 452 грн., від 02.09.2014 року №0002292201 (враховуючи дані розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій) в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 7 842 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 921 грн.

Також, перевіркою відображених у рядку 03 Декларацій «Інші доходи» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року у загальній сумі 10 834 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив відображення доходу від позитивного значення курсової різниці.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 10 834 грн. за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року в сумі 0 грн. встановлено на підставі наступних документів: банківських документів, журналів-ордерів по рахункам: 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 71 «Інший операційний дохід», 74 «Іншій доходи», 79 «Фінансові результати», договорів, інших документів, встановлено заниження задекларованих ПП «ВІКІ» показників у рядку 03 Декларації «Іншій доходи» всього на суму 507 598 грн., в т.ч. за 2013 рік у сумі 507 598 грн.

Так, перевіркою встановлено, що станом на 31.12.2013 року ПП «ВІКІ» має кредиторську заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагентам ФОП Біласик Г.С. в сумі 117 853,5 грн., ТОВ «Європейський стандарт інжиніринга» в сумі 270 000 грн., ТОВ «Мокате Україна» в сумі 119 743,88 грн.

Згідно з додатком 2.1 «Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ІІП «ВІКІ» перебувало у господарських відносинах» до акту документальної планової виїзної перевірки ПП «ВІКІ» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року №805/22-100/24055786 від 26.04.2012 року, дата виникнення заборгованості по контрагентам ФОП Біласик Г.С., ТОВ «Європейський стандарт інжиніринга» - ІV квартал 2010 року.

За відомостями оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Мокате Україна» - 19.03.2008 року.

На запит контролюючого органу ПП «ВІКІ» не надало пояснення та документальне підтвердження відсутності у підприємства кредиторської заборгованості, строк сплати якої настав, та щодо проведення всіх розрахунків по операціям з цими контрагентами.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

За правилами п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до складу інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, оскільки в порушення вищенаведених норм податкового законодавства позивачем при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток не враховано суми кредиторської заборгованості, строк сплати якої настав, по операціям з ФОП Біласик Г.С., ТОВ «Європейський стандарт інжиніринга», ТОВ «Мокате Україна», колегія суддів вважає, що у податкового органу були всі підстави для збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на прибуток, тому податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014 року №0002312201 (враховуючи дані розрахунку грошового зобов'язання) в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 96 443 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 48 221 грн. є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до необґрунтованого задоволення позову у повному обсязі, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «ВІКІ» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02.09.2014 року №0002302201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 62 600 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 31 300 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02.09.2014 року №0002292201 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 36 921 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18 460,5 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02.09.2014 року №0002312201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 103 514 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 51 757 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «ВІКІ» (код ЄДРПОУ 24055786) судовий збір у сумі 1 198 (одна тисяча сто дев'яносто вісім) грн. 51 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України: отримувач УДКСУ у м. Миколаєві/м.Миколаїв/22030101; код отримувача 37992781; банк отримувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області; код банку отримувача (МФО) 826013; рахунок отримувача 31217206784002; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 22.03.2016 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

М.П. Коваль