Постанова № 56816846, 21.03.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/111/16

21 березня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Лисиканич М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до Великогаївської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області, із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району від 08 .10.2015 р. № 470, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що рішенням Великогаївської сільської ради Тернопільського району шостого скликання двадцять дев'ятої сесії № 320 від 28.03.2014 р. їй відмовлено у задоволенні заяви з підстав відсутності вільних земельних ділянок. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.07. 2014 р. скасовано вищевказане у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку та зобов'язано Великогаївську сільську раду Тернопільського району розглянути в установленому законом порядку звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства.

На виконання постанови суду відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення від 08.10.2015 р. № 470, яким їй відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації, оскільки зазначена земельна ділянка, на думку відповідача, відноситься до земель загального користування.

Вважає таке рішення необґрунтованим та безпідставним з огляду на обставини, що встановлені Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 .07.2014 р. по справі № 819/900/14-а, залишеної в силі судом апеляційної інстанції. А саме, те, що вказана земельна ділянка є вільною і нікому у власність чи користування не передавалася, відомості, що містяться у державній статистичній звітності щодо обліку земель Великогаївської сільської ради, не відповідають встановленим при розгляді справи обставинам.

В судовому засіданні надала пояснення, відносно викладених в позовній заяві обґрунтувань. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Великогаївської сільської ради Тернопільського району позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Надав письмові заперечення. Вважає, що рішення прийняте обґрунтовано, за наявності передбачених законом підстав. Посилається на те, що згідно плану населеного пункту села Великі Гаї до Проекту землеустрою щодо зміни меж села Великі Гаї, затвердженого рішенням сесії Тернопільської районної ради від 27.03.2015 р. № 461 дана земельна ділянка належить до земель загального користування, які не відповідно до ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України не може бути передана позивачці у приватну власність та на вказану земельну ділянку не може бути надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою.

В судовому засіданні підтримав подані до суду заперечення. Просив у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідач - Відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області проти позову заперечував. Посилався на відсутність підстав, станом на час звернення позивача із даним позовом, для реєстрації затвердженої документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,0534 га. для ведення особистого селянського господарства та її безоплатної передачі. Просив розглядати справу без участі уповноваженого представника.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з таких підстав та мотивів.

У березні 2014 р. позивач звернулась із заявою до Валикогаївської сільської ради, в якій просила надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та безоплатній передачі у власність земельної ділянки 0,0534 га, розташованої у с. В. Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

Рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району шостого скликання двадцять дев'ятої сесії № 320 від 28.03.2014 р. ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви з підстав відсутності вільних земельних ділянок.

Не погодившись із таким рішенням позивачем було оскаржено його до суду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 р. по справі № 819/900/14-а, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради та відділу Держземагенства у Тернопільському районі, скасовано рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району шостого скликання двадцять дев'ятої сесії № 320 від 28.03.2014 р. у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку та зобов'язано Великогаївську сільську раду Тернопільського району розглянути в установленому законом порядку звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства. Дане рішення, за результатами апеляційного перегляду Львівським апеляційним судом (25.05.2015 р.), залишеної в силі.

При розгляді справи судом встановлено, що зазначена земельна ділянка є вільною і нікому у власність чи користування не передавалася.

На виконання постанови суду відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення від 08.10.2015 року № 470, яким відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації, оскільки зазначена земельна ділянка, на думку відповідача, відноситься до земель загального користування.

Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржила його до суду.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок.

Згідно із ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування, прийняття спадщини, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 121 Земельного кодексу України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, відповідно до частини 1 даної статті, а саме: громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара; в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; г) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05. 1997 р. № 280/97 (далі - Закон № 280/97) встановлено, що, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної міської ради належить вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частина 3 ст. 83 Земельного кодексу України до земель загального користування населених пунктів відносить майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо.

При розгляді справи № 819/900/14-а Тернопільським окружним адміністративним судом було встановлено, що Тернопільською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук виготовлено технічний звіт по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років земель, що знаходяться на території Великогаївської сільської ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області.

Відомості, що містяться у даному звіті стали підставою для внесення інформації до державної статистичної звітності щодо обліку земель Великогаївської сільської ради, зміни до якої, на час розгляду даної справи, з моменту складання зазначеного звіту не вносились.

У рішенні суду встановлено, що відповідно до цього звіту, що підтверджується відомостями, що містяться у довідці форми № 6-зем, спірна земельна ділянка належить до земель загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо). А саме, відповідно до зазначеного технічного звіту, спірна земельна ділянка вкрита чагарниками.

При цьому, суд у своїй постанові звернув увагу на те, що при дослідженні збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів, що міститься у матеріалах технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку землевласника ОСОБА_4 та даних технічного звіту вбачається, що надана ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства земельна ділянка площею 0,5407 га належить, відповідно до відомостей що містить звіт до земель вкритих лісом. Натомість, у експлікації земель (форма 6-зем), що міститься у матеріалах технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку землевласника ОСОБА_4 зазначено, що дана земельна ділянка площею 0,5407 належить до сільськогосподарських угідь (рілля).

Таким чином, судом, при розгляді справи № 819/900/14-а, встановлено, що фактичний стан земельної ділянки у наданні у власність якої судом відмовлено не відповідає відомостям, що містяться у даних державної статистичної світності, що підтверджується даними технічної документації, виготовленої під час розгляду справи "Тернопільським геодезичним центром" на замовлення позивача, даними з мережі Інтернет, матеріалами фото фіксації земельної ділянки площею 0,0534 га, та поясненнями спеціаліста "Тернопільського геодезичного центру" ОСОБА_5, який підтвердив, що при виготовленні технічної документації при наданні у власність земельних ділянок ОСОБА_4, та суміжним землекористувачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, було допущено технічні помилки, які можливо усунути без зміни розміру та конфігурації цих земельних ділянок. Також спеціаліст підтвердив відсутність чагарників на земельній ділянці про надання у власність якої просила позивач та те, що дана земельна ділянка фактично використовується нею для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вищевикладеного, суд при розгляді справи № 819/900/14 - дійшов висновку, що відповідачем не виконуються обов'язки, передбачені ст. 12 ЗК України, щодо організації землеустрою, координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів та здійсненню контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, оскільки судом в процесі розгляду справи здобуто належні та беззаперечні докази відсутності належного обліку та контролю за використанням та охороною земель, інвентаризація яких на території Великогаївської сільської ради не проводилась на протязі майже 20 років, та фактичний стан яких не відповідає даним що містяться у технічному звіті по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років земель, що знаходяться та території даної сільської ради.

Частиною 5 ст. 124 КАС України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як вбачається з вищенаведеного, Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 819/900/14-а, яку за результатами апеляційного перегляду залишено в силі судом апеляційної інстанції, та яка набрала чинності, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України встановлено, що всупереч інформації, що міститься у державній статистичній звітності щодо обліку земель Великогаївської сільської ради спірна земельна ділянка, про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо якої просить позивач, не належить до категорії земель загального користування.

Натомість, як вбачається зі змісту рішення № 470 від 08.10.2015 р., підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства, відповідачем зазначено її належність до земель загального користування Великогаївської сільської ради.

В той же час, зазначаючи у преамбулі прийнятого 08.10.2015 р. рішення № 470, як підставу його прийняття Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 р. по справі № 819/900/14-а та Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 р. № 876/7085/14, відповідачем проігноровано встановлені таким рішенням факти та не вчинено жодних дій щодо його виконання, чим порушено приписи ст. 255 КАС України та ч. 5 ст. 124 Конституції України.

Таким чином суд, зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що відповідачем - Великогаївською сільською радою, як при розгляді адміністративної справи № 819/900/14-а, так і при розгляді даної адміністративної справи, не надано жодних належних та допустимих доказів належності спірної земельної ділянки до земель загального користування, приходить до висновку, що відповідачем неправомірно безпідставно повторно відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та безоплатній передачі мені у власність земельної ділянки 0,0534 га, розташованої у с. В. Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача - Великогаївської сільської ради на належність даної земельної ділянки до земель загального користування згідно плану населеного пункту села Великі Гаї до Проекту землеустрою щодо зміни межі села Великі Гаї затвердженого рішенням сесії Тернопільської районної ради від 27.03.2015 № 461, з огляду на те, що у преамбулі та у змісті рішення від 08.10.2015 р. № 470, вказаного рішення не наведено посилання на нього, як на підставу відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

В той же час, суд звертає увагу на неприпустимість посилання відповідачем - Великогаївською сільською радою, як на підстави обґрунтування заперечень проти даного позову, на віднесення спірної земельної ділянки у затвердженому сесією Тернопільської районної ради від 27.03.2015 № 461 Проекті землеустрою щодо зміни межі села Великі Гаї цієї ділянки до категорії земель загального користування, оскільки за наявності рішення суду, яким встановлене фактична невідповідність такого цільового призначення, такі дії свідчать про свідоме ігнорування встановлених у рішенні суду фактів.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільській області, в установленому законом порядку, після виготовлення та затвердження документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,0534 га. для ведення особистого селянського господарства та її безоплатної передачі Позивачу, вчинити дії з державної реєстрації цієї земельної ділянки та забезпечення її обліку у Державному земельному кадастрі за позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до «Порядку ведення Державного земельного кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому законом порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування ( у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно.

Державна реєстрація здійснюється за заявою, що подається Державному кадастровому реєстратору, за формою, згідно з додатком 22.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами у справі, а відтак, не підлягає доказуванню в силу вимог ч. 3 ст. 72 КАС України, позивач із такою заявою до відповідача - відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільській області не зверталась. Тому, права позивача в цій частині відповідачем 2 не порушувалися, а заявлена позовна вимога є передчасною, відтак, до задоволення не підлягає.

На підставі вищевикладеного, та за результатами оцінки судом наданих сторонами доказів стосовно дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, зважаючи на встановлену невідповідність правової поведінки відповідача 1 у спірних правовідносинах вимогам законодавства, що їх врегульовує, та недотримання ним вимог п. 1 - 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, при прийнятті оскаржуваного рішення - суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача шляхом визнання протиправним прийнятого відповідачем рішення № 470 від 28.10.2015 р. у частині відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку та необхідність зобов?язати Великогаївську сільську раду Тернопільського району втретє розглянути в установленому законом порядку звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до квитанції № 33 від 16.02.2016 р., що міститься у матеріалах даної адміністративної справи сума сплаченого судового збору складає 1102 грн, 40 коп.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 94 КАС України для присудження на користь позивача судових витрат в сумі 551 грн. 20 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати пропиправним та скасувати рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району від 08.10.2015 р. № 470 у частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку.

3. Зобов"язати Великогаївську сільську раду Тернопільського раойну втретє розглянути в установленому законом порядку звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0534 га та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0534 га для ведення особистого селянського господарства.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за разунок бюджетних асигнувань Великогаївської сільської ради Тернопільського району 551, 20 (п"ятсот п"ятдесят одну грн. 20 коп.) грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.