Постанова № 56816844, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 804/20830/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у справі № 804/20830/14 за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до суду з позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, у якому просило визнати протиправними дії старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Біловола В.О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 375,64 грн. у виконавчому провадженні № 43174198. Визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Біловола В.О. про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 375,64 грн. у виконавчому провадженні №43174198.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Біловола В.О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 375,64 грн. у виконавчому провадженні №43174198 від 06.11.2014. Скасувати постанову старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Біловола В.О. про стягнення виконавчого збору у розмірі 3375,64 грн. від 06.11.2014 по виконавчому провадженні №43174198;

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що на виконання рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 у справі №180/85/14-ц з позивача на користь фізичної особи ОСОБА_2 було стягнуто 200000,00грн. моральної (немайнової) шкоди. Позивач, як податковий агент, під час добровільного виконання виконавчого документа (перерахування грошових коштів з рахунку позивача на рахунок фізичної особи) нарахував, утримав та сплатив за фізичних осіб податок на доходи фізичних осіб, а саме Державним підприємством «Придніпровська залізниця» перераховано на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 166 243,60грн. та на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області податок у розмірі 33 756,40грн. Отже, позивачем здійснено сплату боргу на виконання рішення суду у добровільному порядку в установлений державним виконавцем строк, сплачено суму моральної шкоди, визначену у виконавчому документі з відрахуванням податку, що підтверджується платіжними дорученнями. При цьому вказує на те, що діяв в межах наданої податкової консультації, відповідно до якої та відповідно до приписів п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України позивач є податковим агентом та несе обов'язок по відрахуванню сум податку на доходи фізичних осіб, від імені та за рахунок громадянина з доходу, отриманого ним у вигляді моральної шкоди на підставі відповідного рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.04.2014 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист №2/180/371/2014 про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн.

07.05.2014 постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №43174198 з примусового виконання виконавчого листа №2/180/371/2014 про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн. та встановлено строк для добровільного виконання до 13.05.2014 р.

13. 05.2014 позивачем платіжними дорученнями за № 1350 та № 1351 перераховано на користь ОСОБА_2 на виконання рішення суду 166243,60 грн. та податок із суми моральної шкоди на користь державного бюджету 33756,40 грн.

13.05.2014 постановою державного виконавця прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав направлення державним виконавцем до суду заяву про роз'яснення рішення суду - до розгляду заяви по суті.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30.05.2014 роз'яснено рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2014 року в частині стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_2 200 000,00грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, що вказана сума стягнута без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

Постановою державного виконавця від 05.11.2014 поновлено виконавче провадження №43174198 з примусового виконання виконавчого листа №2/180/371/2014 24.04.2014 від про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн.

06.11.2014 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору за вказаним виконавчим провадженням у розмірі 3375,64 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не у повному обсязі виконано рішення суду у строки, встановлені державним виконавцем для добровільного виконання, а отже державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору відповідно до вимог законодавства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 3.7.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

Відповідно до підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

Позивачем у встановлений державним виконавцем строк добровільно виконано рішення суду, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Так, 13.05.2014 позивачем платіжними дорученнями за №1350 та №1351 перераховано на користь ОСОБА_2 на виконання рішення суду 166243,60 грн. та податок із суми відшкодування моральної шкоди на користь державного бюджету перераховано 33756,40 грн. відповідно до вимог підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту «а» пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом «а» та «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до підпункту 168.1.1 та підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Отже, відповідно до наведених норм законодавства, позивач, як податковий агент, при виплаті моральної шкоди (доходу) на користь фізичної особи за рішенням суду, повинен нараховувати, утримувати та сплачувати за фізичну особу податок на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законодавством підстав для стягнення з позивача виконавчого збору та відповідно протиправність оскаржуваної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору.

При цьому, відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки такі дії відносяться до службової діяльності посадової особи на виконання своїх професійних обов'язків.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 6 статті 94 КАС України якщо суд апеляційної не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір за поданні позову у розмірі 255,78 грн. та при поданні апеляційної скарги - 913,50 грн. ( а.с. 2,3, 69,79)

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст. 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у справі № 804/20830/14 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 06.11.2014 у виконавчому провадженні №43174198 про стягнення з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 3375,64 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» 1169,28 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров