Постанова № 56816746, 16.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року о 18 год. 22 хв.Справа № 808/335/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Дерманської К.О.,

відповідача - Федорової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08»

до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» (далі - позивач, ТОВ «Агропроінвест 08») до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Вільнянська ОДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.01.2016 №0000032200, №0000012200, №0000022200 та №0000042200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість висновків контролюючого органу про надання контрагенту ТОВ «МПК ЛТД» безоплатно 1306,467 тон готової продукції та сировини на загальну суму 5 092 501,32 грн. та неотримання від ТОВ «МПК ЛТД» компенсації вартості 410,403 тон соняшника на загальну суму 1 231 126,36 грн., оскільки при розрахунку різниці між кількістю сировини та готової продукції відповідачем безпідставно використано максимальні значення вологості сировини за ДСТУ, які не відповідають фактичним. Також не взято до уваги виробничі звіти (форма 23), зміст яких відображається в складському та бухгалтерському обліку позивача, як виробничого підприємства, відповідно до яких сировина до переробки попередньо обробляється (здійснюється очищення та сушіння насіння), а також наявні «сировинні втрати». Крім того, зазначає про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд», оскільки товари та послуги були позивачем фактично отримані та оплачені, використані в господарській діяльності, під час перевірки надані всі документи, які підтверджують реальність здійснення вказаних операцій. Вказує, що не може нести відповідальність за неналежне ведення податкового обліку його контрагентами, оскільки жодною нормою Податкового кодексу України не поставлено право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від факту виконання відповідного податкового зобов'язання з податку на додану вартість контрагентами. Вважає, що податковий кредит з податку на додану вартість від операцій з ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд» сформований вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що під час виконання умов договору про переробку давальницької сировини, укладеного з ТОВ «МПК ЛТД», безоплатно передав ТОВ «МПК ЛТД» готової продукції (лузги, відходів 3-ї категорії) 1306,467 тон на загальну суму 5 092 501,32 грн., а також не отримав компенсацію вартості 410,403 тон соняшника ТОВ «МПК» на загальну суму 1 231 126,36 грн. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що під час проведення перевірки встановлено відсутність реального здійснення господарських між позивачем та ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд», оскільки роботи за договорами підряду виконувались не даними контрагентами, а невстановленими особами, які не мають жодного відношення до контрагентів позивача. Також, представник відповідача зазначає, що ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд» не має ані трудових ресурсів, ані виробничих потужностей, необхідних для виконання укладених договорів підряду. У зв'язку з вищевикладеними порушеннями відповідач зазначає, що ним правомірно та обґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Агропроінвест 08» зареєстроване 19.03.2008 розпорядженням голови Вільнянської РДА та перебуває на обліку в Вільнянській ОДПІ, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.04.2008 №100110837 є платником податку на додану вартість.

В період з 28.09.2015 по 23.11.2015 співробітниками Вільнянської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агропроінвест 08» з питань дотримання вимог податкового валютого та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, та правильності нарахування, утримання та перерахування до бюджету єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт №795/08-06-22/35834331 від 30.11.2015 (далі - Акт №795).

Згідно з висновками Акту №795 встановлено порушення позивачем:

пп.134.4.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.4, ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6 ст.138 розділу ІІІ, з врахуванням вимог пп.14.1.228, п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 1356235,00 грн.;

п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього у сумі 141634,24 грн., в тому числі за січень 2014 у розмірі 73323,66 грн., за лютий 2014 в сумі 68310,58 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту на загальну суму 1879410,69 грн., у т.ч. за листопад 2014 року в сумі 47746,00 грн., за грудень 2014 року в сумі 1831664,69 грн., завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2014 року на суму 794010,23 грн.;

пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26,97 грн.;

статті 51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині не включення до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) відомостей про суми виплаченого додаткового блага фізичним особам не працівникам товариства;

статті 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо невірного відображення фонду оплати праці гр. ОСОБА_1, на який нараховується єдиний внесок та з якого утримується єдиний внесок в серпні 2014 року та виправлення у вересні 2014 року.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, подав заперечення, за результатами розгляду яких контролюючий орган дійшов висновку про відповідність висновків акту перевірки вимогам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки та за результатами розгляду поданих позивачем заперечень контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000012200 від 13.01.2016, яким, за порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додатну вартість на загальну суму 212451,36 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 141634,24 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 70817,12 грн.;

- №0000022200 від 13.01.2016, яким, за порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1831664,00 грн.;

- №0000032200 від 13.01.2016, яким, за порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 794010,23 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 397005,12 грн.;

- №0000042200 від 13.01.2016, яким, за порушення пп.134.4.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.4, ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2034352,50 грн., у т.ч. за основним платежем 1356235,00 грн. та 678117,50 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень №0000042200 від 13.01.2016, в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 138 252,98 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 569 126,49 грн., та податкового повідомлення - рішення №0000022200 від 13.01.2016, в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 276 800,59 грн., стали наступні висновки контролюючого органу.

Перевіркою відображених у рядку 02 Декларацій «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» показників за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 13 336 332, 00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення ТОВ «Агропроінвест 08» операцій із продажу послуг з переробки давальницької сировини - насіння соняшнику та бобів сої (в результаті чого вироблено олію соняшникову нерафіновану 1 ґатунку, олію соєву, соєвий екструдат та отримано жмих соняшниковий, лушпиння соняшнику, жмих соєвий), операцій з продажу послуг по очищенню та сушінню насіння соняшнику, операцій із продажу інших оборотних активів.

Проведеною перевіркою відображеного показника з 01.01.2014 по 31.12.2014 в сумі 33 336 332,00 грн. на підставі таких документів: головної книги за 2014 р., обігово-сальдовим відомостям, аналізам рахунків, журналам по рахункам: 31 «рахунки в банках», 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг», 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», договорів, банківських виписок, рахунків, актів виконаних робіт, видаткових накладних, інших бухгалтерських та первинних документів встановлено заниження ТОВ «Агропроінвест 08» задекларованих показників у рядку 02 Декларацій «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» на загальну суму 5 092 501,32 грн.

Згідно договору на переробку давальницької сировини №М529 від 01.08.2014 (далі - договір №М529), ТОВ «Агропроінвест 08» на замовлення ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (далі - ТОВ «МПК ЛТД») переробляє насіння соняшника та боби сої в олію соняшникову нерафіновану, макуху соняшникову, шрот соняшниковий, олію соєву, шрот соєвий.

Згідно п.4.1 договору №М529 кількість виробленої та переданої продукції підтверджується в акті випуску продукції з давальницької сировини, пред'явленому виконавцем.

Пунктом 2.2 договору №М529 обумовлено, що якість сировини, яку замовник передає виконавцю на виготовлення продукції, повинна відповідати ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови», ДСТУ - 4964 «Соя. Технічні умови», а саме за базисними нормами вологість соняшника при закладці в елеватор повинна бути не більше 8%, а домішки не більше 3%. Понаднормові домішки та зайва вологість соняшника виправляються ТОВ «Агропроінвест 08» підробітком (сушіння, очищення). Втрати з підробітку компенсуються виконавцю в залежності від договірних умов з постачальниками сировини або замовником, або постачальником сировини.

Додаткові втрати сировини в процесі виробництва договором №М529 не обумовлені.

Відповідно до проведеного співставлення встановлено, що:

у березні 2014 року - з 6083,322 тон переробленої сировини, вироблено 5973,905 олії, відходів 3-ї категорії (макухи, лузги), втрати складають 109,417 тон;

у вересні 2014 року - з 8893,337 тон переробленої сировини вироблено 8898,413 тон олії, шроту, макухи, відходів 3-ї категорії, лузги, надлишки складають 5,076 тон;

у жовтні 2014 року - 10436,52 тон переробленої сировини вироблено 10454,704 тон олії, шроту, макухи, відходів 3-ї категорії, лузги, надлишки складають 108,181 тон; та з 883,943 тон сої вироблено 850,025 тон олії та шроту соєвого, втрати складають 33,918 тон;

у листопаді 2014 року - з 12537,56 тон переробленої сировини, вироблено 12511,876 тон олії, шроту, макухи, відходів 3-ї категорії, лузги, втрати складають 25,679 тон;

у грудні 2014 року - з 15522,14 тон переробленої сировини вироблено 15368,83 тон олії, шроту, відходів 3-ї категорії, лузги, втрати складають 153,312 тон; та з 715,159 тон сої вироблено 689,759 тон олії та шроту соєвого, втрати складають 25,4 тон.

Вимогами національних стандартів України (далі - ДСТУ), яким повинна відповідати якість виробленої та реалізованої продукції, передбачено наступне:

ДСТУ 4694:2006 масова частка вологи в соняшнику - не більше 8%;

ДСТУ 4492:2005 масова частка вологи в олії соняшниковій 1 ґатунку - не більше 0,15%;

ДСТУ 4638:2006 масова частка вологи в шроті соняшниковому 7-10%;

ДСТУ 7123:2009 масова частка вологи в лушпинні -12%;

ДСТУ 4964:2008 масова частка вологи в сої не більше ніж 12 %;

ДСТУ 4534:2006 масова частка вологи в олії соєвій не більше 0,15%;

ДСТУ 4593:2006 масова частка вологи в шроті соєвому 8,5-10%.

Контролюючим органом самостійно на підставі актів приймання-передачі готової продукції, лушпиння, відходів 3-ї категорії, актів звірки по руху сировини та продукції складено баланс, згідно якого з урахуванням масової частки вологи в сировині та у готовій продукції відповідач дійшов висновків, що для виготовлення отриманих обсягів готової продукції, лушпиння, відходів 3-ї категорії, необхідно переробити на 1306,467 тон соняшника більше, ніж передано на переробку контрагентом ОВ «МПК ЛТД».

Також, відповідно до проведеного співставлення контролюючим органом встановлено, що:

у березні 2014 року - рівень вологи:

в соняшнику складає 486,665 тон (8% обсягу переробленої сировини згідно ДСТУ),

в готовій продукції та лушпинні 347,331 тон (у відсотках до виробленої продукції згідно ДСТУ).

Тобто, втрати сировини у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 139,335 тон (486,665-347,331). Втрати сировини згідно актів приймання - передачі готової продукції, лушпиння, відходів 3-ї категорії (Актів), як наведено вище, складають 109,417 тон. На виробництво готової продукції витрачено соняшника на 29,918 тон (139,335-109,417) більше ніж ТОВ «МПК ЛТД» передано на переробку.

у вересні 2014 року - втрати сировини у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 247,484 тон (711,467- 463,983). Фактично обсяг виробленої та оприбуткованої продукції та відходів перевищує обсяг переробленої сировини на 5,076 тон. Тобто, на виробництво готової продукції витрачено соняшника на 252,560 тони (247,484+5,076) більше ніж ТОВ «МПК ЛТД» передано на переробку.

у жовтні 2014 року - втрати соняшника у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 279,629 тон (827,722- 548,093). Фактично обсяг виробленої та оприбуткованої продукції та відходів, як наведено вище, перевищує обсяг переробленої сировини на 108,181 тон. На виробництво готової продукції витрачено соняшника на 387,81тон (279,629+108,181) більше ніж ТОВ «МПК ЛТД» передано на переробку.

Втрати сої у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 44,435 тон (106,073-61,638). На виробництво готової продукції витрачено сої на 10,517 тон (44,435-33,918) більше ніж ТОВ «МПК ЛТД» передано на переробку.

у листопаді 2014 року - втрати соняшника у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 356,674 тон (1003,004 - 646,330). Втрати сировини згідно Актів, як наведено вище, складають 25,679 тон. На виробництво готової продукції витрачено соняшника на 330,995 тон (356,674-25,679) більше ніж ТОВ «МПК ЛТД» передано на переробку.

у грудні 2014 року - втрати соняшника у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 437,649 тон (1241,771-804,122). Втрати сировини згідно Актів, як наведено вище, складають 153,312 тон. На виробництво готової продукції витрачено соняшника на 284,337 тон (437,649-153,312) більше ніж ТОВ «МПК ЛТД» передано на переробку.

Втрати сої у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 35,729 тон (85,819-50,090). Втрати сої згідно Актів, як наведено вище, складають 25,4 тон. На виробництво готової продукції витрачено сої на 10,329 тон (35,729-25,4) більше ніж ТОВ «МПК ЛТД» передано на переробку.

Згідно актів приймання-передачі готової продукції, лузги, відходів 3-ї категорії ТОВ «Агропроінвест-08» на 1306,467 тон передано готової продукції та відходів більше ніж можливо виробити з отриманої сировини.

У зв'язку з викладеним, на думку контролюючого органу, ТОВ «Агропроінвест-08» безоплатно передано контрагенту ТОВ «МПК ЛТД» 1306,467 тон готової продукції та сировини на загальну суму 5 092 501,32 грн., в тому числі по періодах: у березні - 89 668,15 грн., у вересні - 878 093,44 грн., у жовтні - 1 362 643,51 грн., у листопаді - 1 330 669,68 грн., у грудні - 1 336 975,17 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачем занижено доходи за 2014 рік на суму 5 092 501,32 грн.

Також, в акті перевірки контролюючий орган посилається на те, що відповідно до проведеного співставлення у січні 2014 року ТОВ «Агропроінвест 08» перероблено 6276,644 тон соняшника, з якого вироблено та передано ТОВ «МПК ЛТД» 6006,102 тон готової продукції лушпиння, відходів 3-ї категорії, втрати складають 270,542 тон;

у лютому 2014 року - з 6104,791 тон переробленої сировини, вироблено 5283,57 тон олії, відходів 3-ї категорії, макухи, лузги, втрати складають 281,22 тон;

у серпні 2014 року - з 9534,186 тон переробленої сировини, вироблено 9130,664 тон олії, шроту, макухи, лузги, втрати складають 403,532 тон.

Відповідно до проведеного співставлення:

у січні 2014 року - рівень вологи згідно ДСТУ:

- в соняшнику складає 502,131 тон;

- в готовій продукції та лушпинні 343,657 тон.

Тобто, втрати сировини у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 158,474 тон (502,131-343,657). Фактичні втрати сировини, як наведено вище, складають 270,542 тон. Перевищення фактичних втрат сировини в процесі виробництва над розрахунковими втратами відповідно до ДСТУ складає 112,068 тон (270,542-158,474).

У лютому 2014 року втрати сировини у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 156,157 тон (488,383-332,226). Фактичні втрати сировини, як наведено вище, складають 281,22 тон. Перевищення фактичних втрат сировини в процесі виробництва над розрахунковими втратами відповідно до ДСТУ складає 125,063 тон (281,22-156,157).

У серпні 2014 року втрати сировини у зв'язку із втратою вологи в процесі виробництва згідно ДСТУ повинні складати 230,249 тон (762,735-532,486). Фактичні втрати сировини, як наведено вище, складають 403,532 тон. Перевищення фактичних втрат сировини в процесі виробництва над розрахунковими втратами відповідно до ДСТУ складає 173,273 тон (403,532-230,249).

В акті перевірки контролюючий орган зазначає, що ТОВ «Агропроінвест 08» недодано ТОВ «МПК ЛТД» 410,403 тон соняшника за передану готову продукцію, лушпиння, відходів 3-ї категорії. Відповідно до актів звірки по руху сировини та продукції, якими погоджено обсяги переданої сировини та отриманої продукції, заборгованість ТОВ «МПК ЛТД» перед ТОВ «Агропроінвест 08» за насіння соняшника, та сої відсутня. Отже ТОВ «Агропроінвест 08» не отримано компенсацію вартість 410,403 тон соняшника ТОВ «МПК ЛТД».

Вартість переданого ТОВ «МПК ЛТД» соняшника для переробки ТОВ «Агропроінвест 08», яку ТОВ «МПК ЛТД» не компенсувало, на думку контролюючого органу, складає 1 231 126,36 грн., у т.ч. по періодах: у січні 2014 року - 334 960,60грн.; у лютому - 373 814,15грн.; у серпні - 522 351,61 грн.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем не оприбутковано в податковому обліку надлишки соняшника та сої, у зв'язку з чим занижено дохід, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік, на загальну суму 1 231 126,36 грн.

Також, на думку відповідача, зазначене свідчить про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 та п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за 2014 рік на загальну суму 1 018 500,26 грн., у тому числі по періодах: березень - 17 933,63 грн, вересень - 175 618,69 грн., жовтень - 282 013,41 грн, листопад - 266 133,94 грн., грудень - 276 800,59 грн.

Разом з тим, суд критично оцінює такі висновки контролюючого органу, з огляду на наступне.

З наданих до матеріалів справи виробничих звітів форми 23 та актів на очистку та сушку зерна форми 34, судом встановлено, що на виконання умов договору №М529 укладеного між позивачем та ТОВ «МПК ЛТД», позивачем проведено операції по переробці давальницької сировини, а саме:

в січні 2014 року - згідно акту звірки по руху сировини та готової продукції було відібрано до переробки сировини - 6276,644 тон соняшника. З метою виробничої необхідності було здійснено сушку та очистку соняшника в результаті чого втрати сировини склали 232,346 т. До виробництва надійшло 6044,298 т. соняшника, з якого було вироблено: 2130,914 т. - олії, 2719,762 - жмиха ф/пресового, 1024,000 т. - лузги. Сировинні втрати склали 169,622 т. Отже, загальна кількість готової продукції склала - 5874,676 т. Відходів 3-ї категорії було передано - 131,426 т.;

в лютому 2014 року - згідно акту звірки по руху сировини та готової продукції було відібрано до переробки сировини - 6104,791 тон соняшника. З метою виробничої необхідності було здійснено сушку та очистку соняшника в результаті чого втрати сировини склали 211,149 т. До виробництва надійшло 5893,642 т. соняшника, з якого було вироблено: 2068,309 т. - олії, 2732,546 - жмиха ф/пресового, 921,000 т. - лузги. Сировинні втрати склали 171,787 т. Загальна кількість готової продукції склала - 5721,855 т. Відходів 3-ї категорії передано - 101,716 т.;

в березні 2014 року - згідно акту звірки по руху сировини та готової продукції було відібрано до переробки сировини - 6083,322 т. соняшника. З метою виробничої необхідності було здійснено сушку та очистку соняшника в результаті чого втрати сировини склали 192,403 т. До виробництва надійшло 5890,919 т. соняшника, з якого було вироблено: 2046,502 т. - олії, 2932,265 - жмиха ф/пресового, 914,000 т. - лузги. Сировинні втрати склали - 1,848 т. Загальна кількість готової продукції склала - 5892,767 т. Відходів 3-ї категорії було передано - 81,138 т.;

в серпні 2014 року - згідно акту звірки по руху сировини та готової продукції було відібрано до переробки сировини - 9534,186 т. соняшника. З метою виробничої необхідності було здійснено сушку та очистку соняшника в результаті чого втрати сировини склали 100,324 т. До виробництва надійшло 9433,862 т. соняшника, з якого було вироблено: 3282,312 т. - олії, 3678,913 - жмиха ф/пресового, 677,088 - шроту, 1492,351 т. - лузги. Сировинні втрати склали 303,198 т. Загальна кількість готової продукції склала - 9130,664 т.;

в вересні 2014 року - згідно акту звірки по руху сировини та готової продукції було відібрано до переробки сировини - 8893,337 т. соняшника. З метою виробничої необхідності було здійснено сушку та очистку соняшника в результаті чого втрати сировини склали 44,524 т. До виробництва надійшло 8848,813 т. соняшника, з якого було вироблено: 3768,400 т. - олії, 410,737 - жмиха ф/пресового, 3132,402 т. - шроту, 1457,326- лузги. Сировинні втрати склали 79,948 т. Загальна кількість готової продукції склала - 8768,865 т. Відходів 3-ї категорії було передано - 129,548 т.;

в жовтні 2014 року - згідно акту звірки по руху сировини та готової продукції було відібрано до переробки сировини - 10346,523 т. соняшника. З метою виробничої необхідності було здійснено сушку та очистку соняшника в результаті чого втрати сировини склали 83,937 т. До виробництва надійшло 10262,586 т. соняшника, з якого було вироблено: 4231,075 т. - олії, 387,036 - жмиха ф/пресового, 1476,816 - лузги, 4169,570 - шрот. Загальна кількість готової продукції склала - 10264,497 т. Відходів 3-ї категорії було передано - 190,207 т.;

в листопаді 2014 року - згідно акту звірки по руху сировини та готової продукції було відібрано до переробки сировини - 12537,555 т. соняшника. З метою виробничої необхідності було здійснено сушку та очистку соняшника в результаті чого втрати сировини склали 137,555 т. До виробництва надійшло 12400,000 т. соняшника, з якого було вироблено: 5204,622 т. - олії, 5330.060 т. - шроту, 1767,655- лузги. Сировинні втрати склали 97,663 т. Отже, загальна кількість готової продукції склала - 12302,337 т. Відходів 3-ї категорії передано - 209,539 т.;

в грудні 2014 року - згідно акту звірки по руху сировини та готової продукції було відібрано до переробки сировини - 15522,144 т. соняшника. З метою виробничої необхідності було здійснено сушку та очистку соняшника в результаті чого втрати сировини склали 169,476 т. До виробництва надійшло 15352,668 т. соняшника, з якого було вироблено: 6293,835 т. - олії, 6588,500 т. - шроту, 2230,015 т - лузги. Сировинні втрати склали 240,318 т. Загальна кількість готової продукції склала - 15112,35 т. Відходів 3-ї категорії передано - 256,482 т.

Таким чином, з аналізу первинних документів наданих до матеріалів справи, судом встановлена розбіжність між даними, зазначеними контролюючим органом в акті перевірки, та даними бухгалтерського обліку позивача.

Під час судового розгляду справи встановлено, що вищевказана розбіжність виникла у зв'язку з тим, що під час перевірки господарських операції з переробки давальницької сировини контролюючим органом було здійснено розрахунок обсягів отриманої готової продукції та відходів з урахуванням максимально допустимої нормами ДСТУ масової частки вологи. Проте, контролюючим органом не враховано, що вимоги ДСТУ, встановлюючи верхню межу, допускають й менше значення.

Так, відповідно до ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови», затверджено наказом Держспоживстандарту України від 07.11.2006 № 319, встановлено, що цей стандарт поширюється на соняшник - олійну сировину, який заготовляють та постачають на промислове переобладнання. У п.5.3 визначені обмежувальні норми для соняшнику, який постачають, зокрема: вологість, % - не менше ніж 6, не більше ніж 8 (Примітка. За узгодженням замовника та постачальника вологість менше ніж 6,0%.....не є бракувальним чинником за умови подальшого доведення такого соняшнику до якісних показників стандарту).

Згідно ДСТУ 4492:2005 «Олія соняшником. Технічні умови», затверджено наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2005 № 379, масова частка вологи та летких речовин олії соняшникової нерафінованої холодного пресування першого віджиму вищого ґатунку становить не більше ніж 0,10%, 1 ґатунку - не більше ніж 0,15%.

Відповідно до ДСТУ 4638:2006 «Шрот соняшниковий. Технічні умови», затверджено наказом Держспоживстандарту України від 04.07.2006 № 191, масова частка вологи та летких речовин в універсальному негранульованому шроті соняшниковому - 7-10/9-11 %.

Згідно ДСТУ 7123:2009 «Лушпиння соняшнику. Технічні умови», затверджено наказом Держспоживстандарту України від 18.12.2009 № 461, масова частка вологи та летких речовин в лушпинні соняшнику становить не більше ніж 12,0 %.

Пунктом 5.1 ДСТУ 4964:2008 «Соя. Технічні умови», затверджено наказом Держспоживстандарту України від 26.03.2009 № 496, встановлено вимоги до постачального насіння сої, відповідно до яких показник вологості становить не більше ніж 12,0 %.

Відповідно до ДСТУ 4534:2006 «Олія соєва. Технічні умови», затверджено наказом Держспоживстандарту України від 18.05.2007 № 105, масова частка вологи в олії соєвій становить не більше 0,15%.

Згідно з ДСТУ 4593:2006 «Шрот соєвий харчовий. Технічні умови», затверджено наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 № 162, зі зміною чинності згідно з наказом № 105 від 18.05.2007, масова частка вологи та летких речовин в шроті соєвому харчовому повинна складати 8,5-10%.

Суд критично оцінює твердження представників відповідача про те, що технічна можливість здійснення переробки на підприємстві позивача наявна лише з максимально допустимою вологістю сировини, оскільки технічні характеристики переробного обладнання контролюючим органом під час перевірки не досліджувались, а отже таке твердження базується виключно на припущеннях.

З досліджених актів на очистку, сушку зерна, насіння олійних культур та трав, судом встановлено, що рівень вологості соняшника, який підлягав переробці, за перевіряємий період був різним та коливався від 6,0 % до 7,2%, також з урахуванням попередньої обробки.

Так, наприклад, з акту №00000075 від 18.09.2014 встановлено, що рівень вологи соняшника, який підлягає переробці складає 6,6%, в акті №00000336 від 24.10.2014 масова частка вологи в соняшнику складає 6,8%, тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем максимального значення рівня вологості сировини та виготовленої продукції є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам господарської діяльності позивача.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом не було враховано і ту обставину, що продукція, яка поставлялась ТОВ «МПК ЛТД» на переробку, підлягала попередній обробці перед переробкою, що також знижувало її загальну вагу.

За таких обставин, суд зазначає, що контролюючий орган під час проведення перевірки необґрунтовано надав оцінку господарським операціям з переробки давальницької сировини, враховуючи частку вологи сировини із застосуванням максимально допустимого значення, оскільки первинними документами підтверджено менший рівень вологості, у зв'язку з чим розрахунки контролюючого органу є хибними та не можуть використовуватись під час розрахунку кількості виготовленої продукції.

Щодо висновків контролюючого органу про безоплатну передачу позивачем на користь ТОВ «МПК ЛТД» продуктів переробки, суд зазначає, що відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (далі - ПК України, тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у цьому розділі об'єктом оподаткування є 134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 137.1 ст.137 ПК України визначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.137.4 вищезазначеної статті датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

З урахуванням висновку контролюючого органу про безоплатну передачу ТОВ «МПК ЛТД» продуктів переробки та сировини понад передані на переробку обсяги, така передача могла відбутись лише за рахунок продукції власного виробництва.

Відповідно до 135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.6 ст.138 ПК України встановлено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Разом з тим, відповідачем не доведено придбання позивачем у перевіряємому періоді сировини або продуктів переробки для власних потреб або з метою реалізації.

Отже, висновки контролюючого органу базуються виключно на здійснених розрахунках, хибність яких встановлена судом, та необґрунтованих припущеннях, оскільки жодних первинних документів щодо походження сировини, з якої було можливо виготовити таку продукцію, контролюючим органом встановлено не було та до суду не надано.

Також суд критично відноситься до можливості обчислення вартості такої продукції виходячи з закупівельних цін ТОВ «МПК ЛТД», оскільки не доведено постачання сировини, окрім обумовленої договором, від даного контрагента. Також не обґрунтовано можливість позивача придбати сировину на тих самих умовах та за тією самою ціною, за якою придбає сировину ТОВ «МПК ЛТД».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про безоплатну передачу контрагенту ТОВ «МПК ЛТД» 1306,467 тон готової продукції та сировини на загальну суму 5 092 501,32 грн., а також неотримання компенсації вартості 410,403 тон соняшника, є безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість суд зазначає, що за змістом п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість, крім іншого, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 ст.188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Враховуючи попередні висновки суду щодо недоведеності позиції контролюючого органу про безоплатну передачу позивачем на ТОВ «МПК ЛТД» 1306,467 тон готової продукції та сировини на загальну суму 5 062 501,32 грн., твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 та п.188.1 ст.188 ПК України є безпідставним та необгрунтованим.

Таким чино, з у рахуванням наведеного, податкові повідомлення-рішення №0000042200 від 13.01.2016 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 138 252,98 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 569 126,49 грн., та №0000022200 від 13.01.2016, в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 276 800,59 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення №0000022200 від 13.01.2016, в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 602 610,10 грн, №0000042200 від 13.01.2016, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 230952,03 грн., та №000001220 від 13.01.2016, став висновок контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд».

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, серед іншого, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, відносяться витрати, підтверджені належним чином складеними первинними документами, за умови їх пов'язаності з власною господарською діяльністю платника податків.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «НПК Інженер» на підставі договорів підряду №001/13/24 від 03.01.2013, №003/13/158 від 03.03.2013, №010/13/311 від 01.08.2013, №017/13/504 від 01.12.2013, №019/14/458 від 01.09.2014, №032/14/612 від 01.12.2014, №031/14/611 від 01.12.2014, №030/14/645 від 01.11.2014, №029/14/581 від 01.11.2014, №028/14/571 від 01.11.2014, №027/14/580 від 01.11.2014, №026/14/658 від 01.10.2014, №025/14/528 від 01.10.2014, №024/14/527 від 01.10.2014, №023/14/526 від 01.10.2014, №022/14/252 від 01.10.2014, №021/14/475 від 01.09.2014, №020/14/474 від 01.09.2014, №018/14/429 від 01.08.2014, №016/14/427 від 01.08.2014, №017/14/428 від 21.08.2014, №015/14/351 від 01.07.2014, №014/14/325 від 01.07.2014, №010/14/242 від 23.05.2014, №012/14/268 від 02.06.2014, №008/14/243 від 24.04.2014, №009/14/215 від 24.04.2014, №007/14/181 від 01.04.2014, №005/14/139 від 12.03.2014, №006/14/131 від 12.03.2014, №004/14/129 від 12.03.2014, №003/14/130 від 12.03.2014, №002/14/84 від 03.02.2014, №016/13/54 від 01.11.2014, №001/14/33 від 08.01.2014, №018/14/429 від 01.08.2014, відповідно до умов яких замовник - ТОВ «Агропроінвест 08» доручає, а підрядник - ТОВ «НПК Інженер» бере на себе зобов'язання по виконанню робіт на об'єкті «Ремонт заводу під переробку олійних культур за адресою: провулок Матросова, 22 в м. Вільнянськ, Запорізької області» (т.5, т.6).

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів представником позивача до матеріалів справи надано податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, довідки про вартість виконання будівельних робіт КБ-3, оплата наданих послуг підтверджуються наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (том 12, 15).

Крім того, судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Проекстройсервис Плюс», на підставі договорів генерального підряду №176 від 22.08.2013, №А54/36 від 18.02.2013 та договорів №2/484 від 11.12.2013, №А-734/323 від 25.07.2014, відповідно до умов яких підрядник - ТОВ «Проекстройсервис Плюс» бере на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті «Будівництво підстанції 35/10 кВ та кабельної лінії 35 кВ для інженерного забезпечення (енергопостачання) заводу по переробці олійних культур ТОВ «Агропроінвест 08» за адресою: провулок Матросова, 22 в м. Вільнянськ, Запорізької області» (том 6).

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів представником позивача до матеріалів справи надано податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, довідки про вартість виконання будівельних робіт КБ-3, оплата наданих послуг підтверджуються наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (том 10).

Також, під час розгляду справи встановлено, що в періоді який перевірявся відповідачем, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Запоріж-Буд-Монтаж» на підставі договорів підряду, а саме: №1407/135 від 17.03.2014 відповідно до умов якого підрядник - ТОВ «Запоріж-Буд-Монтаж» брав на себе зобов'язання з виконання ремонтних робіт КПП, цеху екстракції та виробничого корпусу; №1412 від 15.04.2014 - з виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню підлоги цеху екстракції; №241312 від 28.11.2013 - по виконанню будівельно - монтажних робіт; №1429/365 від 14.07.2014 - з виконання робіт по ремонту колодязів; №1428/329 від 14.07.2014 - з виконання робіт по влаштуванню пилеосадних камер; №1427/352 від 14.07.2014 - з виконання робіт по влаштуванню каналу ТП-1600; №1426/328 від 14.07.2014 - з виконання робіт про влаштуванню полімерної підлоги цеху екстракції; №1425/293 від 07.07.2014 - з виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі будівлі виробничого корпусу; №1424/292 від 16.06.2014 - з виконання робіт про бетонуванню отворів в перекриттях виробничого корпусу; №1423/291 від 16.06.2014 - з виконання робіт по влаштуванню виробничого корпусу; №1422/290 від 16.06.2014 - з виконання робіт з ремонту колодязів пожежної водойми; №1421/289 від 16.06.2014 - з виконання робіт по ремонту санвузолу вагової заводу; №1420/288 від 16.06.2014 - з виконання робіт по утепленню фасаду та влаштування перегородок цеху екстракції; №1419/287 від 04.06.2014 - з виконання робіт по виробничому корпусу 1-й, 3-й поверхи; №1418/225 від 27.05.2014 - з виконання робіт по влаштуванню електрощитової складу лузги та шроту; №1417/227 від 27.05.2014 - з виконання ремонтних робіт приміщення КПП; №1416/286 від 07.06.2014 - з виконання ремонтних робіт приміщення механічних майстерень заводу; №1415/224 від 27.05.2014 - з виконання оздоблювальних робіт 5-го та 6-го поверхів виробничого корпусу; №1414/226 від 08.05.2014 - з виконання оздоблювальних робіт 7-го та 8-го поверхів виробничого корпусу; №1413/193 від 15.04.2014 - з виконання робіт по складу лузги та шроту, цеху екстракції, електрощитової складу лузги та шроту, та огородження території; №1454/547 від 20.10.2014 - з виконання робіт по поточному ремонту складу; №1453/546 від 20.10.2014 - з виконання робіт по ремонту виробничого корпусу; №1452/545 від 20.10.2014 - з виконання робіт з скління складу готової продукції; №1451/544 від 20.10.2014 - з виконання робіт по ремонту скління елеватора заводу; №1406/85 від 12.02.2014 - з виконання ремонтно-будівельних робіт по колодязям та фундаментах на території заводу; №1405/67 від 12.02.2014 - з виконання будівельних робіт по влаштуванню ЛГК стін та перегородок цеху екстракції; №1404/52 від 12.02.2014 - з виконання оздоблювальних робіт КПП; №1403/51 від 12.02.2014 - з виконання робіт по кладці стін цеху екстракції; №1402/50 від 06.02.2014 - з влаштування підлоги цеху екстракції; №1401/16 від 03.01.2014 - з влаштування огорожі; №66/14 від 23.01.2014 - з виконання ремонтно-будівельних робіт в блоці матеріального складу; №1450/543 від 20.10.2014 - з виконання робіт по поточному ремонту газопроводу природного газу; №1449/542 від 14.10.2014 - з ремонту приміщень ОПУ; №1448/541 від 14.10.2014 - з ремонту відмостки пропарочної; №1447/540 від 14.10.2014 - з ремонту відмостки очисних споруд; №1446/539 від 14.10.2014 - з ремонту приміщення блоку матеріального складу, електротехнічні роботи; №1444/485 від 18.09.2014 - з виконання сантехнічних робіт по ремонту блоку матеріального складу; №1443/484 від 18.09.2014 - з ремонту приміщень блоку матеріального складу; №1442/426 від 16.08.2014 - з влаштування полімерної підлоги цеху екстракції; №1441/425 від 16.08.2014 - з поточного ремонту КПП №2; №1440/424 від 16.08.2014 - з поточного ремонту колодязів; №1439/423 від 16.08.2014 - з поточного ремонту автоприйому; №1457/535 від 03.11.2014 - з влаштування фундаментів під силос; №1411 від 15.04.2014 - з будівництва електрощитової, складу лузги та шроту; №1408/136 від 19.03.2014 - з виконання оздоблювальних робіт цеху екстракції; №1433/417 від 16.08.2014 - з виконання ремонтних робіт будівлі СБК; №1432/433 від 16.08.2014 - загально будівельні роботи по утепленню цоколя; №1461/585 від 17.11.2014 - з ремонту очисних споруд; №1455/548 від 20.10.2014 - з виконання робіт по очистці території під влаштування силосів (томи 7, 8, 9).

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів представником позивача до матеріалів справи надано податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, довідки про вартість виконання будівельних робіт КБ-3, оплата наданих послуг підтверджуються наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (том 16, 17, 18, 19).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 28 лютого 2014 року між позивачем та ТОВ «ЛТД Белпі» укладено договір №1/94, відповідно до умов якого підрядник - ТОВ «ЛТД Белпі» приймає на себе зобов'язання виконати теплоізоляцію трубопроводів та обладнання на об'єкті: «Реконструкція діючого заводу ТОВ «Агропроінвест 08».

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано додаткові угоди, податкові накладні, акти приймання виконання будівельних робіт КБ-2, довідки про вартість виконання будівельних робіт КБ-3, а на підтвердження оплати за надані послуги до матеріалів справи надано платіжні доручення (том 11).

Також, судом встановлено, що 22.04.2014 між позивачем та ТОВ «Діамант-Буд» укладено договір №ДБ 01/04-14/178, відповідно до умов якого підрядник - ТОВ «Діамант-Буд» приймає на себе зобов'язання виконати роботи по алмазній різці стальних конструкцій без прибирання будівельного сміття у виробничому корпусі.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано податкові накладні, акти приймання виконання будівельних робіт КБ-2, довідки про вартість виконання будівельних робіт КБ-3, а на підтвердження оплати за надані послуги до матеріалів справи надано платіжні доручення (том 11).

Крім того, судом встановлено, що 09.12.2014 між позивачем та ТОВ «Руна Інжиніринг» було укладено договір поставки №60, відповідно до умов якого виробник - ТОВ «Руна Інжиніринг» зобов'язується виготовити і поставити, а покупець - ТОВ «Агропроінвест 08» оплатити та прийняти, обладнання, зазначене у Специфікації технологічного обладнання (том 11). Відповідно до наданої специфікації позивачем придбавався у ТОВ «Руна Інжиніринг» телескопічний завантажувальний пристрій ТЗУ-300.80.00 ВО.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано видаткову накладну, прибутковий ордер, товарно-транспортну накладну, паспорт та інструкцію по експлуатації придбаного товару, податкову накладну, платіжне доручення (том 11).

Під час розгляду справи судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Укрпромвентиляція» на підставі договорів підряду, а саме: №9/349 від 29.07.2014 на виконання робіт з монтажу системи аспірації (АС1) робочої башти; №3/264 від 11.06.2014 - установку люків замірних у виробничому корпусі; №17/182 від 28.04.2014 - влаштування систем аспірації; №10/350 від 30.07.2014 - демонтажні та монтажні роботи у виробничому цеху; №11/86 від 21.02.2014 - на монтаж системи вентиляції на складі лузги та шроту; №11/476 від 09.09.2014 - встановлення систем аспірації елеватора; №16/499 від 02.10.2014 - ремонту системи вентиляції приміщень блоку матеріального складу; №18/522 від 02.10.2014 - ремонту систем вентиляції у виробничому цеху; №12/477 від 19.09.2014 - на виконання робіт з кондиціонування виробничої технологічної лабораторії (цех олії).

Також, між позивачем та ТОВ «Укрпромвентиляція» було укладено договір поставки №16/06/285 від 16.06.2014 на придбання будівельних матеріалів, вентиляційного обладнання, комплектующих.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів до матеріалів справи надано податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, довідки про вартість виконання будівельних робіт, платіжні доручення, видаткові накладні, прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні (том 13, 14).

Крім того, на підтвердження реальності виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд» до матеріалів справи надано накази на введення в експлуатацію реконструйованих основних засобів, декларації про початок будівельних документів, декларації про готовність об'єкту к експлуатації, акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (том 20).

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд» по вищезазначеним операціями містять відомості про адресу місцезнаходження покупця/замовника та продавців/підрядників, одиниці виміру товару/послуг, кількість товару, ціну товару, та в повному обсязі відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. Податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних. За таких обставин, немає підстав для невключення сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача.

Разом з тим, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Таким чином, сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 у справі № 2а-10463/10/0870.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для висновків відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд», серед іншого, стали результати оцінки журналів ТОВ «Агропроінвест 08», в яких обліковувались співробітники контрагентів, які допускались на територію позивача, для виконання умов договорів підряду.

За результатами розгляду вищевказаних журналів співробітники контролюючого органу дійшли висновку, що працівники, які виконували роботи на території ТОВ «Агропроінвест 08» не перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд».

Суд зазначає, що журнал обліку осіб, які пропускались на територію позивача, відповідно до приписів чинного законодавства не є первинним документом ані податкового ані бухгалтерського обліку, а тому будь-які показники такого документа не можуть мати юридичне значення для податкового обліку.

Крім того, суд звертає увагу, що під час судового розгляду справи представники відповідача, які безпосередньо здійснювали перевірку, підтвердили той факт, що виконання вищезазначених робіт на території підприємства відбулось, про що свідчать наявні результати виконаних робіт у вигляді проведеного ремонту тощо. Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що роботи виконувались невстановленими особами, які не перебувають в трудових відносинах з контрагентами позивача, та зазначає, що чинне законодавство не зобов'язує та не наділяє суб'єкта господарювання правом перевіряти наявність трудових відносин між контрагентам та працівниками, які від його імені виконують роботи (надають послуги), адже для такого суб'єкта визначальним є саме факт виконання таких робіт, поліпшення основних засобів, необхідність сплатити грошові кошти, отримання належним чином оформлених первинних документів (у тому числі податкової накладної) тощо.

Суд зазначає, що у разі виконання контрагентом умов контракту/договору з порушенням вимог трудового законодавства, зокрема, використання найманої праці без належного оформлення трудового договору, недодержання вимог чинного законодавства щодо встановленої тривалості робочого часу працівників, юридична відповідальність повинна застосовуватись саме до такого контрагента, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії інших суб'єктів господарювання.

Щодо посилань відповідача на пояснення осіб, яким відповідно до вищезазначених журналів виписувались пропуски, суд зазначає, що відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Суд зазначає, що за приписами ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З наданих до матеріалів справи копій пояснень п.Юнацької Ю.Л., п.Балабухи С.О., п. Садковського О.Л., п. Щеніна Л.О., п. Філь С.І. вбачається, що дані пояснення були записані зі слів вказаних осіб. Разом з тим, відсутні відомості щодо посадових осіб, які пояснення відібрали, а також щодо підстав для їх відібрання, як то посилання на кримінальне провадження тощо. У зв'язку з чим дані докази не можуть бути визнані допустимими.

Також суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд» або рішення суду про визнання угод недійсними.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи інші докази у сукупності надають можливості дійти висновків, що твердження контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд» є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до норм діючого податкового законодавства правомірно включив до складу витрат підприємства за 2014 рік витрати по господарських операціях з ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд», а також правомірно сформував податковий кредит з ПДВ у 2014 році з урахуванням сум податку по господарських операціях з вищезазначеними контрагентами. Контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень--рішень дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень Податкового кодексу України та врахував лише обставини діяльності його контрагентів, а не позивача, що є помилковим, оскільки позивач не несе відповідальності за їх дії.

Також, суд дійшов висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю, відбулась зміна складу активів позивача у вигляді поліпшення основних фондів, у зв'язку з чим висновки відповідача про протиправність формування витрат з урахуванням витрат по господарських операціях з ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд», а також включення до податкового кредиту з ПДВ сум податку по вказаним операціям є необґрунтованими. А отже податкові повідомлення-рішення №0000022200 від 13.01.2016 в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 602 610,10 грн, №0000042200 від 13.01.2016 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 230952,03 грн. та №000001220 від 13.01.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що висновки відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1191015,35 грн. базуються на аналогічних твердженнях, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0000032200 від 13.01.2010 також протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.01.2016 №0000032200, №0000012200, №0000022200 та №0000042200.

Судові витрати в розмірі 78319,00 грн. (сімдесят вісім тисяч триста дев'ятнадцять гривень 00 коп.) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» за рахунок бюджетних асигнувань Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко