Постанова № 56816742, 21.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року об 11 год. 18 хв.Справа № 808/635/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Чєрневої З.В., Біди Н.Ю.,

представників третьої особи - Варфоломєєвої О.Є., Девятко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області (далі - третя особа, ГТУЮ у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 04.08.2015 №9017/10/08-27-17-02, у частині: за результатами проведеної перевірки з урахуванням пояснень ОСОБА_1, з урахуванням наявної податкової інформації та інформації, отриманої від суб'єктів інформаційних відносин та інших джерел, не встановлено вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої ст.2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел;

- визнати протиправним та скасувати уточнення відповідача від 11.02.2016 №969/10/08-27-17-02 «Про надання інформації».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом порушено порядок проведення та оформлення результатів перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади». Зазначає, що Висновок відповідача про невідповідність вартості майна наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел, є необґрунтованим та таким, що спростовується наданими до матеріалів справи документами. Крім того, вказує, що при розгляді запиту ГТУЮ у Запорізькій області про уточнення отриманої інформації, відповідно до встановленого порядку відповідач повинен був відібрати у нього нові пояснення, чого не було зроблено, у зв'язку з чим, на думку позивача, уточнення також є протиправним та підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що за результатами проведеної перевірки, з урахуванням пояснень ОСОБА_1, з урахуванням наявної податкової інформації та інформації, отриманої від суб'єктів інформаційних відносин та інших джерел, не встановлено вартість майна (майнових прав), вказаного позивача у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої ст.2 Закону України «Про очищення влади». Зазначене, на думку відповідача, свідчить про невідповідність вартості майна позивача наявній податковій інформації про його доходи, отримані із законних джерел, що й було відображено в оскаржуваному Висновку. Щодо запиту ГТУЮ у Запорізькій області, зазначає, що у даному запиті порушені питання про уточнення отриманої інформації, а не про проведення додаткової перевірки, у зв'язку з чим підстави для відібрання нових пояснень у позивача були відсутні. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники третьої особи в судовому засіданні висловились на підтримку заявлених позовних вимог та зазначили, що висновки про невідповідність вартості майна позивача отриманим доходам, викладені в оскаржуваному Висновку, суперечать одне одному та не відповідають вимогам Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади». Оскільки ГТУЮ у Запорізькій області є роботодавцем позивача та відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади» за результатами проведеної перевірки має прийняти рішення щодо необхідності застосування до позивача заборон, передбачених даним законом, ГТУЮ у Запорізькій області звернулось до відповідача з запитом про уточнення отриманої інформації. Однак було отримано відповідь з посиланням на відсутність підстав для проведення додаткової перевірки. Вважають, що оскаржувані Висновок та уточнення прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим наявні підстави для їх скасування. Просять задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03 грудня 2015 року працює в Головному територіальному управлінні юстиції у Запорізькій області на посаді головного спеціаліста відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти. Згідно даних трудової книжки позивача, на державній службі перебуває з 10.04.2008.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч.ч. 3 та 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №563, та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 №1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за №1385/26162, відповідачем проведено перевірку відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1, за результатами якої складено Висновок №9017/10/08-27-17-02 від 04.08.2015 (далі - Висновок).

В ході перевірки відповідачем встановлено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1

Також, в оскаржуваному висновку контролюючий орган зазначає, що за результатами проведеної перевірки, з урахуванням пояснення ОСОБА_1, з урахуванням наявної податкової інформації та інформації, отриманої від суб'єктів інформаційних відносин та інших джерел, не встановлено вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Під час розгляду справи встановлено, що висновок за результатами проведеної перевірки отримано третьою особою 22.01.2016, а після розгляду отриманого висновку третя особа звернулась до відповідача з запитом про уточнення отриманої інформації №07-14/646 від 28.01.2016, в якому просив уточнити отриману інформацію, оскільки відповідачем в супереч вимог чинного законодавства у висновку не встановлено відповідність/невідповідність вартості майна.

11 лютого 2016 року контролюючим органом надано відповідь на запит третьої особи, в якому відповідач зазначив про відсутність підстав для проведення додаткової перевірки та повторно вказав на те, що під час перевірки було встановлено, що з урахуванням наявної податкової інформації та інформації, отриманої від суб'єктів інформаційних відносин та інших джерел, не встановлено вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Не погодившись з висновками проведеної перевірки та одержаною на запит третьої особи відповіддю, позивач звернувся з позовом до суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного висновку стало те, на запит ДПІ щодо надання пояснень та документального підтвердження вартості майна та інших доходів, позивачем у письмовому поясненні не зазначено вартість нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, та не надано копію підтверджуючого документу щодо вартості вищезазначеного нерухомого майна, а саме договору купівлі-продажу №5723 від 18.11.2009, в якому згідно візуального огляду документу вартість майна складає більше 295000,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України «Про очищення влади».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Пунктом 2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку. Орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку (ч.10, 11 ст.5 Закону України «Про очищення влади»).

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності таких відомостей визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).

Згідно п.3 Порядку №1100 загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Відповідно до п.4 Порядку №1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

В силу вимог пп.3-4 п.6 Порядку №1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Відповідно до п.8 Порядку №1100 у розділі ІІІ декларації перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи; відповідність вартості нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

При перевірці даних про нерухоме майно, вказаних особою, стосовно якої проводиться перевірка, у розділі ІІІ декларації, враховується зазначена такою особою в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації декларантом).

Для перевірки інформації про нерухоме майно використовуються дані, що надходять від суб'єктів інформаційних відносин:

відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримані відповідно до законодавства, - про виникнення, перехід чи припинення речових прав на нерухоме майно;

Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - про набуті до 01 січня 2013 року речові права на земельні ділянки;

платників податків - фізичних осіб - про об'єкти нерухомого майна, зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також наявна податкова інформація про нерухоме майно, одержана з інших джерел.

Пунктом 12 Порядку №1100 визначено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

З аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що предметом перевірки є відомості, які відображені особою у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Підставою для витребування у особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмових пояснень та підтверджуючих документів, є виявлення недостовірностей та/або невідповідностей у таких відомостях. При цьому, складенню висновків перевірки має передувати повідомлення особи, щодо якої перевірка здійснюється, про виявлені недостовірності або невідповідності. Така особа зобов'язана надати письмові пояснення та підтверджуючи документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування органом, що здійснює перевірку. Невиконання зазначених вимог беззаперечно є порушенням принципів верховенства права та законності, відкритості, прозорості та публічності, презумпції невинуватості та гарантування права на захист, на яких ґрунтується очищення влади (люстрація) (ч.2 ст.1 Закону України «Про очищення влади»).

Судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідачем було сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 та встановлено наявність відомостей щодо об'єкта нерухомого майна, а саме 1/1 квартири за адресою АДРЕСА_1, підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу 5723 від 18.11.2009.

Під час судового розгляду справи представник відповідача ОСОБА_6, яка безпосередньо проводила перевірку відомостей стосовно позивача, пояснила, що виявлення під час перевірки зареєстрованого за позивачем майна стало підставою для витребування у нього письмових пояснень та документального підтвердження.

У зв'язку з чим 19 червня 2015 року контролюючим органом складено запит про надання пояснень та копій документів №6649/10/08-27-17-02, в якому контролюючий орган просив позивача у встановлені законодавством строки надати пояснення щодо вартості нерухомого майна та джерел отримання грошових коштів на купівлю вищезазначеного майна та розбіжностей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, а саме: у розділі ІІІ декларації п.25 зазначена квартира, у розділі ІІ декларації п.20 зазначені інші види доходів.

Позивачем на запит контролюючого органу надано відповідь стосовно запитуваної інформації, разом з тим, у відповіді позивачем не зазначено вартість майна та, відповідно, не надано документального підтвердження вартості майна.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.12 Порядку виключною підставою для витребування у особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмових пояснень та підтверджуючих документів, є встановлення контролюючим органом за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації. В інших випадках перевірка заявлених в декларації відомостей здійснюється в межах повноважень контролюючого органу на підставі інформації, отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права.

Отже, твердження про те, що сам факт наявності майна у особи, щодо якої проводиться перевірка, є достатньою підставою для витребування у такої особи письмових пояснень та документального підтвердження, є помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи підставою для витребування від позивача письмових пояснень та підтверджуючих документів стало зазначення позивачем в розділі ІІІ пункту 25 декларації за 2014 рік квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також зазначення в розділі ІІ декларації за 2014 рік інших видів доходів.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 11 примітки до декларації поле «сума витрат (грн) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування» у позиціях 23-28, 35-39 і поле «усього» у позиціях 46, 48, 50, 56, 59 і 62 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 80 тис. гривень.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1, придбана на підставі договору купівлі - продажу №5723 від 18.11.2009, про що відповідач самостійно зазначає в оскаржуваному висновку, а відтак, у позивача був відсутній обов'язок зазначати вартість придбаного майна в декларації за 2014 рік, оскільки таке придбання відбулось не у звітному році.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що під час проведення перевірки було встановлено невідповідність та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації позивача за 2014 рік.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у контролюючого органу були відсутні, передбаченні чинним законодавством України підстави для витребування від позивача письмових пояснень та підтверджуючих документів, у зв'язку з чим ненадання таких пояснень та документів позивачем на запит не може мати негативних юридичних наслідків для нього.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», щодо ОСОБА_1, в частині витребування письмових пояснень та підтверджуючих документів без наявності правових підстав.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження вартості зазначеного у декларації за 2014 рік майна та обсягу доходів, отриманих з законних джерел, позивачем надано копію договору купівлі-продажу квартири від 18.11.2009, відповідно до якого вартість придбаного позивачем майна становить 295 641,10 грн., що на момент оформлення договору в еквіваленті складає 37 000 доларів США, банківську виписку щодо доходів батька позивача ОСОБА_7, відповідно до якої у 2008-2009 роках на його рахунку перебувало 18 825,94 Євро, довідку про заробітну плату матері позивача ОСОБА_8, відповідно до якої у 2008 та 2009 роках вона мала дохід у сумі 17 927,29 грн. та 21 984,51 грн. відповідно.

Крім того, зі змісту вказаних норм, можна зробити висновок, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують таку недостовірність та/або невідповідність.

Разом з тим, в оскаржуваному висновку контролюючим органом необґрунтовано належним чином, в чому ж саме полягає невідповідність вартості майна позивача наявній у контролюючого органу податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел, оскільки контролюючим органом навіть не було належним чином встановлено вартість такого майна, а тому було неможливо здійснити будь-яке порівняння.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем висновок відповідача оскаржується в частині висновку контролюючого про те, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням пояснень ОСОБА_1, з урахуванням наявної податкової інформації та інформації, отриманої від суб'єктів інформаційних відносин та інших джерел, не встановлено вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої ст.2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Разом з тим, як зазначалось судом раніше, у висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність щодо достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації та стосовно відповідності вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У зв'язку з чим, суд зазначає, що висновок контролюючого органу не може бути скасований щодо одного критерію та залишений чинним щодо іншого, оскільки вищевказані два критерії є взаємопов'язаними та мають вплив один на одного.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою забезпечення прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати в повному обсязі висновок Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 04.08.2015 №9017/10/08-27-17-02.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування уточнення відповідача від 11.02.2016 №969/10/08-27-17-02 «Про надання інформації», суд зазначає, що така позовна вимога не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскарженні будь-які рішення (нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, проте, задоволенню підлягають лише ті позовні вимоги про скасування рішень суб'єктів владних повноважень, які породжують безпосередні права та обов'язки для позивача та порушують його законні права та інтереси.

Суд зазначає, що лист відповідача від 11.02.2016 №969/10/08-27-17-02 «Про надання інформації» за своєю правовою природою не є висновком/уточненням до висновку складеного в порядку реалізації вимог Закону України «Про очищення влади», а є відповіддю на лист третьої особи, в якому не встановлюється жодних нових обставин стосовно позивача та який не створює для позивача жодних юридичних обов'язків.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування уточнення відповідача від 11.02.2016 №969/10/08-27-17-02 «Про надання інформації» задоволенню не підлягають.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого висновку.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного висновку відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 04.08.2015 №9017/10/08-27-17-02.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати в розмірі 275,60 грн. (двісті сімдесят п'ять гривень 60 коп.) стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко