Ухвала суду № 56816668, 24.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог та продовження строків

для усунення недоліків іншої частини позовної заяви

24 березня 2016 р. Справа №805/197/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України; ВАТ «Державний ощадний банк України»; Держави України в особі Президента України про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії щодо проведення компенсацій по виплаті банківських вкладів СРСР,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Кабінету Міністрів України; ВАТ «Державний ощадний банк України»; Держави України в особі Президента України, в якому просить суд:

1) забезпечити позивачу право володіти, користуватись, розпоряджатись своєю власністю - вкладом у Ощадбанку;

2) визнати незаконної бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо:

- невизначення порядку проведення компенсації збережень;

- непередбачення в Державному бюджеті з 1997 року по 2016 рік коштів на компенсацію збережень;

- непроведення компенсації збережень в період з 1997 року по 2016 рік;

- невиконання зобов'язань, покладених на Кабінет Міністрів України Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" від 21 листопада 1996 року № 537/96;

3) визнати незаконним дії ВАТ "Державний ощадний банк Україна" та його власників (засновників) - Держави України та Кабінету Міністрів України щодо присвоєння приватної власності позивача - вкладів його батьків у Ощадбанку СРСР;

4) зобов'язати відповідачів провести компенсацію збережень на ощадній книжці рахунок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1;

5) зобов'язати відповідачів провести компенсацію 3 882,75 руб на рахунку № НОМЕР_3;

6) зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити дохід у вигляді відсотків на банківські вклади на рахунках № НОМЕР_2; № НОМЕР_3; № НОМЕР_1 у розмірі облікової ставки Національного банку України за період з 1992 року до теперішнього часу;

7) зобов'язати відповідачів видати гроші з закритих банківських рахунків № НОМЕР_2, № НОМЕР_1 ВАТ "Державний ощадний банк України".

Ухвалою суду від 5 лютого 2016 року позовна заява залишена без руху для усунення позивачем недоліків позовної заяви, а саме - надання суду у строк до 19 лютого 2016 року доказ сплати судового збору (оригінал квитанції) у сумі 3 307,20 грн за подання даного позову.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Тарасенко І.М. матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 передано на повторний автоматичний розподіл, за наслідком розподілу матеріали даного позову передано на розгляд судді Волгіній Н.П. та 23 лютого 2016 року прийняті останньою до свого провадження.

У зв'язку із відсутністю станом на 24 лютого 2016 року в суду відомостей щодо того, чи отримано позивачем у строк до 19 лютого 2016 року ухвалу суду від 5 лютого 2016 року та, відповідно, чи мав позивач можливість усунути недоліки позовної заяви у вказаний судом строк та чи усунув зазначені недоліки, ухвалою суду від 24 лютого 2016 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів, починаючи з дня, наступного за днем отримання вказаної ухвали.

23 березня 2016 року судом отримано клопотання позивача про звільнення останнього від сплати судового збору у зв'язку зі складним фінансовим становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, до якого також було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, та з отриманого судом 23 березня 2016 року клопотання, ОСОБА_2 вказує на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку із тим, що він є безробітним, перебуває на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості з 4 грудня 2014 року та не отримує допомогу по безробіттю. Зазначив, що виплата вказаної допомоги по безробіттю йому була припинена з 18 грудня 2015 року на підставі наказу Центру зайнятості від 16 грудня 2015 року № НТ 05331412040030. До матеріалів адміністративного позову позивачем додано копію сторінок дублікату трудової книжки, де міститься запис від 18 грудня 2015 року про те, що виплата допомоги по безробіттю припинена відповідно до пп. 12 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на підставі наказу НТ 150105 від 5 січня 2016 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані суду на підтвердження фінансової неспроможності позивача копії 1, 8 та 9 сторінок дублікату трудової книжки Серія АВ № 114278, не засвідчені належним чином, оригінал вказаного дублікату (для огляду та засвідчення судом на відповідність оригіналу наданих копій) суду не наданий. Крім цього, суду не надано копію сторінки 10 дублікату трудової книжки (на підтвердження не працевлаштування позивача після 18 грудня 2015 року).

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження його фінансової неспроможності та не надано доказів на підтвердження сплати судового збору.

Щодо клопотання позивача щодо витребування судом вищевказаних наказів з Маріупольського міського центру зайнятості суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Проаналізувавши наведені приписи суд дійшов висновку, що вказана стаття наділяє суд правом витребувати докази на підтвердження певних обставин під час розгляду справи, тобто, у період після відкриття провадження і до закінчення розгляду справи.

Суд зазначає, що станом на 24 березня 2016 року провадження у справі № 805/197/16-а не відкрито.

Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві у разі необхідності зазначається клопотання про звільнення від сплати судового збору, а згідно ч. 2 цієї статті позивач має надати докази на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві (в тому числі на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про звільнення від сплати судового збору).

Пояснень щодо неможливості надати суду належним чином засвідчених копій сторінок трудової книжки (дублікату) суду не надано, як не надано і пояснень стосовно ненадання суду для огляду оригіналу зазначеного документу.

Враховуючи наведене, станом на 27 березня 2016 року у суду відсутні підстави вважати клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтованим.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивача, викладених у п. 1 прохальної частини позову (в яких останній просить суд забезпечити позивачу право володіти, користуватись, розпоряджатись своєю власністю - вкладом у Ощадбанку), вказані вимоги не відповідають приписам ч. 4 ст. 105 КАС України.

Враховуючи наведене, позивач має уточнити позовні вимоги в цій частині відповідно до приписів ч. 4 ст. 105 КАС України.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 цієї ж статті суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з адміністративного позову ОСОБА_2 одним з відповідачів у позові зазначено Ощадний банк України.

Відповідно до п. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 року № 261 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 31) Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" є державним банком. Згідно пунктів 6 та 10 Статуту Банк є юридичною особою приватного права та провадить свою діяльність на комерційній основі; відповідно до пунктів 11 та 13 зазначеного Статуту - Банк має статус спеціалізованого ощадного банку і входить до складу банківської системи України, при цьому предметом його діяльності є надання банківських та інших фінансових послуг, а також провадження інших видів діяльності, не забороненої для банків, у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" не є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України. Відповідно, адміністративний позов позивача в частині позовних вимог, скерованих до зазначеного відповідача (та до його засновників) щодо присвоєння приватної власності позивача - вкладів його батьків у Ощадбанку СРСР, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкриття провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене вище, у відкритті провадження за позовними вимогами позивача про визнання незаконними дій ВАТ "Державний ощадний банк Україна" необхідно відмовити.

Частиною 6 ст. 109 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 вказаного Кодексу передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, зокрема, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

З огляду на наведене вище, захист права особи на володіння, користування, розпорядження своєю власністю належить до завдань цивільного судочинства. Відповідно, зазначені позовні вимоги позивача підлягають розгляду місцевим судом загальної юрисдикції в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 106 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів у позовній заяві має бути зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається із адміністративного позову позовні вимоги, які містяться у пунктах 4-7 прохальної частини адміністративного позову (вимоги про зобов'язання «відповідачів»), є невизначеними (не конкретизованими) щодо кожного з відповідачів, до яких вони заявлені.

Беручи до уваги наведене суд зазначає, що позивачу необхідно уточнити позовні вимоги про: зобов'язання провести компенсацію збережень на ощадній книжці рахунок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1; зобов'язання провести компенсацію 3 882,75 руб на рахунку № НОМЕР_3; зобов'язання нарахувати та виплатити дохід у вигляді відсотків на банківські вклади на рахунках № НОМЕР_2; № НОМЕР_3; № НОМЕР_1 у розмірі облікової ставки Національного банку України за період з 1992 року до теперішнього часу; зобов'язання видати гроші з закритих банківських рахунків № НОМЕР_2, № НОМЕР_1 ВАТ "Державний ощадний банк України" та зазначити - до кого саме з відповідачів вони скеровані.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги невиконання позивачем станом на 24 лютого 2016 року вимог ухвал суду від 5 лютого 2016 року та 24 лютого 2016 року, а також враховуючи факт того, що судом виявлено інші недоліки позовної заяви, окрім визначених в ухвалі суду від 5 лютого 2016 року, суд дійшов висновку про необхідність додатково надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та запропонувати позивачу: 1) надати суду уточнення до позовної заяви, зокрема, щодо позовних вимог, викладених у пунктах 1, 4-7 прохальної частини адміністративного позову, а саме - конкретизувати - до якого з відповідачів скеровані зазначені у цих пунктах позовні вимоги; 2) сплатити судовий збір за подання даного позову виходячи з розміру судового збору - 551,20 грн за подання кожної з немайнових позовних вимог та 1 % від ціни позову в частині позовних вимог майнового характеру (але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, яка складає 1 378,00 грн), у випадку надання уточнень до позовної заяви та зазначенням в цих уточненнях позовних вимог майнового характеру, - або надати суду належні докази неможливості сплатити судовий збір.

Тобто, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 106 КАС України.

Керуючись ст.ст. 17, 101-102, 106, 108, 118, 160, 165, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В АЛ И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконним дій ПАТ "Державний ощадний банк Україна" щодо присвоєння приватної власності позивача - вкладів його батьків у Ощадбанку СРСР.

Роз'яснити особі, що звернулась із позовом, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з такими ж самими позовними вимогами, стосовно яких судом прийнято рішення про відмову у відкритті провадження у справі, не допускається.

Надати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви в іншій частині позовних вимог, а саме: надати позивачу строк терміном десять днів з дня отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має: 1) надати суду уточнення до позовної заяви, а саме - конкретизувати позовні вимоги, викладені у пунктах 1, 4-7 прохальної частини адміністративного позову щодо кожного з відповідачів; 2) сплати судовий збір за подання даного позову в передбаченому законодавством розмірі, виходячи з розміру судового збору - 551,20 грн за подання кожної з немайнових позовних вимог та 1 % від ціни позову в частині позовних вимог майнового характеру (але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, яка складає 1 378,00 грн), у випадку надання уточнень до позовної заяви та зазначенням в цих уточненнях позовних вимог майнового характеру, - або надати суду належні докази неможливості сплатити судовий збір.

При усуненні недоліків позовної заяви (стосовно яких позовна заява була залишена без руху) у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

В разі невиконання вимог ст. 106 КАС України відповідно до цієї ухвали та ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року та 24 лютого 2016 року позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадження або без виклику особу яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волгіна Н.П.