ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 березня 2016 року № 826/9188/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу,
за позовом
Приватного підприємства "Аква-Сіті"
до
ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві
про
скасування рішення та зобов’язання вчинити дії
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Аква-Сіті" (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість. Також позивач просив суд зобов’язати відповідача поновити реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 343045305661.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податкові декларації з податку на додану вартість подавав до податкового органу у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відповідачем неправомірно прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на доданку вартість.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
В матеріалах справи наявні заперечення відповідача на позов, в яких проти заявлених позовних вимог заперечив мотивуючи тим, що рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість прийнято у відповідності до вимог пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, у зв’язку з поданням декларацій з податку на додану вартість, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів протягом дванадцяти послідовних податкових періодів.
В судовому засіданні 26.10.2015 року відповідно ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, судом було ухвалено подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Аква-Сіті" зареєстровано в ГУ юстиції у м. Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.03.2006 р. № 1266102000001778.
Позивача взято на податковий облік в органах податкової служби 16.03.2006 р. та видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №8047748 від 10.04.2006 р.
Відповідно до рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 20.04.2015р. №129 анульовано реєстрацію ПП "Аква-Сіті" як платника податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що з березня 2014 р. по лютий 2015 р. позивач подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів протягом дванадцяти послідовних податкових періодів. Датою анулювання реєстрації ПП "Аква-Сіті" як платника податку на додану вартість є 20.04.2015 р.
Даних висновків податковим органом зроблено з посиланням на Акт про результати документальної невиїзної перевірки від 20.04.2015 р. № 88/26-57-15-01-23.
При цьому, слід відмітити, що Акт про результати документальної невиїзної перевірки від 20.04.2015 р. № 88/26-57-15-01-23 відповідачем суду не надано.
Натомість, з вказаними реквізитами відповідачем надано суду довідку від 20.04.2015 р. № 88/26-57-15-01-23 про інформацію стосовно документів, які використовувалися під час перевірки, а саме: декларації з податку на додану вартість за період з 2014 р. - 2015 р.
Відповідно до вказаної довідки, перевіркою встановлено, що управлінням податкового аудиту складено податкову інформацію від 20.04.2015 р. №2759/7/26-57-22-05/34304532, за результатами якої встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.04.2014 р. по 31.03.2015 р.
Враховуючи викладене, податковим органом зроблено висновок, про те, що за період - 2014 рік, позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців подано податкову звітність з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.
Посилаюсь на пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України відповідач дійшов висновку про те, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №8047748 від 10.04.2006 р. підлягає скасуванню.
Так, відповідно до Рішення №129 від 20.04.2015 р., до висновку про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних місяців - з березня 2014 року по лютий 2015 року відповідач дійшов на підставі податкової інформації від 20.04.2015 р. №2759/7/26-57-22-05/34304532, шляхом аналізу та співставлення показників податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за період 2014 – 2015 роки.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковим кодексом України визначено виключний перелік скасування свідоцтва платника податку на додану вартість.
З огляду на положення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Податковим кодексом України визначено виключний перелік скасування свідоцтва платника податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. При цьому анулювання реєстрації здійснюється на дату подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Відповідно до пп «г» п. 5.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за № 1456/26233 із змінами та доповненнями (в редакції станом на 20.04.2015 р.), (далі по тексту Положення), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно до пп. 5.5 Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).
Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, згідно підпункту 2 пункту 5.5 розділу V Положення, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Пунктом 5.7 Положення визначено, що протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків.
Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити платнику податків примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке рішення, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось таке рішення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Зазначена довідка разом з примірником рішення про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Примірник рішення, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податків чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення до контролюючого органу, де зберігається облікова справа платника податків (п. 5.8. Положення).
Всупереч вимог п. 5.7 Положення податковим органом не надано суду доказів вручення позивачу рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ.
Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, про те, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
При цьому, такі обставини мають підтверджуватися як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Позивачем надано суду належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість в яких відображено податкові зобов’язання та суми податкового кредиту, зокрема: за травень 2014 р. з квитанцією про прийняття податковим органом такої декларації; за червень 2014 р. з квитанцією про прийняття податковим органом такої декларації;. за серпень 2014 р. з квитанцією про прийняття податковим органом такої декларації; за вересень 2014 р. з квитанцією про прийняття податковим органом такої декларації; за жовтень 2014 р. з квитанцією про прийняття податковим органом такої декларації; за листопад 2014 р. з квитанцією про прийняття податковим органом такої декларації; за грудень 2014 р. з квитанцією про прийняття податковим органом такої декларації; уточнюючого розрахунку зобов’язань з податку на додану вартість за березень 2015 р. з квитанцією про прийняття податковим органом такого розрахунку. За січень 2015 р. та за березень 2015 р. декларації позивачем було доставлено у поштову скриньку ДФС України, що підтверджується повідомленнями про отримання звітності.
Судом також встановлено, що відповідно до податкової інформації від 20.04.2015 р. №2759/7/26-57-22-05/34304532 (що стала підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ), шляхом аналізу та співставлення показників податкових декларацій позивача з податку на додану вартість та податкових накладних згідно ЄРПН за період з 01.04.2014 р. по 31.03.2015 р. у розрізі контрагентів постачальників та контрагентів покупців позивача, податковим органом було встановлено маніпулювання податковою звітністю з метою ухилення від реєстрації податкових накладних в ЄРПН та наданню вигоди третім особам, шляхом дроблення податкових накладних на суму менше за 10 000,00 гривень.
При цьому зазначено, що вказана податкова інформація надається для врахування в роботі при дослідженні ланцюга формування ПДВ відповідно до п. 72.4 ст. 72 Податкового кодексу України.
Сторонами у справі не заперечується факт подачі позивачем декларацій з податку на додану вартість, в яких відображено придбання та продаж товарів у період з березня 2014 р. по лютий 2015 р. Цими операціями було сформовано податкове зобов'язання та податковий кредит, підтверджується наявними у справі податковими деклараціями позивача з ПДВ за період 2014 – 2015 роки.
З зазначеного вище слідує, що ПП «Аква-Сіті» протягом 12 послідовних місяців до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.
Разом з тим, відповідач не надав суду підтверджуючих документів, передбачених пунктом 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за № 1456/26233.
Враховуючи, те що рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 20.04.2015р. №129, яким анульовано реєстрацію ПП "Аква-Сіті" як платника податку на додану вартість є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56Кодексу або до суду.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.
Рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки або є заступником керівника.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:
1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;
2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;
3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;
4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.
Згідно п.5.11 Положення визначено, що анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні.
При цьому датою анулювання реєстрації платника ПДВ визначається дата, що настала раніше.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дію щодо поновлення реєстрації ПП «Аква-Сіті» код ЄДРПОУ 34304532 (03062, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 67, корпус 1, офіс 217) платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, слід зазначити, що із положень п. 3 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10 вбачається, що у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.
Згідно ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Вказаною нормою суд зобов'язаний дати юридичну оцінку діям суб'єкта владних повноважень і визначити спосіб поновлення порушеного права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Приватного підприємства «Аква-Сіті» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2015р. №129 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» (свідоцтво платника ПДВ № 8047748 від 10.04.2006 року; ІНП платника ПДВ 343045305661; Приватного підприємства «Аква-Сіті» код ЄДРПОУ 34304532).
3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вчинити дії щодо поновлення реєстрації приватного підприємства «Аква-Сіті» код ЄДРПОУ 34304532 (03062, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 67, корпус 1, офіс 217) платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації.
4. Присудити на користь приватного підприємства «Аква-Сіті» судовий збір у розмірі 146,16 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Судове рішення № 56816548, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 29.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/9188/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: