Ухвала суду № 56816545, 29.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

29 березня 2016 року м. Київ № 826/1147/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1

доГоловного управління Національної поліції у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

Позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом призупинення виконання рішення (висновку) атестаційної комісії, управлінням кадрового забезпечення Національної поліції України. Також позивач просить не виносити наказ про його звільнення до ухвалення рішення в адміністративній справі, управлінням кадрового забезпечення Національної поліції України.

Вивчивши клопотання про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що останнє не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 N 2 в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.

Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.

Частиною четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заборонено забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Крім того, правомірність дій відповідача щодо винесення оскаржуваного рішення та дотримання при цьому прав та законних інтересів позивача повинна бути досліджена під час розгляду справи по суті. Отже, вирішуючи питання правомірності прийнятого відповідачем рішення, судом має бути досліджено порядок, підстави та спосіб його винесення та надано їм відповідну оцінку.

Таким чином, у випадку задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд фактично вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, що буде свідчити про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є недопустимим.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу на обґрунтування заявленого клопотання, зокрема, доказів, які б свідчили про очевидність ознак протиправності рішення.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позивачем клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук