Ухвала суду № 56815882, 30.03.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

30 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Гриціва М.І., Кривенди О.В.,-

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Искобар» до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 лютого 2016 року відмовив у задоволенні клопотання ДПІ про продовження строку для усунення недоліків, зокрема, сплати судового збору та повернув їй касаційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2015 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня та 25 грудня 2015 року (справи №№ К/800/45545/15, К/800/47029/15 відповідно) про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору, які, на думку ДПІ, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм процесуального права, оскільки прийняття різних процесуальних рішень зумовлено різними обставинами, викладеними у поданих клопотаннях та касаційних скаргах, з яких виходив суд при вирішенні питання щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Так, з наданих для порівняння рішень від 27 жовтня та 25 грудня 2015 року вбачається, що суд, встановивши підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору чи відстрочення його сплати, задовольнив клопотання.

В оскаржуваній ухвалі від 24 лютого 2016 року суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, виходячи з того, що воно є необґрунтованим та повернув касаційну скаргу скаржнику.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм процесуального права, про що йдеться у заяві.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Искобар» до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, за заявою державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда