Рішення № 56815595, 10.02.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2016 р.Справа № 925/2010/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за посадою (директор), відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства «Теплопостачання» до суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 8 135 грн. 74 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне підприємство «Теплопостачання» звернувся в господарський суд з позовом до суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про надання послуг в сфері опалення від 01.09.2010 року, 4883 грн. 93 коп. основного боргу за послуги по опаленню, 2855 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 396 грн. 21 коп. 3 % річних, що разом складає 8 135 грн. 74 коп., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

01.09.2010 року сторонами було укладено договір про надання послуг в сфері опалення (далі Договір), за умовами якого Виконавець забезпечує надання послуг в сфері опалення за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 296, а Споживачем забезпечується своєчасна оплата цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах передбачених Договором. Опалювальна площа нежитлового приміщення становить 34,0 кв. м. (п. 1.1., 1.3. Договору).

У розділі 2 Договору сторони погодили тарифи на послуги та їх загальну вартість, відповідно до п. 2.1 Договору тарифи на послуги становлять 20,55 грн./кв.м.

Згідно з п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, оплата послуг проводиться 100% передоплати за 5 банківських днів до початку надання послуг, послуги сплачуються не пізніше 10 числа поточного розрахункового місяця, послуги сплачуються в безготівковій формі та готівковій формі згідно рахунку.

За розрахунком позивача та згідно акту звірки взаєморозрахунків відповідач за період з 01.03.2012 року по 31.12.2014 року (а.с. 12-13) заборгованість відповідача за Договором становить 4 883 грн. 93 коп.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про надання послуг в сфері опалення від 01.09.2010 року, вимоги позивача ґрунтуються на правах і зобовязаннях сторін цього договору.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобовязань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобовязання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності. Крім того, спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633-IV.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем обґрунтовані і підтверджені поданими доказами, відповідачем належними і допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення 2855 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 396 грн. 21 коп. 3 % річних відповідає нормам ч.2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним і в такому розмірі теж підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вимог про відшкодування судових витрат в сумі 1200 грн. на оплату адвокатських послуг позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги адвокатом від 26.06.2014 року разом з додатком №1 до договору, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення № 77 від 26.06.2014 року на суму 1200 грн.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI та що послуги адвоката надавались безпосередньо адвокатом. Позивачем згідно із договором про надання правової допомоги були понесені фактичні витрати на адвокатські послуги в розмірі 1200 грн., тому витрати за послуги, надані ОСОБА_3, покладаються на відповідача як судові, а саме - як витрати на послуги адвоката.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1218 грн. та витрати на послуги адвоката в розмірі 1200 грн., а разом 2418 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1, місцезнаходження: 18002, АДРЕСА_1 на користь приватного підприємства «Теплопостачання» код ЄДРПОУ 37239524, місцезнаходження: 18003, м. Черкаси, провулок Жуковського, 1 - 4883 грн. 93 коп. основного боргу, 2855 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 396 грн. 21 коп. 3 % річних, 2418 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписано 25.03.2016 року.

Суддя В.М. Грачов