Ухвала суду № 56815415, 22.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2016 р. м. Київ К/800/52692/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Кочана В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження і арешт майна,

встановила:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №39587375 від 03.11.2014 та №45299538 від 03.11.2014, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39587375 від 21.07.2014, винесених заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Матвеюк О.П. на підставі виконавчого листа №2-514/11 виданого 06.09.2013 Шевченківським районним судом міста Львова.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 24 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Скасовано постанову заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Золочівського управління юстиції Матвеюк О.П. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.07.2014 ВП №39587375. Скасовано постанову заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Золочівського управління юстиції Матвеюк О.П. про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження від 03.11.2014 ВП №39587375. Скасовано постанову заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Золочівського управління юстиції Матвеюк О.П. про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2014 ВП №45299538 щодо стягнення з ОСОБА_2 26 170,89 грн. виконавчого збору в дохід держави.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 липня 2015 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасувати, а постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 липня 2015 року залишити в силі.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач оскаржує дії державного виконавця з виконання виконавчого листа №2-514/11, виданого 06.09.2013 Шевченківським районним судом міста Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованості за кредитним договором №3.21116/0615 від 04.04.2008, гривневий еквівалент якої за курсом НБУ становить 370 973,66 грн. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова було прийнято за нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За правилами статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 384 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 Цивільного процесуального кодексу України), незалежно від місця виконання судового рішення.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов судів прийнятих в порядку цивільного судочинства.

Оскільки у справі, що розглядається, суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року справа №21-278а15.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155, 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 24 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження і арешт майна - скасувати.

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження і арешт майна - закрити.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий М.М. Заїка

Судді А.Ф. Загородній

В.М. Кочан