Ухвала суду № 56815286, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Київ К/800/51679/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Приходько І.В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монрей» (далі - Товариство) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року у справі № 826/9247/14 за адміністративним позовом Товариства до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ),

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії ДПІ щодо здійснення зустрічної звірки Товариства та складання акту № 1227/26-55-22-08/38544965 від 29.04.2014 про неможливість здійснення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських операцій з платниками податків за період з 1.04.2013 до 31.12.2013; зобов'язання ДПІ виключити з бази даних «Автоматизоване співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» дані про підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту Товариства за зазначений період та інформацію щодо акту звірки.

Зазначило, що ДПІ була неправомірно здійснена зустрічна звірка.

26 серпня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись па порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 8.04.2014 ДПІ була здійснена зустрічна звірка Товариства, за наслідками якої 29.04.2014 був складений акт № 1227/26-55-22-08/38544965 щодо неможливості здійснення зустрічної звірки про підтвердження господарських операцій із платниками податків за період з 1.04.2013 до 31.12.2013.

У акті зазначено, що правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено, що Товариством у порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.,п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України були завищені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит з податку на додану вартість.

29 квітня 2014 року ДПІ склала акт № 764/26-55-22-08 щодо незнаходження Товариства за податковою адресою. На час здійснення звірки фактичне місцезнаходження Товариства податковим органом не встановлене.

Того ж дня слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ був складений запит № 662/9/26-55-22-08 на встановлення місцезнаходження платника податків.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п. 2.1 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

За результатами здійсненої зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, зокрема, як у даній справі про відсутність суб'єкта господарювання за податковою адресою, складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Суди правильно зазначили, що здійсненою перевіркою не було виявлене місцезнаходження Товариства, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань Товариства.

Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов'язання про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; за зобов'язання про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів; за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, якщо кредитором є юридична особа; за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

Таким чином, зустрічну звірку Товариства неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходилось за податковою адресою.

Суди обґрунтовано зазначили, що податковим органом були правомірно вжиті всі заходи та дотриманий порядок здійснення зустрічної звірки, а тому позовні вимоги, щодо визнання протиправними дії ДПІ щодо здійснення зустрічної звірки та складання акту № 1227/26-55-22-08/38544965 від 29.04.2014, задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ виключити з бази даних «Автоматизоване співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» дані про підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту Товариства за зазначений період та інформацію щодо акту звірки, суди правильно зазначили, що вона задоволенню не підлягає, оскільки є похідною позовною вимогою.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монрей» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Приходько І.В.