Ухвала суду № 56815214, 25.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 березня 2016 року м. Київ К/800/4481/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Військової частини А4009 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А4009 про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини А4009 в якому просив зобов'язати відповідача здійснити йому виплату добових за час відрядження у розпорядження (далі - спірні кошти).

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що має право на спірні кошти, відтак відмова відповідача у їх виплаті не ґрунтується на вимогах закону, порушує його права, а тому просив про задоволення позову.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, однак оскаржуваною ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року апеляційну скаргу повернуто скаржникові.

Відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та направити справу для продовження її розгляду.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржнику, у строк до 18 березня 2016 року, запропоновано усунути зазначені в ухвалі недоліки та роз'яснено, що у випадку їх невиконання касаційну скаргу буде повернуто.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, зареєстрована в канцелярії суду 21 березня 2016 року, якою недоліки касаційної скарги усунуто.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Повертаючи апеляційну скаргу відповідачеві суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідач не усунув у встановлений строк недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, а таму така, в силу приписів статей 108, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, така підлягає поверненню особі, яка її подала.

Такий висновок апеляційного суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, доводи касаційної скарги ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм і висновку суду не спростовують, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що апеляційний суд порушив норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А4009 про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Військової частини А4009 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк