Рішення № 56814970, 29.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Зарицька Ю.Л.

№ 22-ц/796/5150/2016 Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Крижанівській Г.В., Ящук Т.І.

секретар Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Кирей Олени Василівни, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання зобов'язання припиненим,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь») про визнання зобов'язання припиненим.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк «Київська Русь» просить змінити вказане рішення шляхом виключення з його мотивувальної частини твердження суду, що залишок на особових рахунках ОСОБА_3 станом на 18 березня 2015 року становить 535 270,38 грн. Посилається на те, що ПАТ «Банк «Київська Русь» не проводило жодних дій щодо перерахування грошових коштів у розмірі 535 270,38 грн. з рахунку ТОВ «Волжский дизель» на рахунок ОСОБА_3

В апеляційній інстанції представник ПАТ «Банк «Київська Русь» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, повідомлена про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у її відсутність.

Вислухавши пояснення представника ПАТ «Банк «Київська Русь», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 серпня 2011 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Волжский дизель» укладений договір банківського рахунку №35014-18-1234, відповідно до умов якого банк відкрив ТОВ «Волжский дизель» поточний рахунок у національній та іноземній валютах, в банківських металах та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ та умов цього договору. За умовами договору ТОВ «Волжский дизель» зобов'язалося оплачувати послуги банка у розмірі, встановленому цим договором (а. с. 4-9).

29 жовтня 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 96344-45.1-13-2, відповідно до умов якого ПАТ «Банк «Київська Русь» надало ОСОБА_3 кредит в сумі 587 000 грн., строком з 29 жовтня 2013 року по 28 жовтня 2033 року на придбання нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 29 жовтня 2013 року, а саме: двокімнатної квартири № 100 загальною площею 57,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, , а ОСОБА_3 зобов'язалася погашати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та можливі штрафні санкції в порядку та на умовах цього договору (а. с. 11-15).

19 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення про віднесення ПАТ «Банк Київська Русь» до категорії неплатоспроможних, про що винесено постанову № 190. На підставі постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

В липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому вона зазначила, що 18 березня 2015 року нею з ТОВ «Волжский дизель» укладений договір про часткове відступлення права вимоги. За умовами даного договору ТОВ «Волжский дизель» передало, а вона прийняла на себе право вимоги грошових коштів за договором банківського рахунку № 35014-18-7234 від 04 серпня 2011 року у розмірі 22 926,85 доларів США, що належать ТОВ «Волжский дизель», та стала кредитором ПАТ «Банк «Київська Русь» в частині вимоги щодо виплати новому кредитору грошових коштів у розмірі 22 926,85 доларів США за договором банківського рахунку № 35014-18-7234 від 04 серпня 2011 року, який укладениий між ТОВ «Волжский дизель» та ПАТ «Банк «Київська Русь». Посилаючись на те, що за кредитним договором вона є боржником, а за договором про часткове відступлення права вимоги кредитором ПАТ «Банк «Київська Русь», ОСОБА_3 просила визнати припиненим її зобов'язання перед ПАТ «Банк «Київська Русь» в частині сплати грошових коштів у розмірі 535 270,38 грн. за кредитним договором № 96344-45.1-13-2 від 29 жовтня 2013 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 Підставою відмови у задоволенні позову суд зазначив пред'явлення вимог до неналежного відповідача, оскільки в ПАТ «Банк «Київська Русь» розпочато процедуру ліквідації.

Колегія суддів в повному обсязі з висновками суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.

ПАТ «Банк «Київська Русь» є стороною кредитного договору № 96344-45.1-13-2 від 29 жовтня 2013 року, а тому за позовними вимогами ОСОБА_3 про припинення зобов'язань за цим договором ПАТ «Банк «Київська Русь» є належним відповідачем. Запровадження у ПАТ «Банк «Київська Русь» процедури ліквідації не є підставою його заміни у зобов'язанні.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 з тих підстав, що позов заявлений до неналежного відповідача та не вирішив питання щодо законності заявлених та обґрунтованості позовних вимог.

Суд першої інстанції неправильно вирішив позовні вимоги ОСОБА_3, а тому колегія суддів на підставі ч.3 ст. 303 ЦПК України вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги ПАТ «Банк «Київська Русь» та ухвалити нове рішення по справі з інших підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з ч.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Наслідки початку процедури ліквідації банкувизначені ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Пунктом 8 ч. 2 ст. 46 цього Закону визначено заборону зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Відповідно до змісту вказаної норми умовою для зарахування зустрічних вимог боржника в рамках процедури ліквідації банку є наявність у нього коштів на поточних та/або депозитних рахунках станом на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а також того, що договорами, укладеними між боржником та банком передбачено договірне списання коштів в рахунок зарахування зустрічних вимог.

ОСОБА_3 не було доведено наявності визначених п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» умов для зарахування ПАТ «Банк «Київська Русь» зустрічних вимог, а тому у задоволенні заявлених нею вимог про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором слід відмовити.

Враховуючи викладене рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 з підстав їх недоведеності.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Кирей Олени Василівни, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання зобов'язання припиненим.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді