Ухвала суду № 56814772, 24.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів - Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

представника заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2013 року за нововиявленими обставинами в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з останньої суму заборгованості за кредитним договором № CL-005/335/2005 від 09.12.2005 в розмірі 40 031,11 дол. США, що еквівалентно 319 968,66 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості та пені за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань 1 167 885,61 грн., що разом складає 1 487 854,27 грн.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2013 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CL-005/335/2005 від 09.12.2005 в розмірі 40 031,11 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14.06.2013 становить 319 968,66 грн., пеню у розмірі 300 000 грн. та судові витрати у розмірі 3 441 грн.

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення.

Справа № 756/14011/13-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/4388/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.10.2014 заяву залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.11.2014 вищевказане заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2013 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.01.2016 відмовлено у задоволенні заяви.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким переглянути заочне рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що при розгляді зазначеної заяви, суд першої інстанції не врахував наявність виконавчого напису №5867 від 30.09.2008, який стосується автомобіля придбаного заявником під час отримання вищезгаданого кредиту, про який заявник дізналася лише 30.09.2015, що є істотною обставиною, яка не була відома при розгляді справи про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення без задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заява є необґрунтованою, оскільки істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особам - учасникам процесу на даний час не існує і докази, на які посилається заявник є неналежними та не допустимими.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з суми заборгованості за кредитним договором № CL-005/335/2005 від 09.12.2005 в розмірі 40 031,11 дол. США, що еквівалентно 319 968,66 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості та пені за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань 1 167 885,61 грн., що разом складає 1 487 854,27 грн. (т. 1, а. с. 1-3). Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2013 позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CL-005/335/2005 від 09.12.2005 в розмірі 40 031,11 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14.06.2013 становить 319 968,66 грн., пеню у розмірі 300 000 грн. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором (т. 1, а. с. 51-52). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.11.2016 вказане рішення суду було залишено без змін (т. 1, а. с. 168-173). У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2013 за нововиявленими обставинами, вказавши, що 30.09.2015 стало відомо про вчинений виконавчий напис №5867 з метою стягнення з боржника на користь АКБ «Райфайзенбанк Україна» борг в сумі 339 855,95 грн. та реалізований транспортний засіб - заставне рухоме майно, у 2008 році було позасудове врегулювання спору між кредитодавцем та позичальником, а тому дана обставина є нововиявленою, оскільки на час розгляду справи про неї не було відомо.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України, у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» №4 від 30.03.2012 №4 нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Таким чином, законодавець зазначив, що необхідними умовами для визнання обставин нововиявленими є те, що вони існували на час розгляду справи; не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

В заяві в якості нововиявленої обставини заявник зазначає вчинений у 2008 виконавчий напис нотаріуса, яким було реалізовано транспортний засіб - заставне рухоме майно, у зв'язку з чим вважає, що заборгованість позичальника перед позивачем була повністю погашена.

Матеріали справи свідчать та вказані обставини не заперечує представник заявника, що 08.10.2008 заявник, через свого представника ОСОБА_6, передала транспортний засіб (предмет застави) працівникам Банку та до отримання вказаного заочного рішення суду в 2013 році його долею не цікавилася вважаючи, що після його передачі повністю виконала свої кредитні зобов'язання.

Проте колегія суддів вважає, що заявник не була позбавлена можливості протягом значного проміжку часу цікавитись подальшою долею свого транспортного засобу.

При цьому колегія суддів враховує, що заява не містить обґрунтувань щодо неможливості з'ясування даної обставини та отримання необхідних документів під час розгляду справи по суті судом першої інстанції.

Крім того, заявник, в порушення вимог діючого законодавства не надав доказів про те, що вартість реалізованого автомобіля не була врахована в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що при розгляді вказаної заяви, суд першої інстанції не звернув уваги та не дав оцінки рішенню суду про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, недійсність договору купівлі-продажу кредитного портфелю щодо передачі прав вимоги за спірним кредитним договором між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та Банком (АКБ «Райфайзенбанк України»), неправомірним діям нотаріуса, який видав вищезгаданий нотаріальний напис та діям Державного виконавця під час виконання вказаного рішення, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки зазначені питання не було предметом розгляду під час вищезгаданої заяви.

Посилання в апеляційної скарги на труднощі в отриманні заявником доказів на підтвердження обставин, які були зазначені у вищезгаданої заяви не підтверджені матеріалами справи, в зв'язку з чим також не можуть бути підставою для зміни ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції можливо досліджувати докази, які були надані сторонами по справі в суд першої інстанції, досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Матеріали справи містять відомості і це не заперечувала представник заявника, що більшість доказів, на які посилалася остання при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, судом першої інстанції не досліджувалися, у зв'язку з тим, що такі клопотання не заявлялися.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції позбавлений можливості враховувати останні при розгляді вказаної заяви.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в ухвалі суду першої інстанції безпідставно зазначено, що «дійсно 30.09.2008 виконавчим написом №5867 приватним нотаріусом КМНО було реалізовано автомобіль НОМЕР_1 за сумою 92 589,70 грн.», що не відповідає обставинам справи. Разом з тим вважає, що вказана обставина не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки зазначена описка може бути виправлена останнім за відповідною письмовою заявою.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що у вказаній заяві у якості нововиявленної обставини зазначений не механізм реалізації вказаного автомобіля, а лише наявність виконавчого напису нотаріусу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги апелянта є недоведеними та такими, що не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в апеляційній інстанції, а тому не заслуговують на увагу.

Крім того, приймаючі таке рішення, колегія суддів, враховує рішення ЄСПЛ по справі «Христов проти України» від 19.02.2009, в якому зазначено: «…суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенства права як складову частину спільної спадщини Договорних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставиться під сумнів. …жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення лише з однією метою - домогтись повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» та вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України.

Отже, висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а тому ухвала суду першої інстанції не може бути скасованою з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведені обставини та вимоги п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено останню з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.303,304,312,313,314,315,325,361,363,365 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: С.Г. Музичко

Н.О. Прокопчук