Ухвала суду № 56814712, 22.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 753/24390/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: КаліушкоФ.А.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5262/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою СлавкіноїМарини Анатоліївни - уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі» Банк» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі» Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року Уповноважена особа Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі» Банк» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року позовну заяву Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі» Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - повернуто позивачеві для подання до належного суду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник позивача подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, мотивуючи тим, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не звернув уваги на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року з якої вбачається, що відповідач з 02 лютого 2012 року знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 (Дарницький район м. Києва), яка є останньою відомою адресою місця проживання або перебування відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі» Банк» для подання до належного суду, суд першої інстанції, виходив із того, що із отриманої відповіді з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в місті Києві встановлено, що справа не підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним.

Відповідно до частини 1 статті 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

З матеріалів справи вбачається, що Уповноважена особа Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі» Банк» звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, подавши заяву до Дарницького районного суду м. Києва за місцем проживання відповідача ОСОБА_5

У відповідності до вимог статті 122 ЦПК України суд, при надходженні позовної заяви, оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, не пізніше двох днів з дня надходження даної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, якщо вказана особа не є суб'єктом підприємницької діяльності. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Колегією суддів встановлено, що на виконання вимог частини 3 статті 122 ЦПК суд першої інстанції звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача ОСОБА_5

Із отриманої інформації Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в місті Києві вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_4 (Подільський район м. Києва) та 02.02.2012 знятий з реєстрації за вказаною адресою із зазначенням адреси: АДРЕСА_2 (Дарницький район м. Києва).

Відомостей щодо проведення у встановленому порядку ОСОБА_5 реєстрації місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 (Дарницький район м. Києва) позивачем не надано та органом реєстрації місця перебування та місця проживання особи не підтверджено (а.с. 7).

У зв′язку з отриманою інформацією судом мають прийматися до уваги положення статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Під місцем перебування розуміється адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; під місцем проживання Закон № 1382-IV визначає житло, розташоване на території адміністративно територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово (стаття 3).

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (стаття 6).

Отже, пред′явлення позову за місцезнаходження відповідача можливе лише в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання (перебування).

Отримана судом інформація із Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в місті Києві про зняття ОСОБА_5 з реєстрації попереднього місця проживання АДРЕСА_5 із зазначенням іншої адреси АДРЕСА_2 не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача за адресою АДРЕСА_2 (Дарницький район м. Києва).

Таким чином останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_5 є АДРЕСА_3, що територіально відносить до Подільського району м. Києва.

За таких обставин, наявні підстави, передбачені пунктом 9 статті 110 ЦПК України, пред'явити позов за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача, що узгоджується з вимогами частини 3 статті 122 ЦПК України відповідно до яких суд вирішує питання про відкриття провадження у справі за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача з подальшим викликом такої особи як відповідача у справі через оголошення у пресі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачеві для подання до належного суду.

У відповідності до вимог частини 2 статті 82 ЦПК України з Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі» Банк» на користь держави підлягає стягненню несплачена сума судового збору у розмірі 1 378,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року, оскільки вказаною особою на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 09 березня 2016 року про відстрочення виконання обов'язку щодо сплати судового збору до 22 березня 2016 року таку оплату проведено не було, а тому несплачена сума судового збору підлягає стягненню при ухваленні судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Славкіної Марини Анатоліївни - уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі» Банк» відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі» Банк» на користь держави (отримувач коштів - УДКС у Солом′янському у районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ) 38050812, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, Розрахунковий рахунок 31210206780010) судовий збір в сумі 1 378,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: