Ухвала суду № 56814647, 03.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа755/17440/15 Головуючий у 1-ій інстанції - Чех Н.А.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1043/2016 Доповідач - Музичко С.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - судді Музичко С.Г.,

суддів: Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.

при секретарі - П`ятничук В.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Воробйова Антона Олександровича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року у задоволенні заяви «Укрсоцбанк»про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ПАТ «Укрсоцбанк»звернувся до суду з апеляційною скаргою, де ставить питання про її скасування та постановлення нової про задоволення заяви про видачу виконавчого листа. Вказуює на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Зазначаює, при цьому, що суд першої інстанції невірно застосував Закон України «Про третейські суди», ст. 389-10, 355, 360-7 ЦПК України, а також дійшов помилкового висновку, що вищевказана справа не підвідомча третейському суду. Також, суд першої інстанції безпідставно зробив висновок, що третейське застереження, за яким Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків розглянув вказану справу, є нікчемним.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Відмовляючи узадоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що справа, у якій прийнято рішення третейського суду не підвідомча третейському суду відповідно до п.14 ч. 1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» та правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові Верховного Суду України від 02.09.2015 року у справах № 6- 856цс15.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 05.10.2007 року між ПАТ "Універсал Банк" та відповідачем було укладено кредитний договір № 831/3/27/31/7-224, відповідно до якого ПАТ "Універсал Банк" надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 26160,00 доларів США.

В п. 6.2 кредитного договору, сторонами було визначено третейське застереження, відповідно до якого у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спір підлягає розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом Третейського суду, який є невід'ємною частиною третейської угоди.

14.04.2015 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків в особі третейського судді Ярошовця В.М. було ухвалено рішення про стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 457132,71 грн.(а.с11)

Відповідно до ст.389-7 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення, за місцем проведення третейського розгляду. Статтею 389-10 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, зокрема, відповідно до п.2) вказаної норми такою підставою є непідвідомчість третейському суду відповідно до закону справи, у якій прийнято рішення третейського суду.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України від 02.09. 2015 року у справі №6-856цс15 відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" (частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

За частиною першою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

За таких обставин передбачених ст. 312 ЦПК України підстав для скасування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Воробйова Антона Олександровича відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий

Судді