Постанова № 56814584, 29.03.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2016 р.Справа № 916/2440/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.

(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1;від відповідача не зявився;

від ВДВС Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос

на ухвалу господарського суду Одеської області від 29.02.2016р. в порядку ст. 121 ГПК України

по справі №916/2440/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чубівський комбінат хлібопродуктів

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос

про спонукання до виконання мирової угоди,

за участю: Відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2015р. (суддя Оборотова О.Ю.) позов ТОВ „Чубівський комбінат хлібопродуктів задоволено повністю.

Зобовязано Приватне сільськогосподарське підприємство „Колос виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2014 р. у справі № 916/1352/14 та передати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чубівський комбінат хлібопродуктів товар у вигляді пшениці 3-го классу 1000 тон на суму 1 500 000 грн.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чубівський комбінат хлібопродуктів 1218 грн. 00 коп. судового збору.

04.08.2015р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015р. видано відповідні накази.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015р. залишено без змін.

18.02.2016р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від Відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про зміну способу виконання рішення суду. Посилаючись на неможливість виконання рішення суду вказаним у наказі способом, заявник на підставі ч.1 ст.121 ГПК України, просив змінити спосіб рішення господарського суду Одеської області шляхом зобовязання ПСП «Колос» виконати перерахування грошової суми на розрахунковий рахунок ТОВ «Чубівський КХП» в рахунок вартості товару у розмірі 1 500 000,00 грн.

В письмових пояснення ПСП «Колос» просило задовольнити заяву ВДВС Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про зміну способу виконання рішення суду та зазначило, що бажає самостійно в добровільному порядку виконати рішення господарського Одеської області, але не має можливості виконати його у спосіб вказаний у відповідному рішенні, оскільки на сьогоднішній день на підприємстві відсутня в наявності пшениця зазначеного в рішенні класу та кількості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.02.2016р. (суддя Оборотова О.Ю.) у задоволенні заяви Відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015р. по справі № 916/2440/15 відмовлено.

Ухвала суду мотивована відсутністю у заявника належних доказів відсутності у відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос майна, що підлягає передачі позивачу ТОВ „Чубівський комбінат хлібопродуктів за рішенням суду від 29.07.2015 року по справі № 916/2440/15.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, „Колос просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 29.02.2016р. по справі №916/2440/15 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ВДВС Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області в порядку ст.121 ГПК України про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області, змінити спосіб виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015р. по справі №916/2440/15 шляхом стягнення з сільськогосподарського підприємства «Колос на користь ТОВ „Чубівський комбінат хлібопродуктів 1 500 000 грн. вартості пшениці 3-го класу у кількості 1000 тон.

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених судом порушеннях норм матеріального права та неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що ПСП «Колос» в строки добровільного виконання рішення суду, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», звернулось до ДВС з пропозицією як можливо швидше здійснити розшук майна та у разі його відсутності запропонувало державному виконавцю звернутися до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду. Саме на підставі розшуку майна передбаченого ЗУ «Про виконавче провадження» та встановлення його відсутності державним виконавцем було складено акт, згідно якого було зафіксовано факт відсутності у ПСП «Колос» 1000 тон пшениці 3-го класу.

Згідно актів та довідок, які були складені в результаті огляду посіву озимих культур ПСП «Колос» після збиральної компанії 2016р. взагалі не буде мати пшениці 3-го класу у кількості 400 тон, таким чином боржник бажає самостійно у добровільному порядку виконати рішення господарського суду Одеської області та має можливість негайно сплатити кошти у розмірі 1 500 000 грн. на користь стягуваача в рахунок виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015р.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Чубівський комбінат хлібопродуктів вважає, що жодних особливих обставин чи виняткових випадків, які б ускладнювали чи виключали виконання рішення в заяві ВДВС Котовського МРУЮ про зміну способу виконання рішення не зазначено, у судовому засіданні місцевого суду таких доказів не надано, відповідно оскаржувана боржником ухвала господарського суду від 29.02.2016р. про відмову у задоволенні заяви ВДВС Котовського МРУЮ є законною та обгрунтованою, а апеляційна скарга ПСП «Колос» задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наведені скаржником доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (з протоколами).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Виконання судового рішення має бути захищене як складова частина доступу до суду в світлі вимог ст. 6 Конвенції (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece) від 19.03.1997р.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2015р., залишеним без мін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р., позов ТОВ „Чубівський комбінат хлібопродуктів задоволено повністю, зобовязано Приватне сільськогосподарське підприємство „Колос виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2014 р. у справі № 916/1352/14 та передати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чубівський комбінат хлібопродуктів товар у вигляді пшениці 3-го класу 1000 тон на суму 1 500 000 грн., стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чубівський комбінат хлібопродуктів 1218 грн. 00 коп. судового збору.

04.08.2015р. господарським судом Одеської області на виконання вказаного рішення суду від 29.07.2015р. видано відповідні накази.

В ході вчинення виконавчих дій по розшуку майна боржника державним виконавцем ВДВС Котовського МРУЮ в Одеській було складено акт від 12.02.2016р., згідно з яким на сільськогосподарському підприємстві відсутня пшениця 3-го класу у кількості 1000 тон.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України „Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Аналогічні приписи містяться і в ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 7.1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" унормовано, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

Згідно з приписами ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до п.7.4 постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Відтак, апеляційна інстанція погоджується в висновком місцевого суду про відсутність належних доказів відсутності у відповідача майна, що підлягає передачі позивачу за рішенням господарського суду

Належним доказом про відсутність у боржника 1000 тон пшениці 3-го класу повинна бути постанова виконавчої служби про неможливість виконання рішення суду у встановлений в наказі спосіб, проте заявником не було надано такого документу.

Наданий заявником акт державного виконавця від 12.02.2016р. не може бути належним доказом у справі, адже в ньому не вказано, які саме виконавчі дії проводились, у звязку із чим зясувати як саме було встановлено факт відсутності необхідної кількості майна не є можливим.

Будь-яких інших доказів обґрунтованості та необхідності зміни способу виконання рішення заявником не було надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції.

Таким чином висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зміни способу виконання рішення ґрунтується на матеріалах справи і вимогах процесуального закону.

Викладені в апеляційній доводи скаржника про те, що зазначена ухвала є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а також винесена з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, зводиться до тлумачення норм права на свою користь. Окрім того, такі доводи фактично зводяться до переоцінки обставин справи.

Таким чином колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 29.02.2016р. є обґрунтованою, а отже підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99,101, 103 - 106, 121 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 29.02.2016р. у справі №916/2440/15 без змін.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.В. Поліщук