Ухвала суду № 56814550, 28.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" березня 2016 р. Справа №910/21139/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Ткаченка Б.О.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр Плюс" про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року по справі № 910/21139/15

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр Плюс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2015 року

у справі № 910/21139/15 (головуючий суддя: Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр Плюс"

про стягнення 533 121, 52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр Плюс" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2015 року залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2015 року у справі № 910/21139/15 - без змін. Матеріали справи № 910/21139/15 повернуто до Господарського суду м. Києва.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тавр Плюс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з заявою про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року по справі № 910/21139/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року розгляд заяви призначено на 28.03.2016 року.

Сторонами по справі не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників процесу за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр-Плюс" про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року по справі № 910/21139/15, враховуючи наступне.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Роз'яснення рішення, ухвали - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення, ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

При цьому, роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати:

- відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України;

- відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення, ухвали.

Нормами ст. 105 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову.

У постанові мають бути зазначені:

1) найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;

2) найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу;

3) найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів);

4) стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;

5) підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;

6) доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу;

7) обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

8) у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції;

9) висновки за результатами розгляду апеляційної скарги;

10) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова надсилається сторонам у справі в триденний строк з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Відповідно до п. 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" роз'яснення рішення або виправлення в ньому описок чи арифметичних помилок здійснюється тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, про які йдеться в абзаці першому пункту 13 цієї постанови.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Тавр-Плюс" вказує на відсутність у тексті постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року посилання на докази та обставини, що доводять встановлені судом висновки.

Дослідивши матеріали справи, а також зміст поданої заяви, судова колегія приходить до висновку про те, що заявником фактично порушується питання про внесення до постанови нових фактичних даних, а також роз'яснення мотивів прийняття постанови.

При цьому з тексту вказаної постанови випливає, що воно викладене чітко і зрозуміло та відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Крім цього, заявником викладено вимогу про роз'яснення порядку забезпечення "виконання грошового зобов'язання з боку відповідача", що взагалі не стосується питання чіткості та зрозумілості судового рішення.

Порядок виконання рішення, ухвали, постанови врегульовано розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу ч. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частинами 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом

Згідно із ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Таким чином, приписами ст. 34 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 89 Господарського процесуального кодексу України передбачено конкретні випадки, за яких суд надає роз'яснення стороні або державному виконавцю.

Судова колегія зважає на те, що ні нормами Господарського процесуального кодексу України, ні нормами Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено роз'яснення господарським судом порядку виконання рішень.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр-Плюс" про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року по справі № 910/21139/15 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр-Плюс" про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року по справі № 910/21139/15 відмовити.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

Б.О. Ткаченко