Постанова № 56814547, 23.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2016 р. Справа№ 911/2937/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Сухового В.Г.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТІ» на рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2015 року

у справі № 911/2937/15 (головуючий суддя - Саванчук С.О., судді: Бацуца В.М., Рябцева О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Новий дах»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТІ»

про стягнення 134 179,61 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Паляниця О.М., довіреність б/н від 01.09.2015 року

від відповідача: Середа А.В., довіреність б/н від 29.02.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Новий дах» (позивач у спарві) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТІ» (відповідач у справі) про стягнення 134 179,61 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УПТІ», всупереч взятих на себе за договорами підряду зобов'язань, не провів в повному обсязі оплати вартості виконаних робіт по влаштуванню гідроізоляції покрівлі, а тому просить суд стягнути з відповідача суму боргу, нараховані на суму боргу 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.12.2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Новий дах» 42673 грн. 32 коп. заборгованості за договором №25/04 від 25.04.2013, 624 грн. 32 коп. 3% річних, 7241 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 48392 грн. 20 коп. заборгованості за договором № 16/09 від 16.09.2013, 707 (сімсот сім) грн. 98 коп. 3% річних за договором № 16/09 від 16.09.2013, 8212 грн. 16 коп. інфляційних втрат за договором № 16/09 від 16.09.2013 та 2157 грн. 03 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю позивачем факту порушення з боку відповідача строків виконання свого грошового зобов'язання та існування правових підстав для покладення на нього відповідальності згідно з ст. 625 ЦК України. Разом з цим, Господарський суд Київської області, встановивши невірне визначення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Новий дах» періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання та відповідно періоду нарахування пені, беручи до уваги відсутність у суду права виходу за межі позовних вимог, відмовив у стягненні пені, заявленої позивачем відповідно до заяви б/н від 21.09.2015 року (а.с. 140-146 том 1) про уточнення позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «УПТІ», 06.01.2016 року подав апеляційну скаргу №2 від 06.01.2016 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2015 року у справі №911/2937/15 повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд неповно дослідив обставини справи, невірно визначив правову природу укладених між сторонами договорів та стверджує, що у зв'язку з неподанням позивачем, як субпідрядником за договором, необхідної документації, як то: Довідок про вартість виконаних робіт за формою Кб-3, журналів виконаних робіт, актів огляду прихованих робіт, актів перевірки якості виконаних робіт у відповідача, як підрядника, відсутній обов'язок з оплати виконаних робіт, що також не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УПТІ» поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято до провадження апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2015 року у справі №911/2937/15 та призначено розгляд справи на 29.02.2016 року.

23.02.2016 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду, від позивача у справі надішли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Новий дах» спростовує доводи апелянта та стверджує, що всі документи, які передбачені умовами договору та приписами чинного законодавства, необхідні для проведення розрахунків за виконані підрядні роботи, були передані відповідачу, що серед іншого також підтверджується введенням зазначених об'єктів будівництва в експлуатацію.

У судових засіданнях 29.02.2016 року та 09.03.2016 року Київським апеляційним господарським судом відповідно до ч.3 ст. 77 ГПК України оголошувались перерви до 09.03.2016 року та 23.03.2016 року відповідно з метою надання сторонам можливості ознайомитись з матеріалами справи та подати свої додаткові письмові пояснення та заперечення.

У судовому засіданні 23.03.2016 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2015 року у справі №911/2937/15 повністю та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 23.03.2016 року представник позивача у справі заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2015 року у справі №911/2937/15 залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «УПТІ» (підрядник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Новий дах» (субпідрядник за договором, позивач у справі) укладено договори: від 25.04.2013 року №25/04 (далі - Договір-1) та від 16.09.2013 року №16/09 (далі - Договір-2), (а.с. 11-29 том 1).

Пунктом 1.1 договору-1 встановлено, що підрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався за завданням підрядника виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами роботи по улаштуванню гідроізоляції покрівлі загальною площею 21575 м.кв. на будівництві об'єкта: «Цех по виробництву фасованої продукції з чаю та кави та логістичний центр ТОВ»ПРОДПАК ЛТД» по вул. Броварській в с. Требухів Броварського району Київської області.

Згідно з пунктом 2.1 договору-1, договірна ціна робіт орієнтовно становить 1 048 545,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1 договору-2, підрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався за завданням підрядника виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами роботи по улаштуванню гідроізоляції покрівлі на будівництві об'єкта: «будівництво 162-х квартирного будинку, 242-х квартирного будинку і 149-х квартирного будинку за адресою Київська обл., с. Софіївська Борщагівка. вул. Горького».

Згідно з пунктом 2.1 договору-2, договірна ціна робіт орієнтовно становить 240 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.4.1 договорів, субпідрядник до 25-го числа звітного місяця надає підряднику для погодження та затвердження Акти приймання виконаних робіт, Довідку про вартість виконаних робіт (Ф №КБ-3) та всю необхідну документацію.

Згідно з пунктами 2.4.2 договорів, підрядник протягом 10-ти календарних днів затверджує надані Акти приймання виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних робіт (Ф № КБ-3) та перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника кошти за фактично виконані роботи.

Пунктами 2.5 договорів передбачено, що при кінцевих розрахунках підрядник може утримати вартість робіт, які виконані з вини субпідрядника з недоробками і дефектами, що зафіксовані відповідним актом. Протягом встановлених цим актом строків, субпідрядник повинен усунути виявлені порушення, і після чого підрядник перераховує утримані суми.

Відповідно до пунктів 3.1 договорів, після завершення виконання робіт субпідрядник надає підряднику три екземпляри акту виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт (Ф № КБ-3) та всю необхідну документацію. Підрядник зобов'язаний організувати та здійснити прийняття робіт протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання від субпідрядника акту виконаних робіт та протягом цього терміну підписати та повернути субпідряднику підписаний акт виконаних робіт.

Згідно з пунктами 3.3 договорів, у випадку виявлення недоліків під час приймання робіт, підрядник має право протягом 10-ти календарних днів з дня отримання від субпідрядника акту виконаних робіт надати останньому мотивовану відмову від прийняття робіт у письмовій формі та дефектний акт з переліком виявлених недоліків в роботах та строків, які пропонуються субпідряднику для усунення таких недоліків.

Пунктами 3.4 договорів встановлено, що акт прийому-передачі завершених робіт підписується представниками підрядника та субпідрядника.

Договори вступають в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та припиняють дію в момент повного виконання сторонами зобов'язань за ними (пункти 11.3 Договорів).

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору-1, позивачем виконано, а відповідачем прийнято робіт, всього на суму 1 074 304,69 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних робіт №1 за травень 2013 року, №2 за червень 2013 року, №2 за липень 2013 року, №1 за липень 2013 року, б/н за липень 2013 року, б/н за серпень 2013 року, б/н за серпень 2013 року, б/н за вересень 2013 року, №1 за вересень 2013 року, №2 за вересень 2013 року, б/н за листопад 2013 року та б/н за грудень 2013 року (а.с. 32-44 том 1).

Також, колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору-2, позивачем виконано, а відповідачем прийнято робіт, всього на суму 134 469,60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних робіт №2 за листопад 2013 року, №1 за листопад 2013 року, №1 за грудень 2013 року, б/н за жовтень 2013 року, б/н за серпень 2014 року, №1 за грудень 2013 року та №1 за грудень 2013 року (а.с. 42, 45-46 том 1) .

Зазначені акти підписані без зауважень уповноваженими представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з влаштування гідроізоляції покрівлі за вказаними договорами. Прийняття вказаних в актах робіт за договорами відповідачем не заперечується.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПТІ» вартість робіт, що прийняті за вказаними актами, оплатило частково: у сумі 1031631,37 грн. за договором-1 та у сумі 86076,80 грн. за договором-2, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з банківських рахунків (48-74 том 1) та не заперечується сторонами.

Зважаючи на те, що відповідач не повністю розрахувався з позивачем за виконані роботи, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у розмірі: 42 673,32 грн - за договором-1 та 48 392,20 грн - за договором-2.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З системного аналізу умов укладених сторонами договорів вбачається, що вони за своєю правовою природою є договорами будівельного підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2. ст. 875 ЦК України).

Основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт, тобто завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи, чи інші роботи, нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 1 ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до статті 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до пунктів 3.1. договорів, обов'язок організувати та здійснити прийняття робіт протягом 10 днів з моменту отримання акту виконаних робіт покладено на відповідача, який, як вбачається з матеріалів справи, прийняв виконані позивачем роботи у погоджених в актах обсягах та вартості. Передбачених договором та законом актів про наявність недоліків робіт відповідачем, як підрядником за договором, не складалось, що апелянтом не заперечується.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що згідно з п.п. 91, 96 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 98 Загальних умов визначено, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання.

Таким чином, враховуючи умови договору, вищенаведені приписи законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що після прийняття виконаних позивачем підрядних робіт та підписання відповідних Актів, у Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТІ» виник обов'язок здійснити оплату вартості таких робіт.

Разом з цим, слід зазначити, що пунктами 2.11.1 договорів сторонами погоджено гарантійний фонд в розмірі 5% від вартості робіт за цим договором, який формується шляхом утримання підрядником (залишення у підрядника) 5% оплати вартості фактично виконаних і зданих робіт за цим договором, з урахуванням ПДВ.

Згідно з пунктами 2.11.2 договорів, кошти гарантійного фонду використовуються підрядником для усунення недоліків та дефектів робіт субпідрядника у разі, якщо субпідрядник не усуває такі недоліки за власний рахунок протягом погодженого сторонами строку. У випадку використання підрядником коштів гарантійного фонду, підрядник зобов'язаний проінформувати субпідрядника про обсяг витрат та надати відповідні належні документальні підтвердження. Розмір гарантійного фонду, а також відповідно до ціни договору та сума, що залишається до виплати субпідряднику за договором, зменшується на суму коштів, які були витрачені підрядником на усунення недоліків виконаних за договором робіт.

Пунктами 2.11.4 договорів передбачено, що повернення підрядником субпідряднику гарантійного фонду відбувається в наступному порядку: через три місяці після завершення робіт, підписання останнього по часу акту виконаних робіт та передачі пакету виконавчої документації згідно виконаних робіт по договору. Підрядник перераховує субпідряднику 50 відсотків гарантійного фонду за вирахуванням сум, сплачених підрядником за усунення недоліків, відповідно; через три місяці після введення об'єкта в експлуатацію, підрядник перераховує субпідряднику 50 відсотків гарантійного фонду, що залишилися, за вирахуванням сум, сплачених підрядником за усунення недоліків, відповідно.

Відповідно до розрахунку суду, з урахуванням умов договорів, вірні розміри гарантійних фондів складають: 53715,24 грн. за договором-1 та 6723,48 грн. за договором-2, з розрахунку 5% вартості фактично виконаних і зданих робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що об'єкт будівництва, на якому здійснювались роботи за договором-1, введено в експлуатацію 18 грудня 2013 року, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 18.12.2013 року за №ВС143133520885 (а.с. 205-209 том 1), а об'єкти будівництва, на яких здійснювались роботи за договором-2, здано в експлуатацію 26.12.2014 року, що підтверджується деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації від 26.12.2014 за №КО143143600341, №КО143143600347 та №КО143143600356 (а.с. 193-195 том 1). Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає, що після введення об'єктів будівництва в експлуатацію у Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТІ» виник обов'язок з повернення сум гарантійного фонду у порядку, передбаченому п. 2.11.4. договорів. Однак доказів повернення вказаних сум відповідачем не надано.

Апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що крім складання актів приймання виконаних робіт, позивач для здійснення кінцевих розрахунків зобов'язаний був надати відповідачеві також довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та всію необхідну документацію (журнал виконаних робіт, акти огляду прихованих робіт, акти перевірки якості виконаних робіт) і, оскільки вказаних документів позивачем не надано, то у ТОВ «УПТІ» відсутні підстави для здійснення остаточного розрахунку. Також, відповідач, посилаючись на положення п. 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», стверджує, що оскільки позивачем не надано Довідки про вартість виконаних підрядних робіт №КБ-3, це надає право замовнику - відповідачу на затримку в проведені оплати робіт.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки умовами пунктів 2.5, 2.6, 2.7, 2.11.2 договорів чітко визначені випадки, в яких ТОВ «УПТІ» має право затримати плату за виконані роботи, серед яких випадки виконання робіт з дефектами чи іншими недоліками, про що складається відповідний Акт; невідповідність вимогам закону податкових накладних чи неприйняття їх податковим органом та використання коштів гарантійного фонду у випадку виявлених та зафіксованих недоліків, які підрядник відмовився усунути за власний рахунок. Інших підстав, які надавали б право відповідачу не здійснювати оплату робіт, договором не передбачено.

Враховуючи вищезазначене, а також прийняття відповідачем виконаних підрядних робіт та підписання Актів про їх прийняття, відсутність Актів про будь-які виявлені недоліки, відсутність доказів звернення ще з 2013 року після здачі робіт, введення об'єктів в експлуатацію до позивача з вимогами про надання документації, яка на думку відповідача, повинна була б надаватись позивачем та беручи до уваги введення в експлуатацію об'єктів будівництва, на яких позивач здійснював роботи з влаштування гідроізоляції покрівлі, колегія суддів дійшла висновку щодо належного виконання позивачем зобов'язань за договорами, включаючи передання необхідної документації, що відповідно є підставою згідно з п. 2.4.2., 2.11.4 договорів для перерахування ТОВ «УПТІ» вартості виконаних робіт та остаточних сум гарантійних фондів за договорами.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами в частині ведення та складання необхідної документації: Журналу виконаних робіт, Актів прихованих робіт, Документів про випробування матеріалів, що зумовило укладення відповідачем з третьою особою - ФОП ОСОБА_4 договору №02/11-ФОП від 02.11.2012 року на виконання робіт по складанню виконавчих схем та Актів закриття прихованих робіт на об'єкті: «Цех з виробництва фасованої продукції з чаю та кави і логістичний центр ТОВ «Продпак ЛТД» по вул. Броварській в с. Требухів, Київської області, оскільки, як вбачається, такий договір укладено Товариством з обмеженою відповідальністю «УПТІ» з третьою особою ще 02.11.2012 року щодо одного об'єкта будівництва, в той час, як правовідносини з ТОВ «Будівельна компанія Новий дах» виникли на підставі договорів (№25/04, №16/09) укладених 25.04.2013 та 16.09.2013 року і стосувались виконання робіт на двох об'єктах будівництва.

З огляду на встановлені судом і підтверджені належними доказами обставини справи, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок Господарського суду Київської області про задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Новий дах» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТІ» заборгованості за виконані роботи у розмірі 42673,32 грн. за договором-1 та у розмірі 48392,20 грн за договором-2.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12 247, 83 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором №25/04 від 25.04.2013 року та 14 080,14 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором №16/09 від 16.09.2013 року за період з 27.03.2015 року по 21.09.2015 року.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 7.9 договорів передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт підрядник сплачує пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактичного боргу за кожен день прострочення, сплата пені не звільняє підрядника від повного розрахунку за виконані обсяги робіт.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем при нарахуванні пені не враховано період виникнення заборгованості за кожним актом окремо, а нарахування здійснюється з 27 березня 2015 року по 21 вересня 2015 року на всю суму заборгованості (окремо за кожним договором), що є порушенням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Оскільки періоди нарахування пені мають обчислюватись за кожним актом прийому виконаних робіт окремо, а щодо сум, що входили до гарантійних фондів: 50 % - через 3 місяці після підписання останнього по часу акту виконаних робіт і передачі пакету виконавчої документації та 50 % - з дат введення об'єктів в експлуатацію, починатись з дня виникнення боргу та обмежуватись загальним шестимісячним строком їх нарахування, оскільки договорами не погоджено його продовження, місцевий суд дійшов вірного висновку, що період, вказаний позивачем, не відповідає умовам договорів, вимогам законодавства та встановленим обставинам справи, відтак, у зв'язку з відсутністю у суду підстав для виходу за межі позовних вимог, колегія суддів визнає правомірною та обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом Київської області встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано факт порушення строків оплати вартості виконаних робіт.

З огляду на викладене, висновки господарського суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних у сумі 624,332 грн., за прострочення виконання зобов'язання за договором-1 за період з 27 березня 2015 року по 21 вересня 2015 року та у сумі 707,98 грн. за договором-2 за період з 27 березня 2015 року по 21 вересня 2015 року та інфляційних втрат, у сумі 7241,66 грн. за договором-1 та 8212,16 грн. за договором-2 є обґрунтованими та правомірними.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2015 року у справі №911/2937/15 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТІ» на рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2015 року у справі №911/2937/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2015 року у справі №911/2937/15 залишити без змін.

3. Справу № 911/2937/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді В.Г. Суховий

А.О. Мальченко