Постанова № 56814448, 23.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2016 р. Справа№ 18/208

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Гончарова С.А.

за участі представників:

від прокуратури: Жук І.К. посвідчення № 000566

від позивача: Станецька О.В. - представник

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: Селіфонов В.В. - представник

від Департаменту ДВС МЮ України: Дуда Ю.М. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року у справі № 18/208 (суддя: Борисенко І.І.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм»

на дії Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №18/208

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України;

до Міністерства охорони здоров'я України (відповідач-1)

Державного підприємства «Укрвакцина» (відповідач-2)

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (відповідач-3)

про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору, стягнення 123 551 066,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2011р. у справі №18/208 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Міністерства охорони здоров'я України (відповідач 1), Державного підприємства «Укрвакцина» (відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (відповідач 3) задоволено позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України та визнано недійсним рішення Постійного тендерного комітету Міністерства охорони здоров'я України, оформлене протоколом від 28.01.2009р. №3, в частині обрання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» переможцем торгів на здійснення закупівлі вакцини «Пентаксим»; визнано недійсним з моменту їх укладення: договір №1/2 від 05.02.2009р. на поставку вакцини «Пентаксим», укладений між Міністерством охорони здоров'я України (відповідач 1), Державним підприємством «Укрвакцина»(відповідач 2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (відповідач 3), а також додаткові угоди до нього; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» в дохід держави 123 551 066,47грн. Стягнуто з Міністерства охорони здоров'я України в дохід Державного бюджету України 8 556 грн.66 коп. державного мита та 78 грн.67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, Стягнуто з Державного підприємства «Укрвакцина» в дохід Державного бюджету України 8 556грн.66коп. державного мита та 78 грн. 67 коп., Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» в дохід Державного бюджету України 8 556 грн. 66 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп.

13.12.2011р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2011р. у справі №18/208, яке набрало законної сили 21.11.2011 р., відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 р. у справі №18/208, яка набрала законної сили 21.11.2011р. видано накази.

28.07.2015р. до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №18/208.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 18/208 від 24.12.2015 року скаргу ТОВ «Інтерфарм» на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувсь до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року у справі № 18/208, у задоволенні скарги ТОВ «Інтерфарм» відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016, апеляційну скаргу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.02.2016.

Представник відповідача-3 15.02.2016 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

16.02.2016 року розгляд справи було відкладено на 24.02.2016.

24.02.2016 у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу Київського апеляційного господарського суду визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий суддя, судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.03.2016.

У судовому засіданні 16.03.2016 журналістом ГО «Київський прес-клуб» здійснювалась відеофіксація судового засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 розгляд справи відкладено на 23.03.2016.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 23.03.2016 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача-1 та відповідача-2.

Представник прокуратури відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні її доводи підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав:

13.12.2011р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2011р. у справі №18/208, яке набрало законної сили 21.11.2011 р., відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 р. у справі №18/208 видано накази.

Зазначені накази було пред'явлено до виконання.

Наказ Господарського суду м. Києва № 18/208 від 13.12.2011 перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з 05.01.2012 (виконавче провадження № 30576619).

Ухвалою від 27.04.2012 у справі № 5011-15/5513-2012 Господарський суд міста Києва порушив провадження у справі про банкрутство стосовно боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм».

Постановою державного виконавця від 27.06.2012 виконавче провадження № 30576619 зупинено.

Постановою Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 у справі № 5011-15/5513-2012 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою державного виконавця від 11.01.2014 виконавче провадження № 30576619 закінчено.

В ході подальшого розгляду справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2014 затверджено мирову угоду від 05.06.14 у справі № 5011-15/5513-2012, за якою зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» погашаються шляхом передачі його майна в рахунок погашення грошових вимог кредиторів.

Провадження у справі № 5011-15/5513-2012 припинено на підставі пункту 5 частини першої статті 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у зв'язку з укладанням мирової угоди; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-15/5513-2012 від 27.04.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою Заступника Генерального прокурора України від 03.06.2015 № 05/5-8880-11 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 47795737 з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 18/208 від 13.12.2011 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» в дохід держави 123551066,47 грн.

Відповідно до статей 79, 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на які посилався суд першої інстанції, передбачено можливість укладення учасниками справи про банкрутство мирової угоди, що є наслідком припинення провадження у справі. При цьому, в ухвалі про припинення провадження у справі господарський суд зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Законом № 4212-VI від 22.12.2011 також внесено низку змін до Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, статтю 50 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено частиною четвертою, яка визначає наслідки закінчення виконавчого провадження у зв'язку з офіційним оприлюдненням повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. У такому випадку виконавчі документи можуть бути повторно пред'явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2014 не визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений законом строк вважаються погашеними (списаними, прощеними), а вимоги, підтверджені наказом Господарського суду м. Києва № 18/208 від 13.12.2011, не були задоволені повністю або частково.

Разом з тим, передбачена частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» можливість повторного пред'явлення виконавчого документа обумовлена відповідними строками, що визначені статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вказаної норми наказ господарського суду може бути пред'явлено на виконання протягом року, що обчислюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Положеннями статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються його пред'явленням до виконання.

Виходячи з системного тлумачення положень статей 22, 23, частини четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», вбачається, що наказ Господарського суду м. Києва № 18/208 від 13.12.2011 міг бути пред'явлений до виконання протягом року з дня припинення провадження у справі про банкрутство, тобто до 19.06.2015.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» спеціальний закон, який регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у самостійному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зважаючи на викладене, у Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на момент звернення Заступника Генерального прокурора України з заявою від 03.06.2015 № 05/5-8880-11 були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження та вчинення дій, передбачених чинним законодавством на виконання наказів у справі №18/208.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» задоволенню не підлягає, у зв'язку з необґрунтованістю.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 18/208 підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права, а апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» від 24.12.2015 по справі № 18/208 скасувати.

3. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» на дії Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №18/208 (вх. № 06-29.1/12012/15 від 28.07.2015) відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (м. Київ, вул. М. Рокосовського, 8б, ідентифікаційний код 22911541) на користь Державного бюджету України 1378,00 (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 18/208 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

С.А. Гончаров