Рішення № 56813783, 28.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2016Справа №910/3906/16За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

про стягнення 2905,84 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Галич Ж.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Від Відповідача надійшов відзив на позов, у якому він вимоги відхиляє, оскільки на його думку за наявності листа вигодонабувача (банку) за договором страхування про згоду на виплату страхового відшкодування страхувальнику, здійснення такої виплати фактично тому ж вигодонабувачу (банку) Відповідач вважає неправомірним. І також вимоги позову Відповідач відхиляє з посиланням на п. 37.4.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки до нього за страховим відшкодуванням звернулися поза однорічним строком після ДТП. Справу Відповідач просив розглядати за відсутності його повноважного представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13.04.2013 на перехресті вул. Щорса та вул. Спартаківська в м. Одесі була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, виконуючи поворот ліворуч не надав превагу іншому автомобілю, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ДЕУ», д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, чим порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідками ДАІ про ДТП, копії яких містяться у справі.

Так, унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «ДЕУ», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, був під його керуванням на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування, копія якого залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування та враховуючи, зокрема, дослідження від 22.04.2013 аварійного комісара з калькуляцією AUDATEX до нього (розмір матеріального збитку дорівнює вартості відновлювального ремонту - 4845,04 грн., коефіцієнт зносу - 0), Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 3905,84 грн. страховику на рахунок, відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується залученим до справи платіжним дорученням та розшифровкою-відомістю до нього, де ОСОБА_3 вказаний як отримувач платежу. Проти перерахування йому коштів не заперечував вигодонабувач по Договору добровільного страхування, про що до матеріалів справи додано відповідний лист. З огляду на наведене посилання Відповідача на відсутність належних доказів виплати страхового відшкодування судом відхиляється.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_2, автомобіля «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до матеріалів справи постановою суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2, як особи, яка експлуатувала автомобіль «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/9109133 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності по майну - 50000 грн., франшиза - 1000 грн.).

Отже, на Відповідача вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм ОСОБА_2, автомобіля «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, на час ДТП.

Матеріалами справи, та зокрема дослідженням від 22.04.2013 аварійного комісара з калькуляцією AUDATEX підтверджується, що вартість відновлювального ремонту автомобіля дорівнює 4845,04 грн., при цьому коефіцієнт зносу - 0, і Позивач у складеному на виконання умов Договору страховому акті розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 3905,84 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування.

Доказів наявності у деталей Застрахованого автомобіля коефіцієнту зносу та його розміру Відповідач суду не навів і не надав. Натомість, згідно наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем дослідженням від 22.04.2013 аварійного комісара коефіцієнт дорівнює нулю.

Судом встановлено, що наведені у калькуляції AUDATEX матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ і Відповідачем не надано доказів протилежного.

Заперечення Відповідача проти позову, що не звернення до нього протягом року з часу настання ДТП з заявою про виплату страхового відшкодування є підставою для відмови у позові про виплату страхового відшкодування на підставі ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» судом відхиляються, оскільки ст. 37 вказаного Закону визначає можливість відмови страховика у виплаті страхового відшкодування страхувальнику в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж встановлених строків, і не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/9494/14|3-49гс15.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/9109133 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (50000 грн.), не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (4845,04 грн.), виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (3905,84 грн.), та за мінусом франшизи (1000 грн.), і отже в сумі 2905,84 грн. З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України за звернення позивача до суду з позовом покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) на користь Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) 2905 (дві тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 84 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.03.2016

Суддя Сташків Р.Б.