Ухвала суду № 56813781, 22.03.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.03.2016 р. Справа№ 914/2348/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Українсько-німецького спільного підприємства Агро-Поділля, м.Городок Львівської області

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар, м.Городок Львівської області

до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства Дельта Банк, м.Київ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Державної іпотечної установи, м.Київ

про визнання застави припиненою та зобовязання вчинити дії

За участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача-1 ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 24.12.2015р.);

від відповідача-2 ОСОБА_2 представник (довіреність б/н від 04.01.2016р.); ОСОБА_3 представник (довіреність б/н від 12.02.2016р.);

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 не зявився;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 ОСОБА_4 представник (довіреність №8842/15/1 від 22.12.2015р.).

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Українсько-німецького спільного підприємства Агро-Поділля до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар та до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства Дельта Банк за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Державної іпотечної установи про визнання застави припиненою та зобовязання вчинити дії.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

В судове засідання 22.03.2016р. зявились представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-2.

Представник відповідача-1 подав клопотання (вх.№1641/16 від 22.03.2016р.), в якому просить зупинити провадження у даній справі до вирішення повязаних з нею справ №910/25491/15 та 910/25487/15, що розглядаються Київським апеляційним господарським судом.

Розглянувши вказане клопотання відповідача-1, а також раніше подане клопотання третьої особи-2 про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку зупинити провадження у даній справі до вирішення повязаних з нею справ №910/25491/15 та 910/25487/15 з огляду на наступне.

Предметом дослідження у даній справі є заява про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №2 від 09 лютого 2015 року.

У вказаній заяві ТзОВ «Яблуневий Дар» зазначило, що є кредитором ПАТ «Дельта Банк» у зобов'язаннях на суму 43 903 234,95 доларів США за наступними документарними інструментами (далі - Акредитиви), строк виконання за якими на дату цієї заяви є таким, що настав:

1) Безвідкличний акредитив № LC/IM/14/122013 на суму 10 598 390,00 доларів США, виданий Банком на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк [Cargaill Financial Services International Inc.] (далі - «CFSIT»);

2) Безвідкличний резервний акредитив №LC/SB/026/042014 на суму 28 654 844,95 доларів США, виданий Банком на користь CFSIT, Inc.;

3) Безвідкличний резервний акредитив №LC/SB/027/062014 на суму 4 650 000,00 доларів США, виданий Банком на користь CFSIT.

Водночас, Вищий господарський суд України у постанові від 27.01.2016р., якою справу №914/2348/15 передано на новий розгляд, вказав наступне:

«Також господарськими судами не перевірено правильності проведеного розрахунку суми припиненого зобов'язання, здійсненого відповідачем-1, згідно вищезазначених заяв, виходячи з різного співвідношення іноземних валют (євро до долара), відповідно до положень статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", статей 526, 1054 ЦК України та пункту 3.2.6.2. кредитного договору.

Згідно статей 1088, 1093 ЦК України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника)-заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи бенефіціара.

Вирішуючи спір, місцевим й апеляційним господарськими судами також належним чином не зясовано обставин щодо встановлення факту наявності угод на відкриття спірних акредитивів, початок строку їх дії, строк платежу по акредитивах та інші обставини, які б свідчили про наявність зобов'язань банку перед відповідачем-1, про зарахування яких йдеться у вищезазначених заявах ТОВ "Яблуневий Дар"».

Державна іпотечна установа звернулася у господарський суд міста Києва з позовом про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог, що здійснене на підставі заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №2 від 09 лютого 2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2015 року у справі № 910/25491/15 у задоволенні позовних вимог Державній іпотечній установі відмовлено повністю.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2015 року у справі № 910/25491/15 оскаржено в апеляційному порядку Державною іпотечною установою і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Судове засідання у справі № 910/25491/15 призначене Київським апеляційним господарським судом на 05 квітня 2016 року.

За таких обставин, господарський суд Львівської області зобов'язаний дати свою правову оцінку заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №2 від 09 лютого 2015 року.

Разом з тим, таку правову оцінку заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №2 від 09 лютого 2015 року вже дав господарський суд міста Києва у рішенні від 10.12.2015 року у справі № 910/25491/15, яке на даний час переглядається в апеляційному порядку.

Таким чином у випадку набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2015 року у справі № 910/25491/15, факти законності чи незаконності заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №2 від 09 лютого 2015 року, а, відтак, належного чи неналежного виконання з боку ТОВ «Яблуневий Дар» умов Договору кредитної лінії № ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року матимуть значення для вирішення даної господарської справи №914/2348/15.

Більше того, позовні вимоги в цій господарській справі №914/2348/15 ґрунтуються, зокрема, і на заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №2 від 09 лютого 2015 року, як на односторонньому правочині, правомірність якого на даний час встановлюється Київським апеляційним господарським судом у справі № 910/25491/15.

Предметом дослідження у даній справі є, також, заява про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 27.02.2015 року, відповідно до якої ТОВ «Яблуневий Дар», покликаючись на Договір відступлення прав вимоги за Договором банківського вкладу від « 03» серпня 2014 року, вказав про:

- про припинення зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від « 27» червня 2013 року у розмірі 361 808,22 євро (що за крос-курсом євро до долару, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 409 458,36 доларів США) та

- припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» частини заборгованості за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508- 06514 від 06 травня 2014 року на загальну суму 575 750,84 доларів США (що за крос-курсом долару до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви складає еквівалент 508 748,64 євро).

Водночас, Вищий господарський суд України у постанові від 27 січня 2016 року по справі № 914/2348/15 вказав наступне:

«Згідно ст.ст. 512, 513 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарськими судами належним чином не перевірено факту наявності доказів щодо переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні та, відповідно, можливості здійснення зарахування на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, оскільки повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні направлено ПАТ "Дельта Банк" 02.03.2015 року, тоді як заява про зарахування зустрічних однорідних вимог направлена ПАТ "Дельта Банк" 27.02.2015 року.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про настання строку повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) на момент направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог є передчасними».

Державна іпотечна установа звернулася у господарський суд міста Києва з позовом про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог, що здійснене на підставі заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 27 лютого 2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі № 910/25487/15 у задоволенні позовних вимог Державній іпотечній установі відмовлено повністю.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі № 910/25487/15 оскаржено в апеляційному порядку Державною іпотечною установою і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

За таких обставин, господарський суд Львівської області зобов'язаний дати свою правову оцінку заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 27 лютого 2015 року.

Разом з тим, таку правову оцінку заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 27 лютого 2015 року вже дав господарський суд міста Києва у рішенні від 18.02.2016 року у справі № 910/25487/15, яке на даний час переглядається в апеляційному порядку.

Як вказано у п. 3.16 постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 (із змінами та доповненнями), статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.2-ч.4 ст.35 ГПК України).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, господарському суду слід у кожному випадку з'ясувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Іншим судом, про який йдеться у ч.1 ст. 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно із ст. 3 та ч.2 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Крім того, приписами п.п.2.17 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» регламентовано: «Якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК з урахуванням обставин конкретної справи є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним».

Згідно ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

З огляду на викладене, керуючись ч.1 ст.79, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у даній справі №914/2348/15 до вирішення повязаних з нею справ №910/25491/15 та 910/25487/15.

2. Зобовязати сторони повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі, в підтвердження чого надати належні докази.

3. Ухвала набирає законної сили в день її винесеня.

4. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Петрашко М.М.