Рішення № 56813751, 23.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2016Справа №910/3815/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про стягнення 8320,46 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Гуназ Ю.Є. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та нарахованих у зв'язку з її несвоєчасною виплатою санкцій, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП, яку Відповідач повинен був відшкодувати виплативши суму страхового відшкодування на підставі укладеного між ним з винуватцем ДТП договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на користь третьої особи (потерпілого у ДТП).

Відзиву на позов Відповідач не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвала надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП та з матеріалів справи, тому будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2015 в м. Васильків, Київської області, була скоєна ДТП. Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, під час вибору безпечної швидкості не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив наїзд на металеву опору АЗС, чим порушив ПДР України.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено металеву опору АЗС, яка була передана Позивачу на підставі Договору оренди № 32/АБ-14 від 20.06.2014, з урахуванням додаткової угоди від 01.07.2014 та акта приймання передачі від 04.12.2014, та яку (опору АЗС) на умовами договору Позивач зобов'язався підтримувати у належному технічному стані та ремонтувати, і за умовами договору Позивач також має право отримувати суми страхових відшкодувань на покриття збитків, заподіяних внаслідок настання страхових випадків та здійснення ремонту будівель, приміщень, обладнання комплексу АЗС (п.п. 5.2.3, 5.2.5 та 5.2.12 Договору оренди № 32/АБ-14 від 20.06.2014).

Відповідно до рахунку-фактури від 13.02.2015 вартість відновлювального ремонту опори АЗС коштувала 7381,52 грн. Про фактичне відновлення (ремонт) опори свідчить акт приймання-передач від 20.02.2015 на суму 7381,52 грн., і оплата робіт на указану суму Позивачем була проведена у повному обсязі, що підтверджується залученим до справи платіжним дорученням від 04.03.2015 № 8643.

Невідповідність ремонтних робіт та використаних матеріалів завданим опорі АЗС пошкодженням при ДТП Відповідачем не доведена перед судом належними засобами доказування.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_2, автомобіля «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до матеріалів справи постановою районного суду (роздруківка з сайту ЄДРСР визнана судом достовірною за відсутності її спростування Відповідачем).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка експлуатувала автомобіль «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/9938560 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000 грн., франшиза - 1000 грн.).

Обставина укладення Відповідачем договору (полісу) № АС/9938560 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також його умови є достовірно встановленими судом, який в порядку ст. 65 ГПК України витребував відповідну інформацію від МТСБУ, як у оператора єдиної централізованої бази даних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників (ст. 55 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже Відповідач є особою, на яку вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації ОСОБА_2, автомобіля «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, на час ДТП.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивачем було направлено Відповідачу повідомлення про ДТП (отримано Відповідачем 16.01.2015), і також Позивачем було подано Відповідачу заяву про страхове відшкодування (отримано Відповідачем 30.03.2015), яка судом перевірена та визнана такою, що відповідає вимогам ст. 35 указаного Закону.

Відповідач заяву Позивача розглянув та 12.11.2015 прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 6381,52 грн.

Проте вказане рішення прийнято з простроченням наданого ст. 36.2 указаного Закону максимального 90то денного строку з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Отже страхове відшкодування за приписами ст. 36.2 указаного Закону Відповідач повинен був виплатити Позивачу не пізніше 29.06.2015 (строк припав на вихідний день), чого Відповідачем зроблено не було, у тому числі станом і на даний час. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Розрахунок заявленого Позивачем розміру страхового відшкодування судом перевірено та визнано обґрунтованим (від вартості ремонту 7381,52 грн. віднято 1000 грн. франшизи), а його розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 6381,52 грн. страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Окрім того, оскільки Відповідач не здійснив страхову виплату в строк, він у розумінні ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені на підставі ст. 36.5 указаного Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня;

- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних, наведені Позивачем у позові судом перевірено та визнано обґрунтованими і арифметично правильними (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом), а розмір санкцій є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 1632,27 грн. пені, 176,68 грн. втрат від інфляції та 129,99 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Судовий збір за ст. 49 ГПК України за звернення Позивача до суду з даним позовом покладається на Відповідача. Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга» (Київська область, Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Кірова, 162; ідентифікаційний код 32214641) 6381 (шість тисяч триста вісімдесят одну) грн. 52 коп. страхового відшкодування, 1632 (одну тисячу шістсот тридцять дві) грн. 27 коп. пені, 176 (сто сімдесят шість) грн. 68 коп. втрат від інфляції, 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 99 коп. 3% річних, а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.03.2016

Суддя Сташків Р.Б.